Стратег №1

«У мене немає часу думати стратегічно. Я часто думаю тактично в інтересах України», — наголосив Зеленський.

—

Всі наші правителі висували якісь стратегічні ініціативи. А що ж «зелені»?! Невже ж проігнорують таку прекрасну можливість?! Якось не вірилося. Тому я чекав, чекав…

І цими днями таки дочекався!!! Фанфари — заграйте:

• 24 березня 2021 року Президент Зеленський затвердив Стратегію деокупації та реінтеграції тимчасово окупованого Криму;
• 25 березня 2021 року Президент Зеленський затвердив Стратегію воєнної безпеки України.

Отакої: два дні поспіль — і два настільки важливі документи!!! Поза всяким сумнівом, обидві Стратегії заслуговують на уважне ознайомлення і детальний аналіз. Тим паче, друга Стратегія скасовує деякі документи, ухвалені за час президентства Порошенка:

• рішення РНБОУ від 2 вересня 2015 року «Про нову редакцію Воєнної доктрини України», введене в дію Указом Президента України від 24 вересня 2015 року №555;
• Указ Президента України від 24 вересня 2015 року №555 «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 2 вересня 2015 року «Про нову редакцію Воєнної доктрини України»;
• рішення РНБОУ від 4 березня 2016 року «Про Концепцію розвитку сектору безпеки і оборони України», введене в дію Указом Президента України від 14 березня 2016 року №92;
• Указ Президента України від 14 березня 2016 року №92 «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 4 березня 2016 року «Про Концепцію розвитку сектору безпеки і оборони України».

І все ж таки я поки що обмежусь розміщенням гіперпосилань на обидві Стратегії. А також висловлю одне-єдине міркування… чи то пак подив?.. Чесне слово, не знаю, як це вірно сформулювати!

Бо в око одразу ж впало те, що Указ Президента України від 24 березня 2021 року №117/2021 та Указ Президента України від 25 березня 2021 року №121/2021 підписав Володимир Зеленський — і проти цього нема заперечень. Відповідно, обидва Рішення РНБОУ, затверджені цими Указами, підписав Секретар Ради національної безпеки і оборони України Олексій Данілов. А знаєте, хто підписав обидві Стратегії?! А нумо здогадайтеся з трьох разів!.. Як, невже з першого разу вгадали?! Саме так: підписав ці документи керівник Офісу Президента України Андрій Єрмак.

Нагадаю, що керівник ОПУ забезпечує діяльність Президента України. А відповідно до Закону України «Про державну службу» керівник Офісу Президента України він… не є державним службовцем! Отож щойно я хотів поставити запитання, як тепер бути з Воєнною доктриною України, останню за ліком («порошенківську») редакцію якої скасовано Указом Президента України від 25 березня 2021 року №121/2021?! Адже скасувати її можна — а що ж ухвалили замість неї?! Бо Стратегія воєнної безпеки України лише передбачає «оновлення доктрин» і «введення в дію нових військових статутів (доктрин) на основі євроатлантичних принципів та з урахуванням національних традицій»… але ж поки що не пропонує на заміну скасованої Воєнної доктрини України!..

Але зрозумівши, що головним стратегом України є Андрій Єрмак (в чому він розписався наприкінці обох Стратегій) — якось передумав ставити це питання руба.

Як і решту питань — а «їх є у мене»…

Наприклад, в тій-таки Стратегії воєнної безпеки України прописаний лише один потенційний ворог, з яким Україна зараз воює — це Російська Федерація. Тоді як Білорусь, наприклад, згадана лише в контексті намагання РФ зберегти її у сфері свого політичного впливу. Так само побіжно згадується конфлікт у Придністров’ї… Це все вірно — але…

Але як бути в тому разі, наприклад, якщо Угорщина раптом захоче більш дієво обстоювати права і свободи угорців Закарпаття?! А якщо Німеччина та/або Франція посилять на нас тиск через намагання «задовольнити справедливі вимоги РФ на пострадянському просторі»?! А якщо раптом Туреччина, згадавши часи Блискучої Порти, побажає оголосити протекторат над Кримом в обмін на допомогу в його деокупації?.. А якою має бути наша стратегія щодо Польщі?.. Словиччини?.. країн Балтії?.. Грузії?.. Азербайджану?.. інших пострадянських країн?..

Жодної відповіді на подібні запитання Стратегія воєнної безпеки України не дає, обмежуючись лише загальними згадками НАТО, Євросоюзу і регіонів: Балтійського та Чорноморського, Балканів, Кавказу і Східної Європи. Але що ж це за Стратегія така, що лише скаче галопом по Європам — перепрошую за каламбур??? А така і Стратегія, яким є вітчизняний стратег №1…

Ну що ж, читайте, аналізуйте! Хотілося б побажати всім приємного ознайомлення з цими важливими стратегічними ініціативами «слуг народу». Але від таких побажань я, мабуть що, все ж таки утримаюсь.

 Тимур Литовченко