З Андрієм Пальчевським все настільки просто, що диву даєшся – як за таку людину можуть збиратися голосувати здавалося б притомні люди? Аби зрозуміти що до чого – достатньо просто прочитати його біографію.
Почати можна з того, що ця особа до 2009 року була громадянином Росії. Ба-більше, у 1995 році Пальчевський балотувався до Держдуми Росії, був №3 за списком «Партії шанувальників пива».
Навіть дивно, що Пальчевський не пішов у російську політику від якогось більш потужного проекту – можливості такі він явно мав. Пальчевський закінчив Військовий Інститут міністерства оборони СРСР – елітарний виш, що готував військових юристів, пропагандистів і перекладачів. Після вишу Пальчевський 8 років (1983-1991 рр.) прослужив військовим перекладачем у Лаосі. Якщо ви бачили російський серіал «Русскій перевод» — специфіку роботи військових перекладачів уявити можете. Для розуміння поясню. Військовий перекладач з Інститутом МО за плечима – це однозначно працівник 2-го управління Генштабу СРСР, відомого в народі як ГРУ. З таким минулим – піти можна далеко. Кажуть, у цьому відомстві колишніх не буває. Брешуть, певно.
Період Пальчевського після армії і російської політики достатньо міфологізований. Точно відомо, що Пальчевський керував низкою успішних бізнесів, а у середині 2000-х (за його словами) повернувся до України. Громадянином України він став у 2009 році, а вже у 2010 р. Пальчевський був заступником міністра в уряді Азарова.
Широкому загалу Пальчевський відомий став завдяки трьом речам. Від 2011 р. він працював ведучим на низці українських телеканалів – він і зараз частий гість на телебаченні. У 2019 р. саме клініці «Євролаб» Пальчевського чинний президент Зеленський здавав тест на наркотики – і нагадаю, там стався скандал, коли на аналізі з’явилася інша дата. Вину на себе взяли лаборантки, які заявили, що помилилися коли проставляли дату вручну – з цього реготали всі хто знає, що в таких лабораторіях дату проставляє комп’ютер. Ще Пальчевський став відомий як блогер. Те, що його блог розганяли штучно – очевидно. Автор цих рядків знає не з чуток, що таке розвернути блог взагалі без реклами і скільки часу й сил це потребує. До речі, видання «Тексти» навело численні приклади розкрути особи Пальчевського і його політсили російськими та фейковими ресурсами. Те саме видання компанію Пальчевського назвало «маскуванням російської пропаганди за популістськими гаслами».
Офіційно Пальчевський від Росії дистанціюється. Проте – він не раз був гостем в програмі пропагандистки Скабеєвої і якось відмітився заявою, мол «чим більше росіяни ображатимуть українців, тим дальший день нашого щасливого возз’єднання». Коли цю фразу Пальчевському нагадали журналісти, реакція останнього була украй нервова. Так само Пальчевський багаторазово повторює російську тезу, мовляв війну розпочав Петро Порошенко, бо він на ній наживався, і мовляв саме тому війна не закінчилася раніше.
Канали з яких майже не вилазить Пальчевський – майже всі в орбіті інтересів ОПЗЖ. На місцеві вибори Пальчевський розвернув потужну кампанію – вся країна вкрита його білбордами (оренда — $500, на секундочку). Серед цілей про які заявляє Пальчевський – створення в Україні двопалатного парламенту, де верхня палата складатиметься з представників регіонів. Для довідку, цю ідею вже багато років декларує Медведчук, а у 2013 р. Україна була в кроці від її реалізації, але тоді її вдалося збити націонал-демократичній опозиції.
Так хто ж такий Пальчевський? Всі перелічені факти діють підставу вважати, що Пальчевський, це такий собі «Медведчук-лайт». Це кандидат для тієї частини виборців, яких Медведчук лякає своєю радикальною наближеністю до Кремля. Пальчевський – кандидат для виборців зі свідомістю малоросів, які хочу бачити Україну чимось на кшталт Польщі часів СРСР. Країною, номінально незалежною, але пов’язаною з Росією. Навіть не сумнівайтеся – якусь кількість таких людей політпроект Пальчевського знайде.
Благо – гроші для нього не проблема.
