Об этом сообщила в Facebook член Украинского волонтерского медбатальйона «Госпитальеры» Ярина Чорногуз — одна из тех, кто просил выключить российский сериал,.
«Когда я подошла и вежливо попросила выключить российский сериал, аргументируя это тем, что я недавно вернулась из зоны боевых действий, с февраля еду туда снова, и мне противно всю ночь слушать телепродукт оккупантов, водитель это сделать отказался», — написала Чорногуз.
По ее словам, водитель требовал, чтобы она узнала мнение большинства автобуса.
«Я вернулась и объяснила все то же людям, спросила важно ли им смотреть российское кино, предлагала его выключить. На нас сначала бросаться какая-то женщина, которая ехала назад из Италии, что ей безразлично на каком языке, что мы убийцы, ездим на войну, она нас туда не посылала. Остальная часть автобуса просто промолчала. Упоминание, что я возвращаюсь с похорон своего парня-бойца, погибшего, защищая их возможность свободно передвигаться не оккупированными дорогами Украины, встретили молча с виновными глазами», — говорит Ярина.
Ее подруга, волонтер аэроразведки Настя Конфедерат, включила камеру на телефоне и сняла фрагмент видео этой дискуссии, после чего водитель выбил телефон у нее из рук.
Ярина добавила, что перед поездкой этот же водитель угрожал, что если они не приедут на 18.30, то он поедет без них и ему безразлично, что там в билете, хотя по билетам выезд должен был быть в 19:00. Когда же сам водитель прибыл в 19:06, извиняться за свои угрозы он отказался.
По словам Ярины, просьбу диспетчера фирмы выключить российское кино и извиниться за угрозы, водитель проигнорировал.
В конце девушки были вынуждены остановить автобус и выйти на трассе.
«Нас двоих, волонтерку аэроразведки и госпитальерку, взрослые зрелые люди, граждане Украины, во главе с водителем согласились высадить посреди трассы, чтобы дальше смотреть в покое российское кино», — подытожила Ярина.
P.S. Україна в мініатюрі
Тиждень почався із того, що наречену загиблого бійця Миколи Сорочука Ярину Чорногуз і волонтерку Анастасію Конфедерат висадили з рейсового автобуса, яким вони після похорону поверталися із Луцька до Києва. Їхали знову на ротацію – захищати українську землю від ворога.
Посеред дороги водій компанії Busfor увімкнув російський серіал. Госпітальєрка та аеророзвідниця повідомили, що їдуть із похорону і попросили вимкнули це кіно, але водій нахамив і відповів, що серіал крутитимуть далі.
Коли дівчата почали знімати конфлікт на відео, це ще більше загострило ситуацію. І врешті після лайки — водій просто висадив Ярину і Настю обабіч траси та спокійно поїхав далі і не віддав грошей за проїзд. До Києва вони добирались уже автостопом.
«Типова історія» — скажете ви?
А от і не зовсім. На прикладі рейсового автобусу Луцьк-Запоріжжя ви побачили Україну в мініатюрі. І вона не така приглядна, як це може здатися — від Заходу до Сходу.
Перше. Фактично дві дівчини намагалися довести усьому автобусу, що #різницяЄ — і нема компромісу між тим, транслювати російські серіали на території Україні чи ні. Тим паче, у вибаченні компанія-перевізник вказує — що флешку із улюбленими серіалами про росіян, вочевидь, притягнув сам водій. Бо дають і україномовні продукти. Однак велика біда в тому, що на жоден автобус не знайшлося жодної людини, яка б підтримала дівчат у їхній принциповій позиції. І бодай не дозволила водієві висадити їх серед поля в темну ніч.
Тріумф зла став можливим в Криму і на Донбасі лише тому, що відносно непогані люди нічого не робили і мовчали, робили вигляд, що вони поза політикою. Зло упевнено деформувало телевізори, ютуб, новинні сайти і телеграми, бо мовчазній більшості нема діла, що усе це фінансують то куми Путіна, то «Газпром»або пряма російська агентура, замаскована гарною вишиванкою.
Друге. Волонтерка Ярина Чорногуз пережила потрясіння, втративши коханого на війні. Але ще більший жах те, що не знайшлося жодного, хто би підтримав дівчину бодай у горі. Бо усі ж ми типу як люди, а не тварини, які не мають коханих і не втрачали близьких. Утім варто почитати коментарі на тій же сторінці Busfor, де обурені власники паспортів держави Україна обурюються з приводу «двох стерв, яким не було чим зайнятись». Були такі, хто прямо співчував звільненому водієві через поведінку «двох агресивних дівах», а були і такі телепні, які у імені Насті Конфедерат уже побачили натяк на фашизм і ідеї рабовласництва.
Допоки будуть серед нас такі принципові Насті і Ярини, які не заплющуватимуть очі на #немарізниці і будуть доводити, що #різницяЄ — Україна буде жити. Однак треба пам’ятати, що цей ресурс не бездонний і не безкрайній. Тим паче образили дівчат на території вільної України. В маршрутці, де явно були пасажири із Волині. Важко думати, як ставитимуться до госпітальєрок і аеророзвідниць у випадку, коли Росія якось натягне на нову владу ковдру реінтеграції будь-якою ціною.
Автобус Луцьк-Запоріжжя то є маленька Україна в мініатюрі. Де водій без клепки у голові і бажанням насадити своє бачення комфортного маршруту. Є автобус, повний поза політичних овець, яким все одно, аби мене не чіпали.
Дівчат висадили в зимову ніч і без грошей — повзали далі. Так зараз почувають себе справжні патріоти і активісти, які не сиділи із десяток років на численних грантах — а просто були справжніми громадянами за будь-яких режимів. Вони зараз — незручна галаслива меншість. Агресивні козли, які заважають іншим пасажирам під акомпанемент російських серіалів дістатися до раю в Запоріжжі.
Забігаючи наперед — мені страшно, кого в регіонах навибирають на майбутніх місцевих виборах? Шарія з ОПЗЖ? Бо ж госпітальєрка та аеророзвідниця, виявляється, не герої сучасних часів, а так, дуже незручні попутники у всіх сенсах цього слова.