За короткий проміжок часу була зірвана низка спецоперацій: поставка клістронів з Росії, спроба звільнення заручників з катівні «Ізоляція» в окупованому Донецьку, захоплення «вагнерівців». Все це збіглося з призначенням 16 червня 2020 року на посаду начальника комітету з розвідки при президенті України Руслана Демченка.
Президент отримує звинувачення в наявності російської агентури в своєму оточенні, але не викорінює причини цього невдоволення в суспільстві. Замість РНБО санкції щодо Портнова запроваджують США, адже не вважають українську владу здатною на самостійні дії в боротьбі з корупцією. Таким чином Америка показує прямий зв’язок між проросійськими діячами і владою в Україні.
Про російських агентів на Банковій та пропозиції посади позаштатного радника Єрмака головний редактор Цензор.НЕТ Юрій Бутусов розповів у програмі «Руно» на «Апостроф TV».
— Вітаю. Це прямий ефір. З вами Руно, яка Роксана. І тема стосуватиметься розмови Володимира Зеленського з журналістами. Один з найемоційніших уривків останньої пресконференції Володимира Зеленського – це розмова з Юрієм Бутусовим, головним редактором інтернет-порталу Цензор.НЕТ. Юрію, вітаю, добрий вечір.
— Вітаю вас, добрий вечір.
— Такий резонанс і перегляди ваша розмова з президентом набрала не лише через емоції і пристрасті, але і через зраду. Це слово крокує останні рік-півтора з вагнергейтом. І ось така хмаринка цієї зради, вона не дає спокою всім – журналістам і просто пересічним людям. Емоційною була ваша бесіда. Я не буду все це докладно зараз нагадувати. Ви звинуватили в розповсюдженні брехні Зеленського, в тому, що він не знає, в тому, що він приховує. Він звинуватив вас, що має розмови щодня з очільниками європейських країн та США через вашу діяльність журналістську і звинуватив вас у загибелі людей. У мене тут два питання. Перше. Чи справедливе це звинувачення Зеленського на вашу адресу? І ви після пресконференції збиралися подати позов. Чи подали і яка тема цього позову?
— Тоді я почну з кінця того, що ви запитали. Звичайно я збираюсь, зараз готую позов. Це за нашим законодавством, за практикою не така проста штука, бо багато є суджень, які висловив президент на мою адресу. Їх так просто спростувати і достатньо легко відбитися в суді від таких слів, які не висловлені як пряме звинувачення. Але дійсно те, що у мене особисто викликало такий великий гнів, це коли президент в очі кинув мені, що нібито якісь люди, українські військові, з його слів, я так зрозумів, загинули нібито через те, що я першим оприлюдним відео удару безпілотника Байрактар 26 жовтня. Звичайно, я збираюсь подавати до суду. Звичайно я вже визначився з адвокатом. Це буде юридична компанія Сенс. Тобто моїми адвокатами будуть Леонід Маслов і Дмитро Круговий. Вони учасники війни, які вже успішно захищали мене. Добровільно, до речі, безкоштовно. Відбили 5 позовів, 5 судів виграли проти відомого такого авторитетного діяча, скажу так, Олександра Петровського. І зараз вони будуть представляти мої інтереси в цьому суді.
Звичайно, оскільки я розумію всю абсолютно тяжкість і абсурдність цих звинувачень, я перевірив факти. Якраз ця заява пана Зеленського дуже добре перевіряється по відкритих джерелах. У мене є стаття, яка оприлюднена на сайті Радіо Свобода, стаття, яка оприлюднена на сайті ВВС, достатньо авторитетні держави, які прямо стверджують, тоді ж вони були написані 26-27 жовтня, стверджують, що не я був першим, хто оприлюднив це відео. Я навіть хочу сказати, що те, що я бачив, я навіть другим не був. Але в принципі я не був першим. Це точно. Це раз. По-друге, слова, що там на мене, на мою статтю реагують світові лідери, це брехня. Тому що через 2 години, приблизно о 20:00 після того, як взагалі почалась, виникла вся ця інформація, відео удару Байрактара і повідомлення про це оприлюднив на своїй сторінці Генеральний штаб Збройних сил України. В той же день. Те саме відео. Невже в розумінні пана Зеленського моя заява щодо Байрактара, мій допис, який не був першим, і відео не я перешим виклав, невже це більш вагомо, ніж заява Генерального штабу Збройних сил? Це повний абсурд. І третє. Удар Байрактара був здійсненийу відповідь на загибель українського воїна 93-ї бригади. Які люди загинули? Це абсолютно не перевірена, нічим не підтверджена інформація. Брехлива інформація, за яку пану Зеленському доведеться відповідати в суді. Знаєте, я не дуже себе українським правосуддям… не можу сказати, що я такий дуже великий фанат, але при будь-якому результаті для мене важлива мета. Я хочу показати суспільству докази, хочу показати в суді докази. А там – хай люди бачать і суспільство, як у нас працює суд, чи буде він захищати владу, чи буде діяти по закону.
