Чому зняли оборону з аеродрому Гостоміль?
Чому після доповіді директора ЦРУ Бернса про підготовку росіянами атаки на Гостоміль з оборони аеродрому зняли 4-ту бригаду Нацгвардії і відправили до Луганської області напередодні вторгнення, що дозволило росіянам захопити аеродром сходу і швидко захопити Гостоміль, Ірпінь, Бучу?
Цитата:
3-го квітня американське видання Wall-street journal оприлюднило статтю з посиланням на джерела у керівництві США, що глава ЦРУ Вільям Бернс у січні 2022-го відвідав Київ, де зустрівся з президентом України Володимиром Зеленським та надав йому важливу інформацію. “Тоді США мали ще більше інформації про план атаки Росії, включно з тим, що він передбачав швидкий удар по Києву з Білорусі”. Глава ЦРУ попередив, що «російські війська планують захопити аеропорт “Антонов” у Гостомелі і використовувати його як ключовий плацдарм для атаки на Київ».
Попередження:
21 лютого я отримав деталізовану інформацію від Державної прикордонної служби про напад росіян на Гостоміль на гелікоптерах 24 лютого. Виліт з Біларусі, маршрут прольоту — через Чорнобильску зону, ціль атаки — захоплення аеродрому Гостоміль. У першій хвилі — 60 гелікоптерів. Якщо буде суд по цих подіях, будуть і свідки і свідчення. Ця інформація підтверджувалась планами вторгнення, які друкували британські та американські видання з посиланням на розвідку.
Я подумав тоді, що якщо Державна прикордонна служба має дані такого рівня, значить вони доведені до усіх сил оборони, і усі готуються до відбиття атаки. І подумав, що атака росіян дуже погано спланована, адже спеціально для оборони аеродрома Гостоміль біля нього у 2016-му році за рішенням міністра МВС А.Авакова та командувача НГУ М.Балана була створена нова 4-та бригада Нацгвардії, у складі якої повноцінна та добре підготовлена батальонна тактична група, у складі 12 гаубиць Д-30, зенітно-артилерийського дивізіону, до 10 танків, понад 30 БТР-3, мінометна батарея 120 мм. А головне — що там значна кількість кваліфікованих солдат, сержантів та офіцерів, яких з 2016-го року ретельно готували за програмою підготовки легкої піхоти, вони пройшли багато навчань, і були здатні діяти без техніки. Якщо підсилити Гостоміль зенітно-ракетними комплексами, то БТГР 4-ї бригади знищить будь-який десант на гелікоптерах, оскільки ніякого важкого озброєння у них бути не може. А поки російські війська будуть іхати 200 км від кордону, будь-який вертолітний десант переб’ють разом з гелікоптерами.
Що відбулось?
На початку лютого увесь бойовий склад 4-тої бригади Нацгвардії включно з усією боєздатною бойовою технікою був раптово знятий з оборони аеродрому Гостоміль та півночі Києва та перекинутий у Луганську область, останні кадрові підрозділи виїхали з Києва за кілька днів до вторгнення. У Гостомілі залишились тільки рота солдат строкової служби, адміністративна частина, і частина зенітно-артилерийського дивізіону, і кілька одиниць несправної бойової техніки.
Головний удар росіян, про який попереджало ЦРУ у січні прийняли на себе три розрахунки зенітних установок ЗУ-23 та три розрахунки ручних переносних зенітно-ракетних комплексів. Жодного танку. Жодної гармати. Для прикриття Гостоміля також чомусь не були зосереджені зенітно-ракетні комплекси малої та середньої дії.
Батальон 72-ї механізованої бригади, який отримав наказ на вихід до аеродрому Гостоміль лише напередодні, просто не встиг вийти на позиції та розгорнути оборону, і був змушений вступати у бій сходу, вже після висадки десанту. Вже після висадки десанту на Гостоміль почали терміново кидати усіх кого можливо, резерви перекидали навіть нашими гелікоптерами, хоча було багато часу зробити все заздалегідь.
Усі збиті під час атаки росіян гелікоптери були, за наявною на даний момент інформацією, збиті рохрахунками 4-ї бригади НГУ. Але їх зенітні установки були під час бою з переважаючими у багато разів силами противника розбиті, а ракети до ПЗРК закінчились, завдати удар по російському десанту не було чим, строковиків з бази відвели, і ворог на наступний день захопив базу бригади, яка 6 років готувалась до оборони аеродрому, бо знищити десант не було кому та не було чим.
За день 24 лютого головні сили росіян без жодних перешкод проїхали маршем 200 км від кордону і вийшли до Гостоміля.
