Інформація щодо поточних втрат рф внаслідок
санкцій, станом на 24.03.2025
1. росія продовжує втрачати експортні позиції на ринку металопродукції.
— Поставки російського гарячекатаного прокату на експорт у січні–лютому 2025 року знизилися на 10% у порівнянні з аналогічним періодом минулого року — до 1,2 млн тонн. Експорт сталевих труб усіх видів впав ще більше — на 15%, до 100 000 тонн.
— Негативна динаміка торкнулася й експорту чавуну — менш маржинального продукту, який продається дешевше. Його закордонні поставки скоротилися на 16% і склали лише 700 000 тонн.
Причини падіння:
— Зміцнення рубля щодо долара, що погіршує конкурентоспроможність російської продукції на світових ринках.
— Зниження світових цін на стальний прокат і чавун через зростання поставок з Китаю.
— Прогнозується, що до кінця 2025 року експорт чавуну з росії може впасти на 25–35%, знизившись до 2–2,1 млн тонн. Деякі російські металургійні підприємства вже змушені скорочувати виробництво через нерентабельність експорту.
— Конкуренція з Китаєм створює додатковий тиск на ринки, і росія поки не знаходить шляхів для перелому негативної тенденції.
— Ситуація підриває доходи металургійної галузі, яка традиційно є одним з ключових джерел валютних надходжень у країну.
2. Авіакомпанія Міноборони росії на межі банкрутства.
— Авіакомпанія «Космос», що належить структурі Міністерства оборони росії, опинилася у важкій фінансовій кризі та стоїть на порозі банкрутства.
— Компанія офіційно звернулася до Росавіації з проханням призупинити дію її сертифіката експлуатанта.
— У компанії залишився лише один літак, а кількість співробітників скоротилася майже у п’ять разів.
— Основний акціонер припинив фінансову підтримку, а Федеральна податкова служба (ФНС) ініціювала процес банкрутства.
— Сертифікат експлуатанта був призупинений 20 лютого на прохання самої компанії.
— У «Космоса» є 270 днів на відновлення сертифіката, якщо вдасться уникнути введення зовнішнього управління.
— Цей випадок підкреслює погіршення фінансового стану російського оборонного сектору, навіть серед підконтрольних Міноборони підприємств.
3. У росії банкомати перестали приймати нові п’ятитисячні купюри, що підкреслює гострі проблеми банківської інфраструктури країни, викликані західними санкціями.
— Після відходу з російського ринку основних виробників обладнання для прийому та видачі готівки стало неможливо оновити програмне забезпечення та створити шаблони для розпізнавання нових банкнот.
— У результаті близько 15% касових пристроїв по всій країні не приймають нові купюри, а в москві ця цифра сягає 25%, що свідчить про критичну залежність від іноземних технологій.
— На вирішення цієї проблеми може піти від трьох до шести місяців, і навіть тоді вдосконалити вдасться лише 60% техніки завдяки розробці нового програмного забезпечення від Гознака.
— Це означає, що значна частина обладнання залишатиметься неспроможною працювати з новими банкнотами, що ускладнює фінансові операції для населення.
— Ситуація демонструє глибину технологічної ізоляції росії через санкції, а також нездатність замістити критично важливе імпортне обладнання власними розробками.
4. Інтерес до російських фінансових активів залишається незначним, незважаючи на спроби зближення між москвою та Вашингтоном.
— Керівники великих інвестиційних фондів очікують, що ключові сегменти російської економіки залишаться ізольованими від західних ринків на тривалий час.
— Дипломатична відлига, викликана відкритістю президента США Дональда Трампа до путіна, лише незначно пожвавила спекуляції на рублі та корпоративних облігаціях російських енергетичних гігантів, таких як «Газпром» і «Лукойл».
— Попри надії Кремля на «золотий дощ» від західних інвесторів, більшість фондів не ризикують вкладати кошти в російські активи.
— Корпоративні облігації російських компаній, які все ще перебувають під санкціями, продаються з великими знижками через низьку ліквідність.
— Багато інвесторів побоюються, що навіть при послабленні санкцій фінансові потоки в росію залишаться обмеженими. «Обмін активами — це радше спосіб зменшити ризики, а не індикатор довіри до російського ринку», — сказав Гюнтер Дойбер з Raiffeisen Bank International.
— Він також наголосив, що фінансовий ринок рф, ізольований з 2022 року, ще довго залишатиметься закритим для глобальних інвесторів.
— Попри зусилля кремля показати хоч якийсь фінансовий оптимізм, більшість західних фондів воліють триматися осторонь, а росія продовжує втрачати доступ до капіталу, необхідного для розвитку своєї економіки.
5. Понад 160 міжнародних компаній остаточно покинули росію у 2024 році.
— У 2024 році понад 160 міжнародних компаній повністю припинили діяльність у росії через ліквідацію чи продаж бізнесу. Серед них такі відомі бренди, як FedEx, Carlsberg, Unilever, Moncler, Hugo Boss, Danone, Siemens, ExxonMobil, IKEA та Inditex — власник Zara, Massimo Dutti, Bershka та інших.