— У вас щось змінилося уже після цієї пресконференції, тому що обмінялися умовно позовами, ДБР відкрило, а потім підкреслило, що не проти вас, а за фактом – це вже я стосовно іншого відео, оприлюдненого вами, говорю. І стосовно заяви Арестовича. Ми розуміємо, ще це не просто він від себе прочитав у Фейсбуці, вирішив там щось сказати. Хто не читав, я нагадаю, що він сказав, що буде просити охорону для Бутусова, тому що його начебто готують сакральною жертвою. Ви як розцінили це взагалі?
— Знаєте, скажімо так. Перше. Ми не обмінялися нічим з президентом. Президент, після того, як у нас була суперечка у неділю, у вихідний, на мій погляд, це просто не могло бути без команди з Офісу президента, порушили справу. Справу по ст.437 – розв’язання та ведення агресивної війни. Ця справа раніше використовувалася виключно як таке тяжке звинувачення проти російських терористів, які воюють на боці Росії. І звичайно, що чимось відповісти – я таке пану Зеленському не міг. Це в нього ручне ДБР, де він 2 роки, хочу підкреслити, 2 роки не призначає керівника ДБР. В нього там ручні виконувачі обов’язків, які навіть у неділю можуть оприлюднити що завгодно. По цій справі я проходжу. Вони оприлюднили моє прізвище, ім’я, як людини, нібито причетної до цієї справи. Зрозуміло, для чого це зроблено. Для того, щоб проти мене ввести НСРД, тобто проводити негласні розшукові дії, проводити спостереження, стеження, тобто залякати. І потім була ще додаткова кампанія. Пан Арестович написав велику образливу статтю, яка сповнена лайок і образ на мою адресу. І в кінці ще додав, що він вважає, що мене вб’ють на впродовж, як нібито сакральну жертву, але, каже, ми до цього не причетні. От крім цих слів пана Арестовича влада ніяких дій не робила. Тобто влада вважає, що я сакральна жертва. Але які з того наслідки, чи допитаний пан Арестович, чи надав він цю інформацію слідству, чи аналізуються ці факти якось – ніяких повідомлень нема. Державне бюро розслідувань після цієї ганебної заяви про порушення справи, по якій проходжу, це теж ніяким чином, ніяких результатів дій нема. Тобто оприлюднили вони інформацію в неділю. Минуло вже скільки? Вже майже два тижні, 10 днів вже минуло, а жодних дій. Я не чую працівників ДБР. Хочу через вас звернутися: не ганьбіться вже так вкрай, ви маєте хоча б вийти на зв’язок, подайте голос. Що ж ви пишете таку дурню і брехню на своєму сайті у неділю замовну і не хочете тепер нести відповідальність. Давайте. Я хочу дати показання. Я хочу сказати, хто, на мій погляд, несе відповідальність за ведення агресивної війни в Україні. Бо ДБР цього не знає. Я вивчив це питання і хочу вам сказати, що у нас Володимир Путін, президент Росії, яка веде проти нас війну, на даний момент не проходить по справі, по жодній кримінальній справі по ст.437 (розв’язання та ведення агресивної війни). Хоча законодавством країни заочне засудження у нас ухвалене і всі законні підстави для того, щоб відкрити таку справу, є. Але справу відкривають не проти Путіна. А по справі за агресивне ведення війни проходжу я, журналіст.
— Стосовно негласних слідчих дій. За вами стежать, на вашу думку, ваш телефон прослуховується?
— Я думаю, що це очевидно. Тому що стаття тяжка. Звичайно по ній автоматично видаються санкції суду. Там проблем ніяких по такій статті. Тому, звичайно, що якесь спостереження ведеться. Яке точно – я, чесно кажучи, не цікавлюсь. Сам факт того, що така тяжка стаття відкрита і по ній публічно пишуть, що проходить журналіст, проходить громадянин України, який веде агресивну війну. Проти кого – правда, не уточнюється. Це теж дуже хотілося б дізнатися, проти кого. Це само по собі настільки ганебно. Навіть не враховуючи, що я журналіст, а просто громадянин України, який абсолютно чітко демонструє свою патріотичну позицію.
— Юрію, а ви не шкодуєте, що оприлюднили це відео з пострілом? Ви потім додали, що воно було знято насправді не в той день, тому що ви в Києві знаходилися. Але справу відкрили, там критика лунала.
— Дивіться, оскільки по мені відкрита кримінальна справа, в якій я фігурант. Фактично з повідомлення можна зробити висновок, що я можу стати підозрюваним по цій справі, оскільки тільки моє прізвище і ім’я оприлюднені, то звичайно коментувати, коли ти перебуваєш по тяжкій статті під слідством, це просто недоречно. Тобто коментувати можна тільки після того, як справа буде закрита.
— Я ж не про саму справу. Я про те, що саме відео просто було, це емоційна складова. Але менше з тим, добре. До вагнергейту. Це теж насправді важлива частина. Вона ніяк не може з порядку денного України піти, тому що 17 листопада Вellingcat за участю Інсайдера проводили розслідування. Проводили-проводили, ми чекали-чекали. Нарешті вони першу частину опублікували. Багато з цього є питань і залишилось. Тому що це лише перша частина. Навіть опитування показало, що понад 60% українців в принципі про цю справу знають. Але вони не знають дрібниць. Давайте декілька дрібниць додамо. Хто був ініціатором спецоперації? Тому що відхрещуються, кажуть не моє, відштовхують. Хто ініціатор взагалі цієї історії?
