Інформація щодо поточних втрат рф внаслідок санкцій, станом на 26.07.2026
1. росія продовжила заборону на експорт бензину до кінця 2026 року через паливну кризу. росія продовжить заборону на експорт автомобільного бензину до кінця 2026 року, повідомив віцепрем’єр Новак.
— Рішення поширюватиметься як на виробників пального, так і на трейдерів. Заборону запровадили у квітні як тимчасовий захід до кінця липня на тлі гострого дефіциту пального, спричиненого ударами України по нафтопереробній інфраструктурі.
— Її продовження свідчить, що владі не вдалося стабілізувати внутрішній ринок. Водночас уряд планує скасувати обмеження на експорт дизельного пального після відновлення балансу на ринку.
— Також вже погоджено зниження нормативу біржових продажів дизеля до 2%, а вивільнені обсяги планують постачати аграріям та іншим споживачам за прямими контрактами.
2. російські держкомпанії та олігархи масово скорочують інвестиції попри вимогу путіна прискорити економіку.
— путін закликав найбільші держкомпанії та російських мільярдерів збільшити інвестиції, щоб підтримати економіку, однак на практиці бізнес, навпаки, різко скорочує капітальні вкладення через санкції, високі кредитні ставки та падіння прибутків.
— За даними Росстату, у першому кварталі 2026 року інвестиції в російську економіку впали на 14,3% — це найгірший показник із 2009 року. Найбільші компанії сумарно урізали інвестпрограми на 307 млрд рублів.
— Серед найбільших скорочень:
— «Газпром» зменшив капітальні вкладення з 411 млрд до 376 млрд рублів, а його інвестиційну програму на 2026 рік урізано майже на 32%.
— «Росатом» скоротить інвестиції майже вдвічі — з 1,66 трлн до понад 900 млрд рублів.
— «Новатек» майже вдвічі зменшив фінансування проєкту «Арктик ЗПГ-2» — з 87 млрд до 46 млрд рублів через санкційні обмеження.
— РЖД скорочує інвестиції другий рік поспіль — цього року вони будуть удвічі нижчими, ніж у 2024 році.
— «Сєвєрсталь» урізала інвестиційну програму на чверть.
— На цьому тлі путін визнав, що економічне зростання практично зупинилося: за перші п’ять місяців року ВВП росії зріс лише на 0,2%.
— Через санкції, високі ризики та відсутність гарантій захисту приватної власності іноземний капітал до росії не надходить, а внутрішні інвестори також не поспішають вкладати кошти.
— За даними Генпрокуратури рф, від початку повномасштабної війни влада націоналізувала приватні активи приблизно на 4 трлн рублів, що ще більше підриває інвестиційну привабливість країни.
3. ЄС дозволив конфісковувати та продавати російську нафту із затриманих танкерів «тіньового флоту».
— Європейський Союз у межах 21-го пакета санкцій запровадив механізм, який дозволяє країнам-членам конфісковувати та продавати нафту із затриманих танкерів «тіньового флоту», що порушують санкційний режим.
— Після завершення процедури затримання держави ЄС зможуть реалізовувати вилучені вантажі третім сторонам, а отримані кошти не перераховуватимуться російським фізичним чи юридичним особам. Нові правила поширюються не лише на нафту, а й на інші вантажі, зокрема зерно.
— Поштовхом до запровадження механізму стала справа танкера Smyrtos, нафту з якого Велика Британія планує продати після завершення розслідування. Нові норми також дозволяють зберігати конфісковані вантажі на території ЄС до їхнього продажу.
— За оцінкою Єврокомісії, нові обмеження можуть позбавити росію близько 3,5 млрд доларів нафтових доходів протягом року, якщо середня ціна Urals становитиме близько 60 доларів за барель.
— Ефективність цього механізму значною мірою залежатиме від фактичних світових цін на нафту та рівня дотримання санкцій.
4. ЄС запровадив санкції проти однієї з найбільших криптобірж світу HTX за допомогу росії в обході обмежень.
— Європейський Союз у межах 21-го пакета санкцій включив до санкційного списку криптовалютну біржу HTX (колишня Huobi), звинувативши її у сприянні обходу санкцій, запроваджених проти росії. HTX увійшла до переліку 18 компаній, які, за оцінкою ЄС, надавали криптовалютні послуги, що допомагали російським користувачам обходити міжнародні фінансові обмеження.
