Я про чорта Арєстовіча вже давно все сказала, тож не дуже хочу повторюватись, бо кожного разу це — як зʼїсти гімна, над яким літає рій мух та по черзі облизує (в коментах).
Єдине, на чому хочу наголосити: те, що він транслює в своїх так званих семінарах — не сексизм. Сексизм у нього — як українофобія, русофільство та совкодрочерство — майже в кожному дописі та публічних висловлюваннях.
А от те, що він несе в своїх платних так званих лекціях/семінарах — це мізогінія — відверта ненависть і зневага до жінок, іншим словом — женоненависництво.
І, звісно, «хочеться душити жінок» — це заклик до насильства.
Якщо він не понесе відповідальності і за це, у мене для вас, шановне українське панство, дуже погані новини.
Хіба адекватна людина могла очікувати чогось іншого від «товаріща» арєстовіча?
Цей абсолютно крінжовий, проросійський персонаж мав би ще рік назад, за всі свої висловлювання, бути на лаві підсудних.
Але ні.
Толерування владою, правоохоронною системою, суспільством персонажів, які ненавидять все українське — дійшло свого апогею.
Тепер ця «особа» пропонує «душити жінок». Нецензурно висловлюється стосовно інших громадян. Фактично — закликає до фізичного та сексуального насильства.
Це можна назвати одним визначенням — РУССКІЙ МІР.
Так, саме «русскій мір» — це і є насильство, ненависть до українського, приниження. Звісно, за ваші ж гроші.
Люди несуть грошву алєксєю арєстовічу за те щоб він їх і принижував.
Найгірше те, що цей «носій» русскай культури йде на майбутні вибори. І буде нести цей русскій мір в знекровлену країну.
Звісно, за мовчазною згодою всіх вищезгаданих.
В приємному задоволенні від обурення наших женщін від семінарів Арестовича.
По-перше, такий чоловік може подобатись лише жінкам з пакетом комплексів та вкрай поганим смаком.
По-друге, про чоловіка дуже багато кажуть його жінки. Щойно його дружину почали крутити як заготовку потенційної першої леді — там можна було помітити, що саме йому подобається. Щось максимально інфантильне, не дуже розумне, щоб сиділо з закритим писком при мужикє. Чистеньке, але не харизматичне, не сильно с₴ксапільне, без якоїсь родзинки — яку раз побачиш і не забудеш ніколи. Така сидітиме вдома і триматиметься за шлюб, поки чоловік робить всяку прутню. Зазвичай вона не працює, бо ще не дай Бог, принесе додому мужскую енергію і матиме гроші на помади з тампонами.
Третє. Коли чоловік каже, що ти «маєш дивитись на мене як на бога/ідола/ мільярдера Крістіана Грея» — я вважаю, що це бахнутий на всю голову чоловік. Бо всі великі романи в історії мають великий елемент поваги, визнання талантів жінки і ігри розумів. Не всі вони завершувались хепіендами, однак реально поворотний і крутий роман — це про повагу і захоплення партнерів одне одним. Про піднесення і розвиток разом і персонально.
Про крики, «бросить кошелек» і шпекнути, коли вона лається — думаю, це він описував власні моделі стосунків з Настею і попередницями. Якби мені хтось кинув кошелек, то його речі летіли би з балкона відразу.
Найцікавіше, що Арестович сам є батьком двох дочок. Хотілось би сподіватись, що батькова наука не кине їх у лапки подібних членистоногих.
Згадала, як жінка Арестовича описала їх бомбіческій роман:
«пішла на його курс — він поклав руки на плече, і я щось відчула».
«Вийшли на вулицю — застебнув куртку і сказав, пішли на каву».
«він був старше і з телевізора, такого раніше не було в мене»
«На тій зустрічі він запопонував мені роман»….
Це якась фігня, а не любовна історія, від якої скаче пульс… І ти рахуєш години до зустрічі з «таємним другом»)
P.S. Як ми відбудуємо Україну?
І прийшли «шакалячі експреси» та «емоційно надкушені» і накинулись на улюблених ведучих 1+1 Коломойського.
Тих самих, які переконували суд, що Ігор Валерійович еталонний патріот, який потребує хюгге і комфорту власного маєтку, а не СІЗО СБУ.
Я знайшла всі відео виступів в суді поручителів і хочу зафіксувати кілька думок.
Перше, ми чітко побачили агонію класичного олігархічного телебачення, яке домінувало чверть століття на плазмах і в головах багатьох українців. Я впевнена, що так би на суд прийшли, якби брали Пінчука, Льовочкіна, Фірташа, тощо — їхні насті даугуле і доманські з данилевичами. Це ціна штучного успіху без без вільного конкурентного ринку — хочеш, щоб твоє обличчя крутили — будь гнучким перед власником.
Друге. За успіх треба платити. Можеш скільки завгодно гуляти довгими рядами Сільпо, Новуса чи Ашана — на касі тебе чекає термінал. Ціна успіху облич 1+1 була піти і підтримати шефа. І цим самим спалити себе, як не сильно і «незалежних».
Дуже чітко промальовується підміна понять. Зірки плюсів чимало говорили про потребу Коломойського зайнятися «роботою Ігоря Валерійовича над цими документами не в СІЗО СБУ, а в себе дома на Дніпропетровщині». Але я не почула коментарів щодо (трьох!) підозр за топ-корупцію від НАБУ, СБУ та БЕБ.
Алла Мазур стала неприємним відкриттям після коментарів про «потребу ночувати вдома». І зміщення акцентів «Коломойський зірвав плани Путіна, підтримував добровольчий батальйон, поки інший багатий українець закликав до гудків». «Багатий українець» уже отримав у вигляді втрати численних активів і окупації опорного регіону. Коломойський справді зіграв свою роль в 2014-2015. Але справи стосуються відмивання грошей із Приватбанку. І не тільки. А це дуже брудна афера, яка вийшла за межі України. І зацікавила ФБР. Тому і соромно за цю відверту маніпуляцію телезірки, яка стала символом підсумкових новин тижня для кількох поколінь українців — у нашій сім’ї їх дивились разом із дітьми, «бо треба розбирацця в політиці».
Далі ще одна заява від Мосейчук. «Коломойський не буде вкриватися картатою ковдрою, не буде імітувати хворобу, не буде звозити масовку під суд, не буде шантажувати судову систему», — звісно не буде. Він тварина більш високого
польоту. Саме тому зараз паралельно пішли справи від СБУ і НАБУ. Щоб у Валерійовича були більш комфортні умови в СІЗО СБУ.
І головне. Мені цікаво, що собі думала ця команда підтримки, яка наче під копірку виголошувала тези про потребу Коломойського бути вдома в комфортних умовах попри серйозні статті обвинувачень?
Пахне цинізмом. Нині майже в кожній багатоповерхівці є родина з окупованої чи прифронтової території. Яка би дуже хотіла спати в своєму ліжку. Але немає уже ані рідних стін, ані знайомих вулиць. Сотні тисяч людей лежать в викопаних «норах» в окопах, поки улюблені ведучі Коломойського вимагають для нього ліжка з балдахінами. Регулярно заявляються фотки знайомих, як дитина під час чергового обстрілу спить то у ванні, то на кахлях у коридорі. І головне питання, яке ставить кожен — як ми відбудуємо Україну? Що ми побудуємо тут на фундаменті?
Знаєте, дуже символічно, що це зняття масок трапилось у день, коли США надіслали список реформ з чітким таймінгом. Інакше бабок не видать. І певно, 2 терміну для тих, хто «сяяв впевненістю» в інтерв’ю Наталі Мосейчук.