— Насправді все це встановлено. Тільки, на жаль, держава не хоче визнавати, не хоче в правовій площині розглядати ці дії. Я повідомляв на засіданні тимчасової слідчої комісії ті факти, які відомі мені з публікації в засобах масової інформації. Тобто я повідомив, що є абсолютно чіткі документи з вхідними-вихідними, які дуже легко перевірити, з підписами, які показують, хто був ініціатором. Це керівництво головного управління розвідки Міністерства оборони України. Є наказ, підготовлений керівництвом Міноборони України від 22 червня 2020 року, який був переданий 1 липня 2020 року на санкціонування, на підпис міністру оборони України Андрію Тарану. І Таран цей наказ санкціонував. Підписав. Тобто це було за наказом вже відбувалось. Тому хто, як, що – всі документи існують. Вони є. і про них доповідали на засіданні тимчасової слідчої комісії як я, так і інші українські розвідники, яких опитувала тимчасова слідча комісія. Але ця тимчасова слідча комісія надала результати Верховній Раді, парламент проголосував. Я тут хочу звернути увагу. Парламент проголосував за такий пункт в звіті комісії: встановити, хто скасував спецоперацію, комісії не вдалось. Ось так. Тому документи всі є. Нема бажання проводити правове розслідування
— Я просто не розумію, можливо, чогось. Якщо право скасувати цю операцію мають виключно кілька людей, які займають найвищі посадові ранги в Україні. Їх насправді там 1-2. Ні я, ні ми до цього не причетні. Як це можна було не встановити? Це по-перше. А по-друге, стосовно заяв, чи взагалі це була українська спецоперація. Тут теж плутанина. Ми знайшли три різні заяви. Я пропоную вам послухати, подивитися і повернемося до обговорення. Давайте.
(Єрмак, 18 вересня 2020) Детективна історія, яка вигадана від самого початку до кінця. Взяті декілька фактів із реальності, додано художні видумки і створилася масштабна історія, яка дійсно вражає.
(Зеленський, 24 червня 2021) Це точно не була наша операція. Я точно розумію, що ця ситуація, ідея цієї операції, це була ідея, скажімо так, інших країн. Точно не України. І те, що Україну максимально затягували в це питання, це правда.
(Зеленський, 26 листопада 2021) Я готовий акцептувати будь-яку операцію, навіть цю, якщо будуть детально прораховані речі і якщо не постраждають люди. Когда он вышел, ну, смотрите, я сказал, что после Америки он хочет меня поссорить… Не только меня, а втянуть Украину в огромный скандал с Эрдоганом. Эрдоган никогда бы нам этого не простил.
— Тут багато питань. Це, по-перше, українська спецоперація чи там були закордонні лідери? Нас втягнули чи ми це ініціювали? По-друге, стосовно перемовин. Что Эрдоган никогда бы не простил. На етапі підготовки, були якісь консультації служби зовнішньої розвідки з Туреччиною, тому що ми розуміли, що Турецькі авіалінії. Чи це все як робилось? Потім 29 липня чи 26 зрозуміли, що все пропало, скасуємо? Я просто не можу зрозуміти. Даруйте, може, якісь дурні питання. Але якось нелогічно.
— Дивіться. Головне в тому, що ви показали, це те, що влада дуже часто брехала в цій ситуації. Це створило резонанс. Я написав з самого початку, як було. Що була спецоперація, що її проводила українська розвідка, що ціль була така-така, що скасували її після наради в Офісі президента. Що ми чули впродовж 15 місяців? Що нічого не було. Все це брехня. Все це вигадав Бутусов, з російської «Комсомольской правди» взяв. І взагалі не було нічого. Ні наради, нічого. З першого до останнього слова, як ви показали Єрмака. Тут виявляється, що те, що я написав спочатку, це була правда. А виникає питання: якщо було так, як президент казав… два питання виникає. Перше. Чому тоді взагалі це треба було заперечувати? Проводиться розслідування службове. Ось це, що сказав президент, туди записується. Підпис, печатка і передається на перевірку в прокуратуру, тихо, закрито. Суспільству повідомляються висновки слідства та депутатам слідчої комісії. Все, справи нема. Навіщо тоді брехати, виникає питання. Це що, президент не довіряє власним правоохоронним органам, своїй Службі Безпеки, яку він призначив, ДБР, яке він призначив, прокуратурі, яку він призначив? І друге питання. А чому ж президент Зеленський не повідомив все, що він тут сказав на пресконференції тимчасовій слідчій комісії? Це ж тимчасовій слідчій комісії треба повідомити. А вона цих показань не отримала. І депутати проголосували звіт, до речі, вже після пресконференції, у вівторок. Через 3 дні вони проголосували звіт, в якому фігурує дослівно така фраза, що не встановлено, хто скасував спецоперацію. Тобто депутати не встановили. Це проголосовано. А президент каже: так це я скасував. Вибачаюсь, а як тоді ви збираєтесь виходити з цієї колізії? Має бути правове рішення. Це те, що я пишу. Я 18 серпня 2020 коли вперше це написав, я написав: нам потрібно розслідування. Так от, я вам хочу констатувати. Питань озвучено багато, вкидається багато інформації. Правового рішення нема досі. Нема висновку слідства. Нема такого, щоб слідчий написав, було так, так і так. Я вважаю, що тут, наприклад, нема події злочину. І процесуальний керівник, прокурор ГПУ підписує, каже це правда, підтверджую, нема події злочину. Ось це вважається в державі розслідування. А не балачки на пресконференціях. Процесуальні законні дії. Ось це має робити президент – діяти за законом, а не влаштовувати шоу на пресконференції.
