У США погодили законопроєкт про нові жорсткі санкції проти РФ

У Сенаті США завершили роботу над законопроєктом про нові жорсткі санкції проти Росії. Документ передбачає економічний тиск не лише на Москву, а й на країни, які продовжують купувати російську нафту та газ.

Про це повідомляє Bloomberg.

За інформацією агентства, двопартійна група сенаторів узгодила остаточну редакцію законопроєкту, який у Вашингтоні вже охрестили “пекельними санкціями”. Процедурне голосування в Сенаті заплановане на 28 липня.

Документ дає президенту США право запроваджувати додаткові економічні обмеження проти пʼяти найбільших імпортерів російських енергоносіїв, а також пʼяти держав, які допомагають Росії обходити санкції.

Крім того, законопроєкт дозволяє встановити 500-відсоткове мито на російські товари, які імпортуються до США.

Ще одна норма передбачає можливість запровадження 100-відсоткового тарифу щодо найбільших покупців російської нафти й газу та країн, які сприяють обходу санкцій. Водночас ці повноваження президента пропонують обмежити пʼятирічним терміном.

Також документ продовжує до 2031 року дію Закону про санкції проти Ірану, зберігаючи механізм вторинних санкцій проти іноземних компаній, які співпрацюють із Тегераном.

Втім, навіть у разі підтримки Сенатом закон не набуде чинності найближчим часом. Палата представників уже пішла на серпневі канікули, тому остаточний розгляд документа очікується не раніше вересня.

Європейський Союз готує наймасштабніший пакет санкцій проти компаній, які допомагають Росії вести війну. До нового чорного списку можуть потрапити понад 1600 підприємств.

Про це повідомляє Bloomberg із посиланням на поінформовані джерела.

За інформацією агентства, якщо країни ЄС підтримають пропозицію, кількість юридичних осіб під європейськими санкціями збільшиться приблизно на 50%.

До нового переліку можуть увійти компанії із сукупним річним оборотом понад 20 млрд доларів. Загалом у цих підприємствах працюють понад 265 тисяч людей.

Bloomberg зазначає, що новий пакет санкцій відрізнятиметься від попередніх. Брюссель зосередився не на окремих товарах чи галузях економіки, а на конкретних компаніях, які, за оцінкою ЄС, забезпечують або підтримують російський військово-промисловий комплекс.

За даними співрозмовників агентства, над цим пакетом працювали кілька місяців. Його мета – накласти обмеження на ті елементи російської оборонної промисловості та пов’язаних із нею структур, які досі не потрапили під санкції.

Водночас джерела Bloomberg зазначають, що Європейському Союзу дедалі складніше погоджувати нові санкційні пакети, оскільки для їхнього ухвалення потрібна одностайна підтримка всіх держав-членів.