Якби десант у Гостомілі було знищено у той самий день, 72-га бригада встигла б розгорнутись навколо Гостомілю, і швидкий прорив російських військ у київську агломерацію був би неможливим. Не були б захоплені так швидко Гостоміль, Буча, Ірпінь, був би час на евакуацію.
Воїни 4-тої бригади НГУ чудово знали усю місцевість на аеродромі та навколо, тренувались та жили в тому районі, і були добре підготовлені. Усі на фронті, хто знає цю бригаду, знають про її високі бойові якості, за рік у складі 6 Героїв України. Вони б знищили гостомільский десант достатньо швидко, ворог десантував у першій хвилі біля 200 бійців. Під вогнем гаубиць та танків висадка була б просто неможлива.
Питання:
1. Чому попри дані про захоплення аеродрому Гостоміль для забезпечення наступу російських військ з оборони аеродрому була знята в останній момент боєздатна 4-та бригада НГУ, яка відповідала саме за цей напрямок?
2. Чи була вчасно доведена інформація розвідки до військового командування?
3. Чому не були створені засідки на шляху руху російських військ на Гостоміль? Чому не були створені засідки біля аеродрому зенітно-ракетними комплексами «Бук» та «Оса», які могли б відбити атаку? Чому навколо Гостоміля не було вчасно підготовлені рубежі оборони, адже в цьому районі було достатньо військових частин та інженерної техніки?
4. Хто за все це відповідає?
Рік тому хтось позбавив всю Київщину артилерії (пруф: начальник артилерії ЗСУ генерал-майор Андрій Маліновський https://youtu.be/y_w3KBb0YJs?t=292).
Також хтось рік тому перекинув в іншу частину країни 4-у бригаду швидкого реагування НГУ звільнивши Гостомель для російського десанту (пруф: командир 4-ї бригади полковник Артем Іллюхін https://youtu.be/EArf5kCqq2U?t=810).
Тим самим хтось рік тому свідомо оголював головний напрям російського удару, який проспав наш супер-шпіон із ГУР, який все знає і все прогнозує, а от про удар на Київ «не знав».
Тому удар рускіх партньоров на Київ зустрічали діловоди, строковики і бухгалтери, батарея «парадних» Д-30, а також Тетяна Чорновол зі Стугною з арабською вязью із близькосхідних контрактів. Бо хтось перед війною також зупинив закупки Стугн для армії, щоб не було засобів протидії рускім армадам.
Хто цей хтось відповіді немає досі.
Зате замість відповіді пропагандисти влади вішають лапшу для домогосподарок: «зате в нас є Найвеличніший Невтік!».
Але на наступне питання теж вже рік немає відповіді:
— Та як же «не втік»? Якщо рівно рік тому на другий день послав делегацію в білорусь зі згодою на всі умови ворога, то це і є панічна втеча. Це навіть гірше за втечу: це здача на милість ворога.
І лише генерали Марченко, Ніколюк, Наєв, Сирський, Вдовиченко, Залужний, оборонці Маріуполя, яких цей хтось здав у полон обманувши, що «в них є гарантії Червоного Хреста», бійці і офіцери Сил Оборони, а також Ердоган і Джонсон, не дозволили заключити «мір» з вспоротими животами і простріленими потилицями для всіх жителів України.
——————-
Генерал-майор Андрій Маліновський, начальник управління ракетних військ і артилерії Командування Сухопутних військ Збройних Сил України:
— Ракетні війська і артилерія, все угруповання було зосереджено на сході нашої держави. Обороняти Київ починала зведена артилерія загальної підтримки. Вона була в складі (!) ОДНОГО дивізіона 2С7 («Піон»). І зведена батарея. Так звана «салютна» батарея Д30.
Ось така історія.
В перші дні вторгнення весь Київ був залишений майже без артилерії, був лише дивізіон Піонів і парадний дивізіон застарілих 122-мм гаубиць Д30.
Як такі свідчення про непідготовленість Київського напрямку пропустили в ефір…
Просто якась сенсація.
Ці свідчення додаємо до свідчень командира гостомельської 4-ї бригади швидкого реагування НГУ — Артема Іллюхіна про те, що вся бригада за кілька днів до 24 лютого чомусь була повністю знята з-під Києва і перекинута на Ширлан, а потім на схід України.
А обороняти Гостомель залишилось 120 стрілків, діловодів і бухгалтерів.
А також його свідчення, що в командування бригади розвідданих про підготовку кидка рускіх на Київ не було.
Орки йшли на Київ як на параді з метою закінчити все за 3 дні. Чомусь в нас з цього прийнято сміятися.
Але чому сміємося?