— Пане Юрію, Василь Бурба, колишній очільник ГУР МО сказав, що йому Зеленський через Єрмака скасував цю операцію. В інтерв’ю РБК Єрмак 1 грудня сказав, що Бурба дійсно заходив до нього, намагався отримати якісь відповіді, але я чітко пам’ятаю про те, що я нічого йому не сказав, тому що я не маю права відповідати на це питання, я не маю права щось там скасовувати. Отже, я так зрозуміла, Бурба підійшов, розвернувся і пішов. Хто правий? Тому що інтерв’ю 1 грудня. Сьогодні прямий ефір, яке у нас? 9 надворі.
— Дивіться, найбільший абсурд, який у нас відбувається в країні, коли люди намагаються в інтерв’ю в прямому ефірі чи на ток-шоу з’ясувати, що було у подіях, які були цілком таємні. Для розслідування таких ситуація, що було, існую слідство, правоохоронні органи. І я пишу про цю ситуацію, і Бурба вийшов, і розвідники вийшли на телеефір, тому що розслідування нема. Його влада уникає. Ось в чому проблема. А не в тому, щоб з’ясувати, хто правий. Це треба слідству з’ясувати, хто правий, а не нам з вами тут. Нам з вами потрібно розслідування, розумієте? Розслідування. Його нема. Хочу сказати просто ще раз, до правдивості слів, точніше неправдивості, брехливості слів Андрія Єрмака. Там на нараді було багато людей. Чомусь жоден з цих людей досі не дав покази ні тимчасовій слідчій комісії, ні правоохоронним органам, не вийшов на телеефір. Там був і представник Служби безпеки. Там був Руслан Баранецький, перший заступник голови Служби безпеки України, якого чомусь звільнили 25 липня 2021 року. Причому звільнили повністю з військової служби. Чомусь так. Людина була там. Нічого не говорила весь рік. Чомусь не дає показання на захист влади. Був разом з Бурбою в кабінеті у Єрмака. А його звільнили. Чому так? Можемо, звичайно, з вами знов говорити, а хто правий, а чому так могло бути. Є факт. Є посадова особа. Одна. Яка говорить, я зайшов до Єрмака, Єрмак скасував. Є Єрмак, який каже, а до мене зайшли, а я мабуть промовчав і зробив вигляд, що мене нема, хто я такий тут? Всього лише керую державою в принципі майже весь час, але це не я. А була третя особа. Свідок реальний. Теж один з найвищих керівників правоохоронних органів. А чому його не допитали? А чому його не запросили на допит, наприклад, тимчасової слідчої комісії Верховної Ради? У неї повноваження будь-кого допитати.
— Так чому, на вашу думку?
— Я вам хочу сказати, тому що нема розслідування, а є свідки, які не хочуть брехати. На відміну від пана Єрмака і пана Зеленського. Є люди, які не хочуть брехати, яких не так легко змусити сказати неправду. Тому через це і гальмується розслідування. Тому що, якщо його проводити, то раптом виявиться, що це не один Бурба, якого можна зараз затравити, що він авантюрист, аферист, як сказав президент на пресконференції. Раптом виявиться, що позицію Бурби підтримують і інші посадовці, не тільки він. І його підлеглі, як ми зараз бачимо, розвідники. Вони теж аферисти і авантюристи? Вони все життя провели на державній службі. І вони там були в середній ланці. Вони всі, у них є заслуги. Вони всю кар’єру там. Вони теж аферисти? Тобто всі розвідники, які заперечують версію про те, що це само відбулось, які кажуть про державну зраду, вони що, все аферисти? А у нас може все ж таки почне держава працювати, правоохоронні органи?
— Які структури були задіяні в цій спецоперації? Наскільки я пам’ятаю, що в ГУР МО Бурба прийшов власне з СБУ, якщо я не помиляюся. З приводу звільнення, з приводу факту. Ви ж говорите, ми намагаємося розслідування провести. Але одна з найвищих посадових осіб держави ходить на інтерв’ю, каже, ні, не було. Ми ж теж як факт сприймаємо. Чому ми не маємо права про це поговорити? Людина методично спростовує взагалі цю інформацію. Каже, та ні, не було. Ми теж маємо право про це поговорити. І стосовно залучення, хто був – не лише ж ГУР МО в розробці цієї операції брав участь? І стосовно слів, якщо ви вже згадали, на адресу Бурби Зеленського. Він його назвав дійсно аферистом і авантюристом, торгівля інформацією, дорогий ремонт в Кончі, все це на адресу Бурби тоді полилося. На вашу думку, через що його звільнили? Не лише його, а ще й чотирьох розвідників. І позбавили прикриття, наскільки я розумію.