— Станом на 1 січня 2025 року 467 компаній завершили вихід із рф після початку повномасштабного вторгнення у лютому 2022 року.
— У 2021 році ці компанії генерували $105 млрд доходу (32,8% виручки іноземних компаній у росії) та сплатили близько $6 млрд податків (23,3% від усіх податків іноземних компаній).
Проблема залишається:
— Понад 2 220 компаній все ще продовжують працювати в росії, серед них: Philip Morris, Japan Tobacco International, PepsiCo, Raiffeisen Bank, Mars, Nestlé, Metro, Mondelez, Coca-Cola та інші.
— Ще понад 1 300 компаній заявили про намір піти, але не завершили процес. Частина розпочала процедуру банкрутства або зіткнулася з націоналізацією активів, як це сталося з Anheuser-Busch.
Ситуація на російському ринку:
— Лише 11,5% компаній повністю залишили росію.
— 33,5% компаній призупинили або оголосили про припинення діяльності.
— 55% продовжують працювати на російському ринку, підтримуючи її економіку.
— Ці дані вказують на значний вплив міжнародних санкцій та добровільного виходу бізнесу, проте велика частина корпорацій досі сприяє фінансовій стабільності країни-агресора.
6. Литва слідом за Польщею вирішила замінувати кордон з росією, що є відповіддю на зростаючу військову загрозу з боку москви.
— Відповідно до скоригованого плану Міністерства оборони Литви, вздовж кордонів з росією та білоруссю будуть встановлені кілька рівнів укріплень, включаючи протипіхотні та протитанкові міни.
— Цей крок є частиною ширшої ініціативи з підвищення «контрмобільності» для захисту національної безпеки. Міністерка оборони Литви Довілє Шакалєнє обговорила з польським колегою можливість об’єднання проєктів «Східний щит» та «Балтійська лінія оборони».
— Також відбулися переговори з Фінляндією щодо спільного плану укріплення кордонів. Регіональні партнери планують залучити фінансування Європейського Союзу для реалізації цієї ініціативи.
— Цей крок послідував після рішення Польщі замінувати свій кордон з Калінінградською областю росії та білоруссю через залежність останньої від путіна. Польща планує виробити до мільйона мін у рамках програми «Східний щит», яка передбачає 800 км ровів, фортифікаційні споруди, паркани та систему відеоспостереження.
— Вихід Литви, Польщі, Латвії та Естонії з Оттавської конвенції про заборону протипіхотних мін свідчить про серйозні побоювання цих країн щодо агресивної політики росії в регіоні.
7. Трамп розчарований затягуванням війни, Кремль гальмує перемир’я.
— Трамп і Путін демонструють різні підходи до мирних переговорів щодо України.
— Адміністрація Трампа прагне досягти припинення вогню до Великодня (20 квітня), але Кремль не поспішає, заявляючи, що процес лише починається і переговори будуть складними.
— Джерела, близькі до Трампа, повідомляють, що він все більше злиться через ракетні й дронові атаки, які тривають, незважаючи на заяви про “міні-перемир’я”.
— Водночас у Вашингтоні зберігають стриманість, наголошуючи на необхідності довіряти процесу переговорів.
— Україна та європейські союзники занепокоєні, що Кремль затягує час, щоб отримати перевагу на полі бою.
— Водночас у Саудівській Аравії вже готуються до нового раунду переговорів між США та росією, тоді як Зеленський наголошує, що реальне перемир’я можливе лише після чіткого наказу Путіна припинити атаки.
8. Австрійське розслідування викрило російську кампанію дезінформації.
— Австрійська розвідка виявила масштабну кампанію дезінформації, організовану росією з метою дискредитації України.
— Під час розслідування щодо болгарського громадянина, підозрюваного у шпигунстві, з’ясувалося, що він керував поширенням маніпулятивних проукраїнських повідомлень, але з націоналістичним і правоекстремістським забарвленням.
— Мета операції — посіяти недовіру до керівництва України, використовуючи провокаційні формулювання.
— Австрія, будучи нейтральним членом ЄС, давно відома як один із центрів шпигунської діяльності в Європі. Її великі дипломатичні представництва та міжнародні організації часто стають прикриттям для розвідувальних операцій.
— Цей випадок підкреслює тривожну тенденцію використання дезінформації росією для підриву підтримки України та посилення внутрішніх розколів у Європі.
9. Китай різко збільшив закупівлі кольорових металів з росії за підсумками січня-лютого 2025 року, свідчать дані митниці КНР.
— Поставки міді та виробів з неї зросли майже в 1,5 раза — до $711,77 млн, нікелю — у 2,8 раза, до $233,38 млн, а алюмінію — на 29,5%, до $895,95 млн.
— Обсяги закупівель оцінюються приблизно у 72 тис. тонн міді, 14,5 тис. тонн нікелю та 340 тис. тонн алюмінію.
