Ні для кого не є таємницею: путінська Росія тримає Україну за шию, зокрема, «газовим зашморгом». Доречною може бути й метафора про «газову голку» (за аналогією з голкою наркотичною), з якої Україна не може зіскочити от уже 20 років.

Фото ukrrudprom.com
Ілюзія «дешевого газу», який сьогодні Україна отримує від Росії за ціною 520 дол. США (тоді як для Польщі ціна становить 320 дол., а для Німеччини — 330 дол.), як якийсь фантом мертвою хваткою тримає Україну у прокрустовому ложі російських інтересів.
Енергетичним шантажем Путін блокував усі несміливі спроби України віддалитися від російського криголама й інтегруватися у НАТО, інтегруватися з ЄС. Своєю чергою, європейські партнери та клієнти Путіна послідовно і незворушно відкидали всі спроби України інтегруватися у цивілізований світ. Причина проста – газова залежність та, як на мене, глибоко ешелонована корупція, що пронизала європейські еліти. У Газпрому всюди є свої клієнти, які за достойну винагороду завжди знайдуть аргументи, щоб обстояти російські інтереси.
Такий же «енергетичний зашморг» відчували свого часу на власній шиї і країни Заходу. Однак після енергетичної кризи, а по-суті енергетичного шантажу 1970-х років вони зробили висновки. І сьогодні ситуація виглядає зовсім по-інакшому.
І справа не лише у диверсифікації видобутку газу та нафти, але й у пошуку новітніх технологій, зменшенні енергоспоживання, енергоощадності. Після серії славних російсько-українських газових війн ЄС був змушений зробити чергові висновки. Протягом 2009 року, завдяки диверсифікації, енергетичний ринок ЄС різко змінився – диверсифікувався. Головним його результатом стало різке падіння купівлі російського газу. Тільки 2009 року, порівняно з 2008-м Газпром втратив завдяки цьому у Європі 22 мільярди доларів. Таким чином ЄС йде до своєї енергетичної незалежності від примх «царя всея Руси со товарищи».
Коли ж американські газовики почали на індустріальній основі видобувати газ зі сланців, поклади яких у світі величезні, то не лише у США, але й в усьому світі почалася енергетична революція. Це був другий нищівний удар по мріях кремлівських владоможців. Ось як виглядає карта відомих світових запасів сланцю:

pronedra.ru
Сланцевий перелом до смерті перелякав Росію. У 2002 році концерн Devon Energy вперше пробурив горизонтальну свердловину на родовищі Barnett Shale і на початку 2000-х років почав масштабне промислове виробництво сланцевого газу в США. І тоді американці вперше за останні десятиліття газу обігнали Росію за обсягами видобутку. Газу на внутрішньому американському ринку стало значно більше. Дійшло до того, що видобуток природного газу у США почав пригальмовуватися і навіть скорочуватись. Ціни одразу почали падати. Все це зробило США набагато самостійнішими у питанні енергозабезпечення – вони щораз менше залежать від поставок скрапленого газу з Близького Сходу.
А що ж Україна? Головне завдання для України, якщо вона все-таки ще раз спроможеться на хоч якісь подвиги у бік справжньої незалежності, — це, зокрема, ліквідація залежності України від поставок російського газу.
Як? Про це вже тисячі разів писали і говорили. Здавалось би, дитина вже знає. Та й прикладів чи у США, чи у ЄС доволі. Отже, кілька способів:
1. Збільшення видобутку природного газу в самій Україні (включно з шельфом Чорного та Азовського морів).
2. Терміново переходити на скраплений газ, ринок якого бурхливо розвивається і ціни на який формує не примхливий «царь всея Руси», а попит і пропозиція, які керуються своїми правилами та законами.
3. Намагатися увійти у європейську газотранспортну мережу (чи то через Балкани, чи ще якось), щоб знову ж вийти на європейський ринок газу і диверсифікувати його постачання в Україну. Вже сьогодні інколи дешевше купувати той самий російський газ у Німеччині, ніж на українсько-російському кордоні (ціни наведені вище);
4. Форсовано готуватися до видобутку сланцевого газу – поклади сланців в Україні величезні, і їх може вистачити на 100-200 років;
Але всі ці і дитині зрозумілі речі наштовхуються на:
— Корумповану українську бюрократичну систему, яка заробляє на гіпервисокій ціні російського газу, перепродуючи його чи внутрішньому споживачу, чи за кордон. Тому українське газове лобі блокує появу на українському ринку дешевого газу. Щойно уряд України «категорично відмовився від українського газу – по 40 доларів. "Нафтогаз України" 14 березня під приводом "відсутності подальшої потреби" скасував закупівлю 12,66 млрд кубометрів газу для населення по ціні 300 грн за 1 тис. кубометрів у національного виробника – компанії "Укргазвидобування"» (Юрій Костенко, блог на «Українській правді»);
— Інтереси Росії, яка розуміє, що ліквідація її монополії на українському газовому ринку відпустить Україну у вільне політичне плавання і завдасть нищівного удару російській політичній еліті, яка живиться з експорту енергоносіїв. Тому Путін не лише блокує зменшення споживання газу Україною – згадаймо угоду між Україною та Росією, що базується на принципі фіксованих на роки вперед об’ємів газу, бо інакше Росія «накладе на Україну штрафні санкції». Аякже – невдовзі російський газ нікуди буде продавати. Он Китай вже відмовився – бо ж і сланців у Китаї вдосталь. А які були надії – навіть трубу протягнули – і отримали облизня;
— І, як не дивно, ефективно опирається розробці сланців «клієнт» не то російських, не то олігархічних спонсорів така собі регіональна галицька партія ВО «Свобода» — ще з осені, цілком синхронно з Владіміром Путіним вона, устами голови фракції ВО «Свобода» у Львівській обласній раді пані Ірини Сех, почала торпедувати навіть спроби провести розвідувальні роботи у Львівській області. У результаті цього Львівська обласна рада, якою безроздільно керує ВО «Свобода», заблокувала видачу компаніям Shevron Corporation і ExxonMobil ліцензій на роботи з розвідки та підготовки до видобування сланцевого газу. А саме на заході України та на сході і залягають основні поклади сланцю, які й можуть стати порятунком України. Така поведінка ВО «Свободи» є особливо пікантною. Ну ніяк не змогли мені пояснити політики від ВО «Свобода», чому день у день, година у годину пані Ірина Сех та пан Владімір Путін синхронно – вона у Львові, а він на щорічному засіданні знакового клубу «Валдай», де збираються його головні лобісти, – виявили таку неймовірну обізнаність у темі сланцевого газу і так само синхронно забилися в істериці з огляду на неймовірну «екологічну загрозу», до якої, не дай Бог, призведе видобуток сланцевого газу.
Тарас Возняк
| Мировые запасы технически-извлекаемого сланцевого газа по странам, | |||
|---|---|---|---|
| Регион/страна | Объем импорта/(экспорта) природного газа (от потребления)1 | Доказанные запасы природного газа, млрд. куб. м2 | Технически извлекаемые запасы сланцевого газа, млрд. куб. м |
| Европа | |||
| Франция | 98% | 5,6 | 3056 |
| Германия | 84% | 175,5 | 226 |
| Нидерланды | (62%) | 1386 | 481 |
| Норвегия | (2156%) | 2037 | 2348 |
| Великобритания | 33% | 254,7 | 566 |
| Дания | (91%) | 59,4 | 651 |
| Швеция | 100% | — | 1160 |
| Польша | 64% | 164,1 | 5292 |
| Турция | 98% | 5,66 | 425 |
| Украина | 54% | 1103,7 | 1188 |
| Литва | 100% | — | 113 |
| Другие(3) | 50% | 76,6 | 537 |
| Северная Америка | |||
| США | 10% | 7712 | 24395 |
| Канада | (87%) | 1755 | 10980 |
| Мексика | 18% | 339 | 19272 |
| Азия | |||
| Китай | 5% | 3028 | 36082 |
| Индия | 24% | 1072 | 1782 |
| Пакистан | — | 840,5 | 1443 |
| Австралия | (52%) | 3313 | 11206 |
| Африка | |||
| ЮАР | 63% | — | 13725 |
| Ливия | (165%) | 1548 | 8207 |
| Тунис | 26% | 65 | 509 |
| Алжир | (183%) | 4500 | 6537 |
| Марокко | 90% | 2,8 | 311 |
| Другие | 2,8 | 198 | |
| Южная Америка | |||
| Венесуэла | 9% | 5062 | 311 |
| Колумбия | (21%) | 56,6 | 537 |
| Аргентина | 4% | 379,2 | 21904 |
| Бразилия | 45% | 365 | 6395 |
| Чили | 52% | 2801 | 1811 |
| Уругвай | 100% | — | 595 |
| Парагвай | — | — | 1754 |
| Боливия | (346%) | 750 | 1358 |
| Всего | — | 36054 | 187402 |
1 Данные на 8 марта 2011 года, Международная энергетическая статистика
2 Доказанные запасы газа журнал «Oil and Gas Journal», от 6 декабря 2010, стр. 46-49
3 Данные из годового отчета EIA 2011 года

Примерные запасы сланцевого газа в мире по прогнозам Halliburton и прогноз добычи, pronedra.ru

Оценка местоположения сланцевых месторождений газа методом стратосферного анализа, источник EIA, pronedra.ru

Перспективные месторождения в Европе и операторы, pronedra.ru