— Бурба достатньо чітко про це розповів у своєму виступі. Він сказав, що він тільки сказав, що потрібно провести службове розслідування, його звільнили наступного дня. Тобто все відбулося дуже швидко. Хоча насправді це нормальний регламент. Якщо б вони зробили так, як сказав Бурба, було б одразу проведено розслідування, зроблені висновки, справа закрита, наприклад., то можливо цієї історії не було б. Але чомусь зробили не за законом, не за порядком. А ту людину, яка сказала про розслідування, звільнили миттєво. І тих людей, як були на керівних посадах в підрозділах, звільнили теж миттєво. А чому? Чого це так швидко треба робити? Ви проведіть розслідування, можете їх відсторонити від посади на час розслідування і проводьте аналіз їхньої діяльності. Це нормальна практика. Ні, викинули взагалі. Тобто, на мій погляд, просто їх покарали за те, що вони проводили достатньо небезпечні для Росії спецоперації, які завдавали Росії великої шкоди. І на своєму виступі Роман Червинський, полковник Роман Червинський, який був, розповів взагалі драматичну історію. Він був керівником 5 управління департаменту контррозвідки СБУ, яка веде операції на окупованих територіях Донбасу, тобто бореться з терористами там, за лінією фронту. Він розповів, що саме його управління проводило операцію по захопленню і вивезенню в Україну російського терориста Цемаха, який був потрібний нам як свідок по справі МН-17, в якому була дуже зацікавлена прокуратура Нідерландів. Ця операція була успішною. І Червинський розповів, що через 10 днів після того, як видали, був проведений успішний обмін, фанфари, президент, Єрмак радісно піарилися, що ось, ми звільнили завдяки Цемаху, тому що у нас був Цемах, ми звільнили моряків. Все було дуже гучно, красиво. Через 10 днів Червинського звільнили. Тобто його звільнили за успішно проведену спецоперацію. Він перевівся мовчки, без всяких заяв перевівся до ГУР МО. І був організатором ще однієї, набагато більш успішної спецоперації, такої самої. Але по захопленню не одного, а 28 терористів, на яких ми могли б обміняти, я думаю, дуже багато українських людей, яких тримають в російських тюрмах. І тут раптом його теж звільняють. Миттєво. Теж одразу після вже провалу. Знаєте, як завжди кажуть, що один раз – це випадковість, а два рази – це закономірність. А в даному випадку я хочу сказати, я писав про це багато разів і говорив. Це абсолютно не один, і не два рази, а провалена велика кількість спецоперацій. І вони провалені протягом дуже короткого часу. Всі вони були важливі для нашої держави. І чомусь це все збіглося з призначенням 16 червня 2020 року на посаду начальника комітету по розвідці при президенті України Руслана Демченка. Тобто призначений новий начальник комітету по розвідці. Йому підпорядковані усі розвідслужби України. Вся діяльність, всі спецоперації проти Росії. І раптом все починає провалюватися. І постачання клістронів з Росії провалено. І намагання звільнити заручників, знищити катів в донецькій тюрмі Ізоляція провалено. І захоплення вагнерівців провалено. Отак раптом, одне за іншим. І ніхто не винен, каже Офіс президента, нема чого розслідувати. Нічого не було. Вигадка з першого до останнього слова.
— Я спілкувалася із Станіславом Асєєвим, який багато місяців провів в «Ізоляції», тій самій тюрмі, якраз за тиждень до того, як затримали Палича у Києві. Начебто у Києві, тому що інформація теж різниться. У нас було інтерв’ю. Він говорить, що одна зі справ його життя, це розповідати про «Ізоляцію», щоб всіх катів, маніяків було покарано. Але ви говорите про те, що не змогли взяти під контроль і ця справа була зірвана. Я про «Ізоляцію», про тюрму Ізоляцію. Це по-перше. А по-друге, трошки повернімось до вагнергейту. Випливала інформація про те, що хотіли відтермінувати на 4 дні, зійшлися на тому, що 2 дні. Але ми пам’ятаємо про те, що тоді відбувалося в Білорусі, про те, що Лукашенко вперше після затримання цих вагнерівців заявив, що це, мабуть, росіяни для дестабілізації його режиму надіслали. Невже не розуміли в цих умовах, гаряче було літо, що навіть один день затримки це вже все, операція провалена? Нащо було іти на це, погоджуватися? Ви спілкувалися з Василем Бурбою не один раз. Він розумів, що один день навіть — це все, це вже провал? Яка різниця – тиждень, день, місяць?
