Там Путін губами Пєскова заявив смішне: буцімто Росія «продовжить впливати на Україну м’якою силою».
Це доволі веселе твердження.
Дикуни, як завжди, мавпують Захід і використовують західний термін.
Що таке м’яка сила? Це «здатність держави домагатися своїх цілей за рахунок привабливості власної культури, суспільно-політичних цінностей — на противагу «жорсткій силі», ґрунтованій на військовому і економічному тиску. Поняття уперше сформулював Джозеф Най».
На цьому місці вже можна було б з задоволенням посміятися про справжню привабливість суспільно-політичних цінностей Росії — всіх цих бунтів на колінах російської опозиції, палаца Путіна в Геленджику розміром з поверхню Місяця, шансона і АУЄ, і аж цілої їхньої 47-ї хромосоми, але проблема в тому, що м’якою силою володіють лише високоорганізовані в культурному плані суспільства. М’якою силою володіли давні греки з античною культурою і складним суспільним укладом. А от навколишні варвари не володіли. Навколишні дикуни мали лише грубу силу. Бо кістки в носі у дикунів цікаві лише дикунам.
Саме з цієї причини такі російські цінності, як посадки на бутилку у відділках поліції переймають лише відсталі країни типу Білорусі Лукашенка, або України Януковича.
Сучасна варварська Росія це різноплемінне штучне утворення, яке не має навіть власної історії.
Вони виводять свій початок від історії України. Мову Росія запозичила зі штучного церковно-слов’янського есперанто. Навіть її культура останнього 20го століття — повністю вигадана євреями.
Сучасна російська культура взагалі відсутня, як клас. Нікому не цікаві дешеві російські серіали, коли є Нетфлікс. А Холостячка з українського ТБ розриває в рейтингах всі убогі російські телешоу разом узяті. От переведе Україна своє телебачення на українську мову і будете дивитися Холостячку українською. Або підете дивитись своє «Пусть говорят».
В сучасних жанрах РФія взагалі відсутня. Наприклад, російських комп’ютерних ігор, не існує як жанру. Останні шедеври про Росію — серія «Метро 2033» — створені українцями з Києва, по книгам Дмитра Глуховського… громадянина Ізраїлю. Там ми впливаємо на ваше російське населення своїми ідеями, а ваше російське зомбо-ТБ з цього приводу палає і закликає гру заборонити.
Так що тут ще треба подумати, хто на кого впливає і впливатиме.
Для того, щоб поширити вплив культури, треба самоє малоє: цю культуру мати.
М’якої сили росіян ми не боїмося, бо у них її не існує.
Вистрілити з пушки по куполам церкви, закопувати попів живцем, вбивати голодом — ось «культура» дикунів. А культурою дикуни приваблювати не вміють. Дикуни тому і вбивають Леонтовичів, Івасюків і Сліпаків, що не мають власної конкурентної культури.
Росіяни поки що ще помилково вважають себе білими господамі, з тої причини, що в них є золото. Але індіанці Ельдорадо теж мали золото. Та золотішко це в них забрали конкістадори, або видурили за буси і дзеркала. Точно як за польські джинси і тапочки у Совку віддавали дві зарплати, або кільце з пальця. І ніякі молитви Леніну «сєгодня слушаєш ти джаз, а завтра родіну продаш» не допомогли.
Зараз закінчилася вже і епоха вкраденого у якутів золота, а заодно і нафти з алмазами.
Дикуни ізольовані світом, сидять під санкціями. Світ показав їх, що вони дикуни і відгородив від себе.
І виявилося, що багатство закінчилося — самі дикуни організувати конкурентноздатну багату економіку не здатні.
Так ось. Той, хто читав Івана Багряного, байдужий до винахідливого бунту на колінах Булгакова в «Майстрі і Маргариті». Ніякої м’якої сили ви не маєте. Без можливості забороняти і розстрілювати українських поетів, ваша геніальна поезія рівня «Я — поэт, зовусь Незнайка. От меня вам балалайка» нікому теж не цікава.
Насправді росіяни, як завжди мавпують Захід, та використовують західний термін, але при цьому мають на увазі зовсім інше. Це інше — пропаганда, підкуп, шпигунство. Ось це в Мордорі мають за «м’яку силу».
Ця «м’яка сила» не має ніякого відношення до «м’якої сили» Заходу з його культурою, демократією і правами людини. Тому ми в Україні зобов’язані мати сильну Армію, щоб залишатися в таборі з цими країнами. А дикуни мають бути з тої сторони заборчика цивілізації.