— Водночас санкції ЄС не передбачають повного блокування діяльності біржі чи замороження її активів, однак істотно обмежують співпрацю європейських компаній із платформою.
— HTX була заснована у Китаї у 2013 році, а у 2022 році контроль над нею отримав гонконгський підприємець Джастін Сан. Він також є одним із найбільших інвесторів криптопроєкту World Liberty Financial, співзасновниками якого є Дональд Трамп і його сини. Раніше, у травні 2026 року, Велика Британія вже запровадила санкції проти HTX, назвавши біржу частиною «тіньової фінансової системи», яка підтримує воєнну економіку росії.
— Це стало першим випадком, коли під санкції потрапила одна з найбільших світових криптовалютних бірж.
5. Британська Reckitt продає російський бізнес із виробництва побутової хімії та товарів гігієни.
— Британська компанія Reckitt домовилася про продаж свого російського підрозділу місцевій групі «Арнест», продовжуючи скорочувати присутність на російському ринку.
— Угода охоплює виробничий майданчик у москві, права на місцеві бренди та переведення близько 400 працівників до нового власника.
— Водночас права на глобальні бренди Reckitt до угоди не входять, а компанія збереже свій бізнес у сфері охорони здоров’я в росії. У Reckitt зазначили, що через обмеження, запроваджені російською владою щодо виходу іноземних компаній, виручка від продажу буде обмеженою.
— У зв’язку з угодою компанія очікує зафіксувати післяподатковий збиток у розмірі близько 175 млн фунтів стерлінгів (233 млн доларів).
Інформація щодо поточних втрат рф внаслідок санкцій, станом на 25.07.2026
1. Найбільший нафтовий термінал у Новоросійську зупинив відвантаження.
— Найбільший російський нафтовий термінал на Чорному морі «Шесхаріс» у Новоросійську з 21 липня призупинив завантаження танкерів через посилення атак українських безпілотників.
— Зупинка роботи не пов’язана з погодними умовами: штормове попередження було оголошено лише через два дні після завершення останнього завантаження.
— Від початку року через «Шесхаріс» щодня експортували близько 650 тис. барелів нафти, тоді як загальний морський експорт росії становив у середньому 3,6 млн барелів на добу. Таким чином, під ударом опинилося близько 20% морського нафтового експорту країни.
— Напередодні російська влада попередила всі судна в економічній зоні росії в Чорному морі про підвищену небезпеку через можливі атаки українських повітряних і морських дронів.
— Раніше цього тижня також призупинив роботу термінал Каспійського трубопровідного консорціуму поблизу Новоросійська, через який експортується казахстанська нафта.
2. росія може продовжити заборону на експорт дизельного пального через паливну кризу.
— російська влада розглядає можливість продовження ще на місяць заборони на експорт дизельного пального через поглиблення паливної кризи, спричиненої українськими ударами по нафтопереробній інфраструктурі.
— Також у москві обговорюють продовження ще на шість місяців заборони на експорт бензину. Чинні обмеження на постачання більшості видів дизельного пального та бензину за кордон спливають 31 липня.
— За оцінкою EA Analytics, середній обсяг переробки нафти в росії у липні становитиме 3,511 млн барелів на добу — це найнижчий показник із травня 2002 року та більш ніж на третину нижче сезонної норми.
3. У росії урізали фінансування ключових технологічних проєктів.
— російська влада різко скоротила фінансування більшості національних проєктів технологічного розвитку через погіршення стану федерального бюджету та зростання військових витрат.
— За даними Центру макроекономічного аналізу та короткострокового прогнозування (ЦМАКП), із запланованих 324,4 млрд рублів вісім ключових технологічних проєктів отримали лише 201,9 млрд рублів — на 37,8% менше від передбаченого обсягу.
— Найбільших скорочень зазнали космічні технології, які взагалі не отримали фінансування із запланованих 10 млрд рублів, а також проєкт «Засоби виробництва та автоматизації», фінансування якого скоротили більш ніж у чотири рази — з 52,2 млрд до 11,8 млрд рублів.
— Скорочення фінансування пояснюється як затримками у реалізації окремих проєктів, так і погіршенням бюджетної ситуації.