— Ну, ви знаєте, ситуація завжди в таких справах вирішується на місці і вона без емоцій не проходить. щоб встановити, що там було, потрібно розслідування. що саме, я не знаю. сама причина, яку озвучив Лукашенко, до речі, і затримання та нібито мотивація білоруських спецслужб, яку зараз також озвучує пан Зеленський, – вона, на мій погляд, не витримує ніякої логіки взагалі. Чому їх затримали взагалі? Їх затримали 29 липня, хоча у них були білети – це офіційна інформація – на виліт з Мінська на 30 липня, на наступний день. А їх затримують ввечері напередодні вильоту. А вибори президента Білорусі були 10 серпня. Яким чином з точки зору формальної логіки ці люди можуть аж так сильно налякати білоруські спецслужби, що їх треба терміново затримувати, хоча вони тут зранку вже не будуть в країні? Яка загроза від них може йти? У них білети. Можна просто проконтролювати, чи вилетять вони з країни чи ні. І після того затримувати, якщо не вилетять. А якщо їх завтра зранку не буде, навіщо ви їх чіпаєте? Яка загроза, якому, який переворот? Тобто це насправді абсолютно вигадана причина. І те, що перше, знаєте, прийшло, спало на думку і все.
— Не талановиті якісь, не творчі люди. Могли б тоді вигадати щось краще, напевно.
— Да, тому що це фактаж абсолютно не підтверджується. Це те, що сказали білоруси, це 100% операція прикриття, перше, що на думку спало, те і озвучили. Яка загроза виборам? Це просто божевілля взагалі.
— Добре. Тоді, хто читав текстову версію, розуміє, що це була якась унікальна спецоперація, унікальна за масштабом, унікальна за дрібницями. У мене до вас питання. Чому українське керівництво, чому гордості у них нема? Тому що там була проведена така чималенька робота. Я читала ці досьє, які терористи і найманці, музиканти Вагнера, до речі, музиканти — це за аналогією позивного головного Вагнера, вони заповнювали, вони там адреси писали, де вони проживають, чим вони після Донбасу займалися. Мене, до речі, здивувало, що вони працювали розвідниками, снайперами на Донбасі, а потім будівельниками в Москві. Одного анкету читала – 3 роки будівельником десь на будівництві там щось лазив, різноробочим. Повоювали на Донбасі, повернулися в свої міста, містечка, селища і пішли хто чим займатися. Тобто рівень людей. Чому не пишалися цією роботою? Чому не пишалися тим, що розвідникам вдалося всі ці дані витягти?
— Я хочу звернути вашу увагу на слова Хрісто Грозєва, які він сказав в інтерв’ю Юлії Латиніній після того, як вже оприлюднив свої розслідування. Він сказав, що я вважаю політичним злочином, який я українській владі ніколи не пробачу, те, що вони не оприлюднили усі дані по вагнерівцях і не легалізували їх правовим шляхом у міжнародних структурах. Це його пряма цитата. Я з ним згоден. Тому що сама операція по документування російського тероризму була унікальна. І українська влада мусила одразу заявити про великий успіх. Вони мали сказати: да, не вдалося захопити, не хотіли сваритися з партнерами-союзниками. Але дивіться, які ми молодці, у нас великий успіх. Але тоді тут давайте тоді з вами подивимось на наслідки. А якщо у тебе ГУР МО зробило великий успіх, який має значення для всієї світової спільноти, для міжнародних партнерів, який розкриває російський тероризм, то в такому випадку, чи треба звільняти таке керівництво ГУР МО, яке провело таку успішну операцію проти Росії. Чи є логіка у звільненні? Звичайно, нема. Логіка у звільненні є тільки, якщо ти не хочеш сваритись з Росією і хочеш покарати тих, хто навіть таке успішне документування провів. Ось тоді є логіка. Покарати, викинути їх з розвідки, щоб вони більше нічого не зробили проти росіян. І тихенько зробити вигляд, що нічого не було. Ні успіху не було у документуванні. Ні провалу не було у захопленні. Вигадка, як сказав пан Єрмак, з першого до останнього слова.
— Юрію, а хто саме в Офісі президента не бажає сваритися з росіянами? Бо ви називали Єрмака і ви називали Демченка. Але хто ж покриває? Чи найвищий в цій ієрархії це Єрмак, я так розумію.
— Ні, згідно з пресконференцією, я зрозумів, що це свідома політика президента Зеленського, який знав про скасування, знав про провал і знав, чому покарали розвідників. Що їх покарали саме за успішну операцію. А ось це проблема. Ось це очевидно.
— Ви розумієте, що ви зараз натякаєте на державну зраду президента?
— Я зараз натякаю або на державну зраду, або на те, що президентом маніпулюють і він просто не розуміє, що відбувається взагалі. Теж припускаю це, тому що я послухав його пресконференцію і розумію, що він просто не володіє інформацією. Більшість того, що він говорить, це завчені тексти. Тексти, які йому хтось написав. Він розумію… в тій же ситуації з Байрактаром ми бачимо, він просто не розуміє, що він говорить і які наслідки його слів можуть бути.
— Так маніпулює Зеленським хто? Єрмак, очільник Офісу президента?
