У випадку ескалації агресії проти України Росію очікують жорсткі економічні санкції, а у разі реалізації Путіним найгіршого сценарію, НАТО для захисту України може застосувати авіацію.
Про імовірну відповідь НАТО на агресію Росії пише американське видання Defense News.
Міністри закордонних справ країн Альянсу нещодавно зустрілися в Ризі, щоб обговорити, як боротися з накопиченням російських військ поблизу України і запобігти повторенню російської окупації українських територій 2014 року (тоді був захоплений Крим) чи гіршому сценарію.
Після зустрічі держсекретар США Ентоні Блінкен заявив пресі, що НАТО єдине у цьому питанні та відповість Росії цілим рядом серйозних економічних санкцій, а також додатковими зусиллями для посилення оборони Альянсу на східному фланзі.
Водночас видання зазначає, що у 2014 році Путіна не зупинили економічні санкції. Тому якщо стримування знову не вдасться, фактична реакція Америки може залежати від того, яку частину України спробує окупувати Путін.
«Перш ніж діяти, Путіну необхідно пам’ятати, що як свідчить історія, Сполучені Штати реагують на військові провокації більш рішуче, ніж очікували їхні супротивники. Корейська війна та «Буря у пустелі» – лише два яскравих приклади», – пише Defense News.
Можна уявити чотири можливі сценарії російського вторгнення в Україну, якщо Путін таки наважиться на такий нерозумний крок. Нижче вони наведені від найменш до найбільш ймовірного. У цьому аналізі не враховуються такі гібридні зусилля, як підбурювання до державного перевороту, чого боїться президент України Володимир Зеленський.
Реакція Заходу на агресію відрізнятиметься в залежності від того, який план обере Путін.
Перший сценарій – окупувати всю Україну. Це здається малоймовірним, оскільки для Москви це буде дуже ризиковано дипломатично і дорого у військовому плані. Росія може програти. Схоже, Путін зацікавлений насамперед у російськомовних районах сходу України. Реакція Заходу на повномасштабне вторгнення може бути жорстокою, можливо включатиме надання Україні повітряної підтримки, якщо Україна програватиме битву, навіть попри відсутність зобов’язань за 5-ю статтею. Це може призвести до ескалації та великої війни. Напевно, Путін це знає. Тому, імовірно, від цього плану він утримається.
Друга альтернатива Путіна — захопити всю берегову лінію України від Донецька до Молдови, включно з Одесою. У разі успіху Україна не матиме виходу до моря, втратить до половини своєї території, а Путін отримає контроль над більшістю російськомовних територій України. Але він також має зайняти переважно україномовну територію між Одесою та Кримом, яку буде дуже важко утримати військом. Реакція Заходу також була б жорсткою, включаючи тісніші відносини НАТО з неокупованою частиною України щодо допомоги у захисті. Це також не дуже вірогідний варіант для Росії, за умови що Путін не досягне серйозного початкового військового успіху і Захід не відмовиться від боротьби.
Третє — захопити берегову лінію від Донецька до Криму вздовж Азовського моря включно з Маріуполем. Це переважно російськомовна або двомовна територія. Крім того, контроль над усім Азовським морем мав би велике стратегічне значення для Росії. Крим отримає сухопутний зв’язок з Росією. Це також призведе до дуже важких боїв, а втрати російських військ будуть значними. Очікується сильна реакція з боку НАТО. Проте, ймовірно, Захід не посилатиме військову силу для безпосередньої підтримки українських військ, оскільки бойові дії відбуватимуться не поблизу кордонів НАТО і переважно в російськомовних районах. Ймовірні масштабні санкції та постачання зброї до Києва.
Четверта альтернатива – анексія окупованого російськими військами регіону Донбасу. Це може бути досягнуто навіть без введення в Україну додаткових російських військ. Нинішня військова позиція Росії на кордонах України може слугувати посланням Києву не реагувати на анексію. Це найменш небезпечний з чотирьох альтернатив для Путіна, оскільки там уже є російські війська, а йому вже зійшла з рук одна анексія. Однак, він втратить вдавану незалежність «зелених чоловічків» і начебто непричетність Росії. Захід, ймовірно, відповість дипломатично, значно посиливши економічні санкції та масовим постачанням зброї Україні, але не розгортанням своїх військ для захисту України.
Четвертий варіант може бути найпривабливішим для Путіна, якщо він вирішить застосувати силу. Це альтернатива, відповідь на яку НАТО має планувати.
«Потрібно сподіватися, що Путін прийме запрошення Блінкена в Ризі, щоб відновити участь у мирному процесі «Мінськ-2», а не використовувати одну з наведених альтернатив. Світ вже дуже небезпечне місце, а російська збройна агресія проти України зробить його набагато небезпечнішим», – підсумовує американське видання.
Ганс Біннендайк, Баррі Павло, defensenews
Ганс Біннендайк є почесним співробітником Атлантичної ради, раніше обіймав посаду директора Інституту національних стратегічних досліджень NDU та старшого директора NSC з оборонної політики та контролю над озброєннями.
Баррі Павло — старший віце-президент Атлантичної ради та директор Центру стратегії та безпеки Скоукрофта. Раніше він обіймав посаду старшого директора з оборонної політики та стратегії РНБ.
P.S.
Igor Aizenberg
