18 лютого 2016 р. під патронатом Міністерства оборони України та Державного концерну «Укроборонпром» в готелі InterСontinental Kyiv відбувся перший міжнародний «Український форум з оборони та безпеки ’16», який вперше об’єднав учасників українського ринку та міжнародних інвесторів.
http://defence-ua.com/
Захід проводився з фокусом на інвестиційні можливості вітчизняного ринку оборони та безпеки. Форум мав на меті привернути увагу міжнародного бізнесу до потенціалу ринку оборони та безпеки України, показати інвестиційну привабливість цього сектору.
Серед більше ніж 400 учасників Форуму були керівники ТОП-100 українських і міжнародних компаній, що працюють у сфері оборони та безпеки, вітчизняні виробники оборонної продукції, представники іноземних компаній, потенційні інвестори та представники дипломатичного корпусу.
В роботі Форуму взяли участь Олександр Турчинов, Секретар РНБО України, Степан Полторак, Міністр оборони України, Роман Романов, Генеральний директор ДК «Укроборонпром», Ернест Герольд, Заступник помічника Генерального Секретаря НАТО з питань оборонних інвестицій, Марк Опгенорт, Заступник Директора Офісу зв’язку НАТО в Україні, Володимир Горбулін, Директор Національного інституту стратегічних досліджень України, представники оборонних компаній світового рівня з 20 країн світу, в т.ч. Boeing, Airbus, Thales International, Microsoft Corp., PCO SA, Sagem Defense Securite, Elbit Systems, Caterpillar Inc, Renault Trucks Defense, Honeywell Defense and Space Int., Orbital ATK, STC Delta та інші.
На відкритті Форуму виступили Секретар РНБОУ О.Турчинов, Міністр оборони України Степан Полторак та Генеральний директор ДК «Укроборонпром» Роман Романов.
О.Турчинов у своїй промові наголосив на тому, що Україна прийняла на себе удар російського агресора і другий рік поспіль боронить не лише себе, а й країни Європи, адже йдеться про гібридну війну проти європейського вибору України та західних цивілізаційних цінностей, як таких. Він зазначив, що розбудова та зміцнення сектору нацбезпеки та оборони — основа збереження України та забезпечення демократичного вільного розвитку нашої держави.
О.Турчинов нагадав, що сучасний вектор реформування Збройних Сил, Служби безпеки, Міністерства внутрішніх справ в Україні визначений у Стратегії національної безпеки Україні, Військовій доктрині, а також в інших важливих нормативних актах, які вже прийняті або будуть ухвалені найближчим часом. Цей вектор, зазначив він, «стосується, у першу чергу, безальтернативності вибору українського народу європейської і євроатлантичної інтеграції». «Саме перехід на стандарти НАТО, побудова сектору безпеки і оборони, який відповідає найкращим зразкам провідних європейських країн і країн Альянсу, — це ті завдання, які ми намагаємося втілити незважаючи на те, що колосальний ресурс країни — 5% ВВП відволікається для протистояння агресору».
Ще одним стратегічним напрямком реформування безпеково-оборонного сектору О.Турчинов назвав пріоритетний розвиток оборонно-промислового потенціалу нашої країни. Водночас він назвав хибною позицію деяких європейських політиків, що «не можна дратувати агрессора». Наслідком цього живучого, на жаль, «Мюнхенського синдрому», сьогодні є фактична відсутність ефективної військово-технічної співпраці з нашими стратегічними партнерами. Саме тому нашим пріоритетом став розвиток оборонно-промислового комплексу, а це «дуже широкий спектр напрямків діяльності починаючи від стрілецької зброї до виробництва, потужної бронетанкової техніки, авіації і до потужної ракетної зброї тощо».
Секретар РНБО України висловив сподівання, що робота Форуму сприятиме зміцненню зв’язків, розвитку й інвестуванню у вітчизняний оборонпром, «який готовий до цього». А фахівці з питань оборони і безпеки, які беруть участь у Форумі, допоможуть Україні розробити «нові стратегічні документи, надати їм нову якість, що дозволить врахувати найкращий досвід держав-членів НАТО».
Міністр оборони України С.Полторак, вітаючи учасників Форуму, запевнив, що в умовах триваючої гібридної війни РФ проти України «наша армія відновила боєздатність, набула бойовий досвід, оперативну спроможність, технічну оснащеність тощо для успішного виконання завдань із захисту держави».