— Мені важко вам сказати. Дивіться, сьогодні, в день боротьби з корупцією Сполучені Штати Америки ввели санкції проти Андрія Портнова, відомого діяча, якого дуже люблять проросійські медіа в Україні. А хто такий Портнов? У нього ж нема посади взагалі ніякої, а проти нього вводять санкції за корупцію. А чому вводять? Тому що всі знають про зв’язки Портнова з Олегом Татаровим, заступником голови Офісу президента з питань правоохоронної діяльності, який фактично контролює і судову владу, і державне бюро розслідувань, і інші структури влади. І виступає сьогодні керівник Посольства США Крістіна Квін і каже: ми вимагаємо, ми сподіваємось, що до кінця року буде призначений керівник Спеціальної антикорупційної прокуратури, конкурс в яку відбувається вже 15 місяців, хочу нагадати, і ніяк не може закінчитися. І ми вводимо санкції за корупцію проти окремих громадян. І вводять санкції за корупцію проти Портнова. Тобто прямий зв’язок показують між проросійськими діячами і владою, і наслідками його дій, конкурсом в Спеціальну антикорупційну прокуратуру. Такий висновок можна зробити з дій та заяв Посольства Сполучених Штатів Америки та з тих повідомлень в медіа, які були щодо цієї ситуації.
— Так санкції ввели, даруйте, ще проти Тупицького і його дружини, мовляв там теж корупція, отримання хабарів. І дружина Тупицького в схемі теж брала участь. Не лише Портнов там фігурує.
— Звичайно. Але ж ми розуміємо, що слова про зрив конкурсу в Спеціальну антикорупційну прокуратуру не торкаються Тупицького. У нього є своє. А торкаються іншої особи. Тобто якщо б не було такої прямої прив’язки, яку озвучили, можна різні версії. До речі, згідно з даними і записами, які оприлюднила програма Слідство-інфо, там у журналістів є підстави вважати, що звільнення у 2019 році голови Конституційного суду Шевчука і призначення Тупицького теж могло відбуватися за участі Андрія Портнова. Це треба подивитися Слідство-інфо. Це їхня інформація. Тому тут теж зв’язок прочитується. І Тупицький теж зв’язана з Росією особа. У нього є нерухомість в Криму. Там теж чітко є зрозуміло, на чиєму він боці
— Я згадала виступ президента у Верховній Раді. У нас так, зрада-зрада-перемога. Начебто зрада вагнергейт. Але ж нагородив після звернення до Ради Да Вінчі, Дмитра Коцюбайла Героєм України.
— Звичайно. Це добре. Це давно очікувана подія. Звичайно, президент отримує звинувачення в наявності російської агентури в своєму оточенні. Замість зміни цього оточення він намагається прикритися від ударів суспільної думки і призначає Да Вінчі. Це добре. Мені це подобається. Але мені не подобається, що президент не викорінює причини оцього невдоволення в суспільстві. І замість Зеленського санкції по Портнову вводить не РНБОУ, а державний департамент Сполучених Штатів Америки. Ось на це треба звернути увагу. Що Сполучені Штати не вважають діючу українську владу здатною на самостійні дії в боротьбі з корупцією. І допомагають в боротьбі з корупцією в Україні там, де українська влада, на жаль, цю корупцію покриває.
— Я так зрозуміла з ваших слів, що оточення Зеленського багате на російських агентів. Вони ким керуються?
— Це не з моїх слів можна зрозуміти, а просто подивитися біографію цих людей. Найбільш кричущий випадок, про який я задав питання на пре-сконференції, це Руслан Демченко. Ця людина офіційно, згідно розслідування Радіо Свобода, була за часів Януковича заступником міністра закордонних справ, який лобіював укладання Харківських угод з Росією, як надали всі правові підстави, щоб російські війська вільно пересувалися, накопичувалися в Криму і захопили півострів у 2014 році. Ця людина після укладання цих Харківських угод, була куратором виконання цих Харківських угод. Він слідкував, чи порушують росіяни умови угод чи ні. І жодних протесті в у нього не було. Все добре вони, все правильно робили. Аж до останнього дня, поки не захопили весь Крим.
— Але ж ви пам’ятаєте, що Зеленський вам відповів.
— І да, я вибачаюсь, але я мушу ще сказати. Що за свою діяльність за часів Януковича пан Демченко був люстрований, внесений в список люстрованих осіб Міністерства юстиції України, згідно з законом України. І президент України при своєму призначенні порушив закон про люстрацію. Це взагалі. Як може людина, яка працювала, яка здавала Крим, яка люстрована, бути призначена під час війни на найвищу посаду керівника всієї української розвідки, при тому що пан Демченко за все життя в розвідці не служив взагалі? Уявіть собі. Де логіка? Це українська логіка? Це російська логіка.
— Ми починали з того, що я логіки в усій цій історії не зберу докупи, тому що навіть заяви Єрмака…
— Я вибачаюсь, це ви про владу кажіть. Я написав те, що я написав з першого дня, воно підтверджено фактично на пресконференції Зеленського. Я ж написав, що була спецоперація. Він підтвердив. Написав, що була скасована після наради в Офісі президента, він підтвердив. Непослідовність не від мене.