На Гостомельський аеродром висаджується російський вертолітний десант. Швидко долає опір зведеного підрозділу 120 бійців, який там залишався, який ні за якими розрахунками чинити спротив декільком сотням десантників нездатний. Захоплюють авіабазу в Василькові. Захоплюють Жуляни, де за свідченнями генерала Кривоноса оборони не було. А далі на аердроми сідають десятки вантажних Іл-ів. Тисячі російських десантників захоплюють Київ одним ривком.
Ніхто в Україні не встигає зреагувати.
Офіс Президента захоплено.
Фактично схема захоплення Кабулу і штурму палацу Аміна в Афганістані.
Чого сміятися? Ми були за крок від національної трагедії.
Чесно, я не думаю, що сам Зеленський готувався потрапити в руки російському десанту, який би його тут же на місці вальнув, як вальнули того ж Аміна. Все ж таки попри будь-які можливі обіцянки і гарантії дані в Омані, що «ти, Вова, продовжиш свою діяльність гумориста, тільки тепер вже будеш пілікать свої номери президенту Росії у аквадіскотєкє», повірити рускім на слово треба бути не просто тупим, треба бути дебілом в медичному смислі.
А от хтось в оточенні Зеленського його до цього сценарію штовхав. І штовхав професійно. Київ оголювали і наш боневтік продовжує покривати цю людину. Хоча цей чувак його щиро ненавидить, зневажає і, явно мріє йому помститися за роки мук, коли змушений бути приставлений при цьому неповносправному.
Правда є ще один варіант: Зеленський просто неадекват. Отримав від Бернса, США і Британії дані про підготовку нападу на Київ і про своє знищення і… викинув через плече.
Таке теж може бути.
В будь-якому разі це стаття про злочинну недбалість. А також про покривання злочину, держзраду і ще купа статей.
Бо чомусь наще військове командування всі як один кажуть: удару на Київ не очікували. Від наших генералів американські дані про напрям головного удару (на Київ) приховали.
Але повернуся до головної думки. У російського командування насправді все було готове. Тупо думати, що на Півдні зрадники все підготували, а на Півночі — все було не так.
Орків підвели лише дрібниці. Ті, з яких складається наше життя. Що підготовка НГУшників у Гостомелі була значно вища за підготовку охорони Аміна у Кабулі. Бригада мала широкий досвід бойових дій, значно вищий за російську десантуру, і бійці навіть в меншості змогли стримувати російських десантників. Нацгвардієць Сергій Фалатюк не здригнувся, побачивши, як на нього пруть 30 вертольотів ворога, які на відео, які ми бачили з кабіни збитого пілота, зносять всі цілі на своєму шляху, не вкляк, а лупанув назустріч з труби ПЗРК в однин з вертольотів. Це тоді і всій Україні бойовий дух підняло, і військам, і російській десантурі добряче по нервам вдарило.
А командувач обороною Сирський, Залужний і всі інші швидко реагували на обстановку, значно швидше за російських генералів.
Та і взагалі Київщина це місце, де кожен кущик за Україну.
І ось ці секунди затримки то там, то тут зірвали оркам замисел на блискавичний кидок, дали можливість ЗСУ підтягнути основні сили, всередині Києва почався організований спротив і в кінці орків викинули з-під Києва.
Але ми стояли над прірвою. І ті, хто нас в неї штовхнув, продовжують свою діяльність. А значить злочин може повторитися.
Джон Сміт
Коли поважний Данілов старається підмахувати методичкам політрука Подоляка зокрема про «отданний бєз боя Крим», то ніби не усвідомлює якої глибини яму риє сам собі і заодно тим «технологам».
В 2014 в Криму була російська база, окупантам не треба було нікуди переміщуватись, при цьому на материку не було ЗСУ, їх в принципі не існувало, і Крим було втрачено.
А от в 2022 вихід з Криму контролювався ЗСУ, Чонгар мав бути замінований, війна з рф тривала вже 8 років, і за словами самого ж Данілова «ми готувались до вторгнення» — то чому ж було втрачено весь Південь, разом з «коридором» від ордло та узбережжям Азовського моря?
…….
Тобто як завжди «ето другоє»?
То плохіє баригі злочинно просралі — а ето хорошиє ми в набагато кращіх умовах і маючи купу часу гєройські проє*балі?
Може перед тим, як просувати позітівні тези про зрадоньку, подумати, чи не вийдеш сам на себе — бо «єдиний» то не назавжди, і ми ще далеко не «вже перемогли», і на багато питань потім доведеться давати відповіді, занадто великою кров’ю дається цей ваш пафос і убогі спроби перекласти відповідальність за свої катастрофічні помилки. Тє.