Він також відзначив, що разом з цим, головним пріоритетом і завданням Міністерства оборони є реформа ЗС України. Так, в рамках комплексного огляду сектору безпеки і оборони міністерством проведено оборонний огляд та підготовлено документи оборонного планування, що визначають напрями оборонної реформи:
— затверджено Стратегію національної безпеки України на Воєнну доктрину України;
— на розгляд РНБОУ направлено схвалену Урядом Концепцію розвитку сектору безпеки і оборони України;
— розроблено нову редакцію Стратегічного оборонного бюлетеню України;
— затверджено План виконання основних заходів щодо переходу ЗСУ на стандарти НАТО на період до 2020 р;
— створено Комітет реформ МО та ЗС України.
Як зазначив Міністр, одним з основних завдань у сфері реформування Української Армії є переоснащення на сучасні зразки озброєння і військової техніки (ОВТ), модернізація і розвиток оборонно-промислового комплексу, поглиблення двосторонньої та багатосторонньої співпраці у сфері військово-технічного співробітництва з країнами-партнерами, насамперед, членами НАТО.
За словами Міністра, минулого року ЗС України отримали 4700 зразків нового та модернізованого озброєння і військової техніки (ОВТ). 34 000 зразків було відремонтовано. На 2016 р на закупівлю, модернізацію і ремонти ОВТ виділяється понад 11 млрд грн. Це дозволить здійснити суттєві кроки в напрямку створення сучасних та високоефективних Збройних Сил. С.Полторак особливо наголосив на важливості і своєчасності допомоги з боку наших західних партнерів у сфері переоснащення ЗСУ на сучасні зразки ОВТ, що вкрай важливо для підвищення бойового потенціалу та відсічі агресору.
Генеральний директор ДК «Укроборонпром» Р.Романов повідомив, що концерн взяв на себе амбітне завдання щодо повного оснащення української армії найсучаснішим озброєнням і військовою технікою. 80 тисяч працівників Концерну об’єднали зусилля заради захисту і зміцнення України. Нині весь світ спостерігає за відродженням нашої оборонної промисловості, яка стала одним з основних щитів на захисті миру».
Посол США
Надзвичайний і Повноважний Посол США в Україні Дж.Пайєтт, виступаючи на Форумі, заявив, що «США і надалі залишаться надійним партнером України». За його словами, минулого року США виділили на військову допомогу Україні 166 млн дол., цього року на підтримку сектора безпеки і оборони України має бути виділено вже 335 млн дол., що дозволить інтенсифікувати підготовку українських військовослужбовців і розширити оборонні можливості України.
Посол відзначив, що українська оборонна промисловість «сьогодні має великі перспективи для розвитку». В той же час, він наголосив на необхідності подолання корупції та реформування цієї сфери в цілому, приведення виробничого процесу у відповідність до західних стандартів.
Посол запевнив, що США мають надати Україні новітні технології, проте, це відбуватиметься лише за умов проведення реформ. Тобто, ризики мають бути бізнесовими, а не надзвичайними, як зараз: «Для американських інвесторів головним є прозорість українського ринку, проведення реформ, забезпечення верховенства права. Саме ці фактори є визначальною передумовою для американських інвестицій в оборонну галузь України».
Потім учасники заходу в формі відкритих публічних дискусій заслухали доповіді провідних керівників, фахівців та представників експертного середовища стосовно поточної ситуації у сфері перезавантаження української оборонної промисловості та переформатування і переозброєння ЗСУ, що має на меті надати їм нової якості та зробити сумісними з арміями країн НАТО.
З доповідями на I панельній дискусії «Стратегія розвитку Національної безпеки і оборони. Міжнародний досвід розвитку» виступили генерал Ігор Павловський, заступник міністра оборони України, Ернест Герольд, заступник помічника Генерального Секретаря НАТО з питань оборонних інвестицій, Давід Тевзадзе, міністр оборони Грузії (1998-2004), Артур Херувімов, заступник Генерального директора з розвитку ДК «Укроборонпром» та Микола Сунгуровський, директор військових програм, Український центр економічних і політичних досліджень ім. Олександра Разумкова.
За повідомленням І.Павловського, Міністерство оборони України у 2016 році планує прийняти на озброєння 24 зразки ОВТ, цикл виробництва яких замкнутий і практично на 90-95% без імпортних комплектуючих. За словами генерала, це великий вклад ДК «Укроборонпром» та вітчизняних підприємств. Також він зазначив: «Якщо порівняти з минулими роками, то за 24 роки незалежності було прийнято лише п’ять зразків озброєння. На сьогодні ж в розробці перебуває 42 ДКР по ОВТ, які ми повинні завершити в поточному році і в подальшому прийняти на озброєння» і вітчизняних платформ.