— Ні-ні-ні, підкреслюю. Так, не від Юрія Бутусова, тому що навіть особисто був у студії, ще рік тому зустрічалися і про всю цю операцію говорили докладно. Ми всі тоді просто чекали підтвердження від влади. Коли Зеленський або Єрмак, або хтось із них і скаже: так. Було, так скасували або перенесли через те-то і те-то. Але Зеленський відповів вам про Демченка, що здавав-то Крим не Демченко, а Турчинов, а Донбас – Порошенко. Це по-перше. І сказав, що зустрічались ви колись в офісі Кварталу, але теми розмови не сказав. Якщо можна, про що ви тоді з Зеленським говорили?
— Перше, хочу сказати, ви сказали, хто здавав. Дивіться. Президент… у 2021 році на річницю захоплення Криму, було засідання РНБО, де було введено санкції проти 11 осіб, які, на думку президента, причетні до здачі Криму. У мене виника питання, а чому ж тоді там не включений Турчинов, про якого говорив пан Зеленський? А чому тоді… що обмежило, які результати розслідування, чому визнали його непричетним таким чином? А де суд по Криму? Чому не передається до суду справа по захопленню Криму? Що заважає владі? Хто заважає? Турчинов заважає? Хто заважає передати справу до суду? Незрозуміло. Звичайно, кидатися словами на пресконференції дуже легко. Давайте в суді подивимося. В чому проблема, якщо ви вже знаєте, хто це зробив? Тому це абсолютно нещира позиція Зеленського. Знову брехня, на жаль, яка не підтверджується фактами. Те саме по Порошенку. Будь ласка, у вас є всі справі кримінальні, до речі, по війні на Донбасі теж. Що заважає вам у суді встановити, якщо ви вважаєте, що там хтось причетний? Вони не хочуть, Зеленський не хоче, тому що насправді будь-які справи по розслідування виводять на російський слід, вони виводять на Путіна, на керівництво Російської Федерації і на тих людей, хто навколо нього. На того самого Демченка виводять. Йому треба буде людину, яку він призначив на найвищу посаду керівника розвідслужб, треба бути віддати під суд. Він теж матиме ходити давати покази, спочатку як свідок, а потім можливо як підозрюваний. Ось чого він не хоче. Тепер стосовно того, що ви одразу так кілька питань задаєте. Тепер я відповім про те, що було в офісі Кварталу. Це просто дивно такі вигадки коментувати. По-перше, мене привів туди до офісу, запросив Сергій Нижний, який був адвокатом пана Зеленського і добровільно безкоштовно захищав мене по справах проти Юри Єнакієвського, коли я захищався. Він багато років до того був добровільно захищав мене у судах. І він мене привів для того, щоб я хотів зробити інтерв’ю з паном Зеленським про війну, про НАТО, про те, як він збирається захищати Україну, проводити оборону. Хочу сказати, щоб це об’єктивно виглядало, що ви можете подивитися будь-які заяви пана Зеленського до того часу, як він став президентом. Він всім казав десятки разів, що поки я не стану президентом, жодні посади роздаватися не будуть. Це легко перевірити. Які посади? Дійсно нічого не пропонувалося. Якщо б це була моя пресконференція, то я б на це все детально розлого відповідав і запитував, ну так а яку посаду пропонували? Мені дійсно пропонували посаду. Це правда. Але не тоді. Не в офісі Кварталу. Там нічого не було. Я запропонував інтерв’ю, інтерв’ю не отримав. Я можу сказати, що мене офіційно 8 грудня 2020 року запросили на будь-яку міністерську посаду в Міністерстві оборони України. Це було зроблено на сайті Міністерства оборони України. Це теж легко перевірити. Будь ласка, подивіться.
— Я пам’ятаю цю історію, тому що в той день ми робили з вами інтерв’ю. Це було таке щасливе інтерв’ю. Наступну посаду…
— Да. І потім вони мені запропонували… я погодився на посаду заступника міністра, а потім міністерство оборони сказало, що ой, ні, ми вже не хочемо вас на цю посаду. Потім запропонували мені посаду позаштатного радника. Як позаштатного радника 1 лютого 2021 року, в цьому році мене запросив до себе 1 лютого Андрій Єрмак, голова Офісу президента. Це той самий, який ніби то нічого не вирішує, за його словами з його інтерв’ю РБК. Там знову йшла розмова, що вони мені пропонують призначення в Міністерство оборони на посаду заступника міністра. Якби всі їхні пропозиції були невідомі і, наприклад, я таємно зустрічався з Єрмаком. Але я зустрічався офіційно. Є запрошення на моє ім’я від Офісу Єрмака, є публічні заяви Міноборони
— А у нас є регламент.
— тому хто мені що може пропонувати? Це ви мені пропонували, це знов брехня Зеленського.
— Юрій Бутусов, головний редактор Цензор.НЕТ. Дякую вам за інтерв’ю.
— Дякую вам.
