Голова Конституційного суду України Олександр Тупицький як районний суддя Донецька у період 2006–2010 років, ймовірно, за допомогою впливу та знайомств у суддівському корпусі, брав участь у подіях, які призвели до заволодіння майном заводу в місті Зугрес та, можливо, отримав свою частку у цьому підприємстві.
Про це йдеться у розслідуванні журналістів програми «Схеми», які опублікували запис розмови за участю Тупицького.
Зазначається, що у жовтні 2018 року слідчі Генпрокуратури записували розмови Тупицького в рамках кримінальної справи щодо ексголови Вищого господарського суду Віктора Татькова, який знаходиться у розшуку.
Тупицький, який на той момент був заступником голови КСУ, покликав на зустріч у кафе свого знайомого, донецького бізнесмена Владислава Дрегера, який тоді вже співпрацював з правоохоронцями та здійснив запис цієї розмови.
Як випливає із запису, Тупицький намагався переконати Дрегера не свідчити правоохоронцям про його роль у подіях навколо «Зуївського енергомеханічного заводу» (м. Зугрес), у заволодінні яким наразі підозрюється Татьков.
«Тупицький не просто був мовчазним свідком, як Татьков, який, вірогідно, шляхом введення в оману отримав цей завод під контроль. А схоже, отримав і свою частку у цьому підприємстві. І справді, із 2009 року міноритарним власником заводу став Борис Румак. За допомогою реєстру довіреностей «Схеми» виявили, що суддя йому три роки поспіль довіряв керувати своїм авто», — йдеться в розслідуванні.
Дізнавшись, що Дрегер збирається йти на співпрацю зі слідством, Тупицький попередив його про наслідки. «Я просто прийшов на попередження цієї ситуації, що цією х**нею займатися не варто. Хоча б особисто стосовно мене не варто, тому що вона нічим не закінчиться. Закінчиться ось лише сильно загостреними відносинами», — заявив Тупицький у розмові з бізнесменом, який здійснював запис у рамках співпраці зі слідчими Генпрокуратури.
Більше того, Тупицький говорив, що готовий організувати зустріч бізнесмена із суддею-втікачем Татьковим у Австрії, щоб сторони владнали давній корпоративний конфлікт, та заявив, що хотів би отримати фінансову винагороду за участь у цих справах.
«Вважали б ви за потрібне разом із ним чи кожен окремо дати мені яку-небудь копійку за участь у цих справах – напевно, я б не відмовився. Чому я маю відмовлятися, якщо я всередині колись стояв цього питання?» — сказав Тупицький.
Як з’ясувалося, на момент зустрічі з Тупицьким Дрегер вже дав свідчення Генпрокуратурі, і Татькову, який був у розшуку в іншій справі, оголосили ще одну підозру. А зроблені записи мігрували з одного правоохоронного органу в інший – мірою того, як «справа Татькова» ділилася на нові епізоди та розподілялася за підслідністю. Згодом вони надійшли до НАБУ, звідки зрештою у листопаді 2020 року їх передали в ДБР на виконання ухвали Печерського суду Києва.
«Схеми» пересвідчилися з декількох різних інформованих джерел серед правоохоронців, що саме в такому вигляді, без склейок та монтажу, вони і були здобуті у 2018 році в межах кримінальної справи. Наразі вони виділені в окреме кримінальне провадження ДБР, в якому досліджуються вже дії і самого Тупицького.
«Але якщо слідчі ДБР захочуть притягнути голову Конституційного суду до відповідальності, перепоною може стати його суддівський імунітет. І вирішення долі судді – оголошувати йому підозру чи ні – буде знаходитись в руках однієї людини, генеральної прокурорки України Ірини Венедіктової», – йдеться в розслідуванні.
У записі Тупицький також розповідав про його кар’єрний шлях та цілі роботи суддею. Наприклад, — «погані спогади» про період, коли він очолював Дніпропетровський апеляційний господарський суд до приходу в КСУ.
Тупицький також пояснює, які саме привілеї дає статус судді КС. «Під час ось цих усіх люстраційних питань Конституційний суд став найбільш захищеним стосовно цього станом на цей час. Щоб нас притягнути до чогось потрібно що? Дванадцять голосів суддів КС з викликом Генерального (генпрокурора, – ред.) і з вивченням матеріалів справи. Ось якщо 12 суддів проголосують за здачу судді, тоді він піде кудись в інше місце. Але це треба вже я не знаю, що зробити, щоб 12 суддів проголосували».
Бізнесмен Владислав Дрегер під час спілкуванням з журналістами «Схем» підтвердив, що у 2018 році мав зустріч з Тупицьким, під час якої той намагався переконати бізнесмена не давати свідчень проти нього та Татькова. Але інших деталей Дрегер не повідомив, посилаючись на таємницю слідства.
«Схеми» звернулися і до самого Тупицького з проханням прокоментувати розмов, а також розповісти про обставини отримання частки заводу у Зугресі через довірену особу. З Конституційного суду надійшла така відповідь за підписом Тупицького: «Хочу повідомити про те, що я не підтримую будь-яких стосунків із вказаними у вашому запиті особами. Також інформую про те, що кілька років тому, з фактично тих самих питань, що й у вашому запиті, мене було допитано як свідка слідчим Генеральної прокуратури України в межах досудового розслідування кримінального провадження. Наразі мені невідомо про результати розслідування вказаного кримінального провадження та кінцеві процесуальні рішення. З метою запобігання розголошення відомостей досудового розслідування (у випадку продовження слідства у кримінальному провадженні) змушений утриматися від надання більш детальної інформації».
Також «Схеми» неодноразово намагалися зв’язатися з Татьковим, але на прохання журналістів про коментар він так і не відреагував.
Нагадаємо, Тупицького було призначено суддею Конституційного Суду в травні 2013 року. З 1993 року працював суддею Куйбишевського районного суду міста Донецька, а з 2002 року очолював цей суд. Крім того, працював суддею в Донецькому, Львівському, Дніпропетровському апеляційних судах, займав посади голови Львівського та Дніпропетровського апеляційних судів.
У вересні 2019 року Тупицький став головою КСУ.
У жовтні цього року «Схеми» знайшли у Тупицького земельну ділянку в окупованому Криму, власником якої він став у 2018 році. Крім того, ще до окупації півострова Росією він володів маєтком та земельною ділянкою. Після цього слідчі ДБР розпочали досудове розслідування за фактами самовільного зайняття земельної ділянки та можливої державної зради голови КСУ.
