Доповідь по справі Журавля

Нагадую, що ми з групою досвідчених і уїдливих адвокатів продовжуємо копітку, детальну, і наполегливу роботу, з доведення до суду справи про загибель розвідників морської піхоти під Зайцеве.

Батько морпіха, який стік кров’ю в сірій зоні під «особистим контролем» «верховного головнокомандуючого» — просто хоче справедливості. І тому наполягає в суді на залученні Володимира Зеленського до відповідальності за дії та бездіяльність, що призвели до загибелі його сина.

ДБР відфутболили справу. Але Печерський суд, в особі судді Соколова, після кількох засідань, на яких ви нас незмінно підтримували, прийняв рішення, що зобов’язало ДБР внести справу в Єдиного Державного реєстру, і приступити до виконання всіх дій, до яких зобов’язує закон (що вдалося «довести» до ДБР тільки з третього разу).

Що ж відбувалося далі, і відбувається зараз?

ДБР оскаржило справу в Апеляційному суді, куди за традицією не з’явилося на перше ж засідання. Після наполегливих дій наших адвокатів, на друге засідання представникам ДБР все ж таки довелося прибути.

Але суд … прийняв соломонове рішення «ні для кого».

Просто повернув справу до Печерського суду на новий розгляд.

Потім справа очікувала призначення судді системою електронного розподілу справ.

Потім, суддя, якому призначили до розгляду справи взяв відведення. Не виключаю, просто для того, щоб «не лізти в Зеленського». А може у рамках зрежисованої гри по затягуванню справи.

Ця гра знов почалася, і … Печерський суд призначив розгляд справи про відвід судді аж на 7 червня. Хоча це чисто технічний процес, і як правило відбувається моментально. Особливо, коли про відведення судді заявляє сторона захисту, у справах тих, кого влада переслідує по політичних і сфабрикованих справах.

Керований суд, на догоду на 100% керованому слідчому органу ДБР — максимально тягне час за явним бажанням «керівника» — «найвпливовішого» політика, який фігурує в цій справі.

Коли фігурант не боїться, не відчуває себе винуватим і відповідальним — так адже не роблять, правда?

Тому ми, звичайно, обурені затягуванням процесу. Але всім цим отримуємо додаткове підтвердження того, що ми все робимо правильно.

Крім того, наша адвокатська група виїжджала на місце, і працювала зі слідчими ДБР і СБУ в Краматорську. В процесі чого ми отримали доступ до матеріалів слідства, вивчили всі обставини відображені у справі, і продовжуємо збирати документи і свідчення.

Тепер, Сергій Журавель — офіційно потерпіла сторона в усіх справах, що ведуться з цього питання (до цього державні органи не спромоглися дати йому цей статус).

Ми подали заяву на Генеральну Прокуратуру, на ім’я ДП Венедіктової, про передачу справи з Краматорська до Києва. З повним обґрунтуванням — чому.

Хоча вони розраховують, що справи тихо помруть десь в надрах Краматорських установ.

Крім того, ми продовжуємо роботу, по формуванню доказового списку інших фігурантів справи. Всіх, хто причетний до недолугих і злочинних дій, які привели до загибелі морських піхотинців, і Ярослава Журавля зокрема.

Аж до «головнокомандувача» Хомчака. Який офіційно збрехав, назвавши загиблих «порушниками всіх наказів» (тобто, оголосив їх злочинцями). І сказав, що «їх туди не посилали». І озвучив абсолютно брехливу версію подій. Тобто — відмовився від своїх, і зрадив їх посмертно.

Чим прикрив підлеглих йому безпосередніх винуватців внизу. І свого «верховного начальника» вгорі.

Повторюємо. Ви відповісте. Усі. Ми розуміємо, що справа буде не простою. І тривалою. Але ми йдемо крок за кроком. Підкріплюючи кожен крок документами, і правильними юридичними діями. Ми знаємо, як діяти правильно. Ми не відступимо, і все доведемо до кінця.

Тому що Бог і Україна завжди на боці справедливості.

Дякуємо всім за величезну підтримку протягом усіх судів, і всього непростого процесу встановлення правди.