— За підсумками першого півріччя дефіцит федерального бюджету сягнув 5,7 трлн рублів, тоді як у першому кварталі кожен другий рубль бюджетних витрат спрямовувався на війну, а дві третини всіх податкових надходжень фактично поглинали військові потреби.
4. росія планує залучити 1,5 трлн рублів держбанків для фінансування військових витрат.
— Мінфін рф готується залучити 1,5 трлн рублів від державних банків, щоб покрити зростаючий дефіцит бюджету, який за підсумками січня–червня сягнув майже 6 трлн рублів через рекордні витрати на війну.
— Для цього відомство зареєструвало два випуски облігацій федеральної позики (ОФЗ) із плаваючою ставкою: на 500 млрд рублів із погашенням у 2037 році та на 1 трлн рублів із погашенням у 2042 році. Такі папери зазвичай викуповують найбільші державні банки в межах попередньо узгоджених угод.
— Необхідність звернутися до держбанків виникла після фактичного провалу розміщення звичайних ОФЗ. Після чотирьох невдалих аукціонів, два з яких були скасовані, один визнаний таким, що не відбувся, а ще один приніс лише 9 млрд рублів за квартального плану 1,5 трлн рублів, мінфін призупинив аукціони держборгу на невизначений термін.
— Витрати росії на війну у 2026 році можуть перевищити план на 4–5 трлн рублів, при цьому близько половини цієї суми уряд має намір профінансувати за рахунок нових запозичень.
— Водночас Банк росії прогнозує, що дефіцит федерального бюджету цього року може зрости до 8,2 трлн рублів.
5. ЄС запровадив санкції проти єдиного НПЗ Грузії через російську нафту.
— Євросоюз у межах 21-го пакета санкцій включив до санкційного списку єдиний нафтопереробний завод Грузії — НПЗ у порту Кулеві. Причиною стало використання російської нафти та експорт нафтопродуктів, вироблених із російської сировини.
— За даними Ради ЄС, через шість місяців набуде чинності заборона на будь-які операції з підприємством, якщо воно не припинить працювати з російською нафтою.
— Санкції також охопили ще три російські НПЗ, Мозирський НПЗ у білорусі та компанію, через яку білоруські заводи постачали пальне до росії.
— Рішення стало наслідком розслідування Центру досліджень енергетики та чистого повітря (CREA), яке показало, що через грузинські порти Кулеві та Батумі до ЄС і Великої Британії постачалися нафтопродукти, вироблені з російської нафти.
— За оцінкою CREA, із лютого 2023 року до лютого 2026 року їхній експорт сягнув 1,2 млрд євро, що дозволяло російській нафті фактично обходити санкційні обмеження.
— У відповідь на загрозу санкцій оператор заводу Black Sea Petroleum уже заявив, що з серпня-вересня 2026 року відмовиться від закупівлі російської нафти та перейде на альтернативні джерела сировини.
6. «Пекельні санкції» США проти росії застрягли в Конгресі через суперечки щодо мит.
— Масштабний законопроєкт про нові санкції проти росії знову відкладається через розбіжності між адміністрацією Дональда Трампа та демократами щодо президентських повноважень у сфері митної політики.
— Через відсутність компромісу Палата представників пішла на п’ятитижневі канікули, не ухваливши документ. Наступного тижня його планує розглянути Сенат.
— Законопроєкт передбачає обов’язкові санкції проти російського керівництва, держкомпаній, банків, енергетичних проєктів і іноземних структур, які підтримують російський ВПК.
— Найбільше суперечок викликала норма, що дозволяє президенту США запроваджувати мита до 100% на імпорт із країн, які купують російську нафту, нафтопродукти, газ або уран. Республіканці наполягають, що рішення про застосування таких мит має залишатися за президентом, інакше Дональд Трамп може накласти вето на закон. Демократи ж виступають проти, побоюючись, що документ фактично надасть главі держави надто широкі повноваження у торговельній політиці.
— Республіканець Майкл Маккол намагається узгодити компроміс, який обмежить застосування мит лише щодо покупців російських енергоносіїв. Водночас у Сенаті попереджають, що через політичні суперечки законопроєкт можуть не встигнути ухвалити до серпневої перерви Конгресу.