Ернст Герольд
Е.Герольд засвідчив солідарність НАТО з Україною, на його думку, в процесі реформування оборонного сектору важливо зосередитися на досягненні реальних цілей, аби плани не розходилися з реальними справами. В цьому контексті експерти НАТО разом з українськими фахівцями активно співпрацюють над підготовкою Дорожньої карти 2016, вже навесні має пройти семінар з питання трансформації української оборонної промисловості. Він повідомив про особливості використання для цього коштів трастових фондів, які дозволяють українській стороні більш конкретно визначитися у власних потребах та напрямках трансформації військової сфери.
Давід Тевзадзе презентував успішний досвід перезавантаження військово-оборонного співробітництва та проведення реформ у сфері оборони і безпеки в Грузії. За його словами, реформа грузинської армії триває вже 18 років і все ще не завершена, адже це вимагає вирішення цілого комплексу питань на різних рівнях. Тим не менше, зараз Грузія має армію, що бере активну участь у миротворчих операціях за кордоном і навіть входить до сил швидкого реагування НАТО. Проте, ця армія все ще неспроможна боронити власну країну, про свідчить її поразка у війні 2008 р. На думку генерала, українській стороні варто враховувати досвід Грузії у військовій сфері. Це насамперед підвищення престижу військової служби, запровадження довгострокового військового планування за стандартами НАТО, переоснащення війська на новітні зразки озброєння та військової техніки та інше.
А.Херувімов зупинився на питаннях не повного використання навіть існуючого реального потенціалу концерну «Укроборонпром», тоді як М.Сунгуровський піддав жорсткій і принциповій критиці підходи українського керівництва до планування в цілому, зокрема, відсутність системного підходу та невисокої якості, які залишають бажати кращого.
На II панельній дискусії «Моніторинг прогресу реформи сектору оборони» доповіді робили Марк Опгенорт, заступник Директора Офісу зв’язку НАТО в Україні, Сергій Мукосій, начальник управління військово-технічного співробітництва, Міністерство оборони України, Юрій Пащенко, заступник Генерального директора ДК «Укроборонпром» з авіабудування та виробництва Андрій Загороднюк, керівник проектного офісу реформ, Міністерство оборони України, Артур Герасімов, народний депутат України, Голова Постійної делегації у Парламентській.асамблеї ОБСЄ.М.Опгенорт відзначив, що з точки зору НАТО, необхідно підчас здійснення планування визначити першочергові стратегічні пріорітети, на яких власне мають базуватися вже конкретні програми. В свою чергу, це дозволить більш конкретно витрачати виділені кошти.
С.Мукосій підкреслив важливість спільних аспектів, які мають запровадження Україною: забезпечення представництва України у Конференції національних директорів з озброєнь (КНДО); прозоре інформування союзників щодо оборонно-технічної політики, обговоренні пріорітетів, активна участь в роботі робочих груп та підгруп, прозорість процедур із закупівель ОВТ, запровадження сучасних підходів і прозорості щодо використання логістичних ресурсів тощо.
За його словами, на сьогодні участь у робочих групах КНДО є майже єдиним практичним механізмом з визначення технічних стандартів НАТО.
Ю.Пащенко повідомив про реалізацію ДК «Укроборонпром» оборонних програм на замовлення МО України. Це створення тактичного безпілотного ударного комплексу та учбово-бойового літака, роботизовних платформ наземного, морського та повітряного базування, комплексів РЕР та контрбатарейної боротьби, зенітних ракетних комплексів малої та середньої дальності, оперативно-тактичних ракетних комплексів, а також самохідних артилерійських та мінометних систем.
Водночас, він зауважив, що одним з недоліків для нас є практика річного планування, що недоцільне по відношенню до складних виробів із значним часовим циклом виготовлення, які потребують часу. З огляду на таку практику, за його словами, навіть той оборонно-промисловий потенціал, який на сьогодні є в Україні зі всіма свої недоліками не використовується на повну потужність: «З одного боку ми не маємо тих обсягів, які можемо робити, з іншого – у нас немає довгострокового планування. Це питання постійно піднімається і ми пропонуємо для початку перейти на середньострокове планування, хоча б на три роки.
А.Герасимов підкреслив, що, попри політичну кризу, саме підчас роботи Форуму ВР України работала дуже активно і оперативно прийняла низку необхідних для зміцнення обороноспроможності країни законодавчих актів. Це, за його словами, свідчить про наявність невикористаних поки резервів.
Панельну дискусію: «Інвестиційні можливості оборонної промисловості України з позиції бізнесу» яка була присвячена питанням інвестицій, модерував директор Інформаційно-консалтингової компанії DefenseExpress, головний редактор журналу «Експорт зброї та оборонний комплекс України» Сергій Згурець.
Під час панедлі доповідями виступили: Денис Гурак, заступник Генерального директора із зовнішньоекономічної діяльності, ДК «Укроборонпром», Олег Батюк, керуючий партнер, Dentons Kyiv, Михайло Гвоздьов, Президент та Генеральний конструктор, ДП «Антонов», Ігор Пастернак, Генеральний директор Worldwide Aeros Corp, Вадим Бодаев , директор, SigmaBleyzer та Ігор Кривцун, Голова наглядової ради, Корпорація «Патон», академік НАН України, заступник директора Інституту електрозварювання ім. Є.О. Патона.
Д.Гурак, зокрема, зробив наголос на тому, що йдеться про масове переозброїння ЗСУ та інших силових структур, що само по собі вже вимагає високої организації, рішень державного рівня і залучення значних ресурсів. А це неможливо без залучення іноземних інвестицій. В якості прикладів він навів співпрацю концерну з низкою польських, німецьких, американских, польських та інших компаній.
І.Пастернак розповів про початок поставок в Україну систем спостереження американського виробництва, наступним кроком він бачить поступовий перехід на спільне виробництво такого обладнання вже в Україні. Проте, на заваді цьому стоїть бюрократія та корупція, спротив яких українці мають подолати.
Не можна не відзначити і доповідь І.Кривцуна, особливо в частині того ж заміщення колишнього російського сегменту виробів для цілої низки замовників в різних галузях виробництва, особливо у військовій сфері. Йдеться як про новітні технології власної розробки, так і про досягнення у сфері зміцнення металів шляхом нанесення спеціальних покрить.
Остання, IV панельна дискусія була присвячена питанням інвестиційних можливостей української «оборонки» : «Інвестиційні можливості оборонної промисловості України з позиції інвесторів».
З доповідями виступили: Роман Ващук, Надзвичайний і Повноважний Посол Канади в Україні, Евелін Фаркас, Старший радник, DynCorp International, Яцек Дулинскі, Директор з маркетингу та продажів, РСО S.A., Алан Мербаум, представник Lockheed Martin Missiles & Fire Control (Міжнародна авіаційно-ракетна оборона), Роберт Косла, Регіональний менеджер з питань громадського захисту, національної безпеки та оборони Microsoft Corp та Даріуш Олещук, партнер, компанія, Dentons Warsaw.
160222 Форум 002 Роман ВащукНасамперед, важливо відзначити виступ Р.Ващука, який запевнив, що Канада залишатиметься і надалі надійним партнером України, на допомогу і підтримку якого слід розраховувати. Інші доповідачі переважно говорили про необхідність прибрати корупційні перешкоди, що заважають надходженню іноземних інвестицій, наполягали на політичній стабільності та прозорості всередині країни взагалі.
Особливістю Форуму стали заздалегідь погоджені зустрічі у форматі один на один між потенційними інвесторами та представниками українських компаній. Вони мали пройти наступного дня у Dentons, Kyiv.
Говорити про ефективність Форуму поки що зарано, адже розширення взаємодії учасників українського ринку продукції оборонного призначення та міжнародних інвесторів – це тривалий і багатовекторний процес. Але принаймні щось суттєве для початку вже зроблено. Адже необхідність якомога швидкого переозброєння українського війська не викликає запитань. Нам потрібні нові технології, нові стандарти, а відтак – і нові інвестиції. Бо постійно виникають нові військові загрози, яким Україна має протистояти.
Зокрема, вже підчас роботи Форуму повідомлялось про спробу противника за допомогою бойових БПЛА, що несли запалювальні фосфорні бомби, знищити військові склади ЗСУ у Харківській області. Цього року це вже друга така спроба, на щастя, невдала. Але це дає підстави зовсім по іншому подивитись на причини масштабного вибуху військових складів ЗСУ у Сватовому восени 2015 року.
З огляду на це, експерти висувають питання, що ж це було, чи то «шахтарі та механізатори Донбасу» використали «віджаті у ЗСУ» безпілотники або ж просунута окупаційна наука ОРДІЛО зробила нечуваний технологічний стрибок і спромоглася самотужки створити дистанційне озброєння XXI сторіччя?
Насправді – це лише чергове свідчення застосування ЗС РФ новітніх безпілотних бойових комплексів проти України. А відтак, маємо прискорити власне технічне і технологічне переозброєння, аби бути спроможними протистояти новим загрозам.
Володимир ЗАБЛОЦЬКИЙ