— Зростання імпорту пояснюється бажанням Китаю поповнити запаси основних промислових металів на тлі загострення геополітичної напруженості.
— Це може свідчити про прагнення Пекіна захистити свою економіку від потенційних перебоїв у постачанні, використовуючи російські ресурси.
— Водночас зростання експорту металів дозволяє росії підтримувати свої валютні надходження на тлі міжнародних санкцій, хоча такі обсяги можуть посилити залежність від китайського ринку, що збільшує економічні ризики для москви.
10. Адміністрація Дональда Трампа готується запровадити нові індивідуалізовані тарифні ставки щодо імпорту з 15 країн, включаючи росію.
— Запровадження цих заходів заплановано на 2 квітня, яке президент оголосив «Днем звільнення» США, символізуючи спробу зрівняти американські тарифи з митами, що стягуються з американських товарів іншими країнами.
— росія опинилася серед країн з «постійним торговим дисбалансом» зі США, що робить її однією з головних цілей нової тарифної політики.
— Спочатку планувалося запровадити секторальні мита на автомобілі, фармацевтичні препарати та напівпровідники, проте ці заходи можуть бути скасовані.
— Натомість Білий дім вирішив зосередитися на індивідуальних тарифах для кожної країни зі списку. Незважаючи на це, росія ризикує втратити значну частину своїх експортних доходів, оскільки товарообіг між США і росією вже впав до $3,5 млрд у 2024 році — це найнижчий показник з 1992 року.
— Такі заходи ще більше ускладнять економічне становище росії, яка вже стикається з фінансовими проблемами через західні санкції та економічну ізоляцію.
— Під загрозою опиняються ключові галузі, залежні від експорту до США, а введення нових мит може ще більше підірвати стабільність російської економіки.
Інформація щодо поточних втрат рф внаслідок
санкцій, станом на 23.03.2025
1. ГУР оприлюднило дані про тіньовий флот рф, що перевозить 60% нафти.
— ГУР МО України повідомило, що у 2024 році більше 60% морського експорту нафти рф перевозилося тіньовим флотом, уникаючи санкцій.
— Загальна сума експорту – понад 80 млрд євро. На порталі War&Sanctions список із 387 танкерів, що транспортують російську нафту.
— Змінено дані щодо суден, які використовують “зручні” прапори та компанії з ОАЕ, Індії, Китаю та інших країн для обходу санкцій.
— 90% цих танкерів не мають західного страхування, що створює загрозу екологічних катастроф у разі аварій.
2. У 2025 році майже половина російських компаній готується до скорочення персоналу.
— Згідно з даними, 25,6% компаній планують масові звільнення вже впродовж найближчих трьох місяців. Ще 8% не виключають скорочення до кінця року, а близько 7% розглядають цю можливість у наступні шість місяців.
— Найбільше під загрозою опиняться працівники обслуговуючих підрозділів — про це заявили 46,6% опитаних компаній. У 24,4% випадків можуть бути скорочені виробничі працівники, а в 22,6% — топменеджери та лінійні керівники. Лише 6,4% компаній планують скорочення IT-фахівців.
— Масове скорочення персоналу є черговим свідченням економічних труднощів у росії, що продовжують посилюватися на тлі санкцій та зниження ділової активності.
3. У росії виник гострий дефіцит ліків від аутоімунних захворювань .
— У росії посилюється криза в системі охорони здоров’я — цього разу через гострий дефіцит життєво необхідних ліків для пацієнтів з аутоімунними захворюваннями.
— У російських лікарнях з осені 2024 року спостерігається брак препаратів на основі інфліксимабу. За даними аналітичної компанії RNC Pharma, у 2024 році на російський ринок надійшло лише 52 тисячі упаковок інфліксимабу, що на 46% менше порівняно з 2023 роком.
— Водночас поставки американського препарату від MSD повністю припинилися ще у 2023 році.
— Інша аналітична компанія, DSM Group, повідомила, що у 2024 році державні лікарні отримали 59,36 тисячі упаковок препаратів з інфліксимабом, а за січень 2025 року — лише 1,25 тисячі. Через аптеки за весь 2024 рік було продано лише 190 упаковок, що свідчить про катастрофічну нестачу ліків.
— Ситуація стає дедалі критичнішою: аптечні агрегатори вказують на повну відсутність цих ліків у більшості регіонів. Деякі упаковки ще можна знайти в Москві, Санкт-Петербурзі, Башкирії та Татарстані, але навіть там пацієнти скаржаться на недостовірність інформації щодо наявності ліків.
— Цей дефіцит став ще одним показником системних проблем російської охорони здоров’я, які посилюються на тлі міжнародних санкцій та економічної кризи.
4. Новообраний президент МОК планує обговорити повернення росії на Олімпійські ігри.
— Кірсті Ковентрі, яка стане першою африканкою на посаді президента Міжнародного олімпійського комітету (МОК), заявила про намір розпочати переговори щодо можливого повернення росії на Олімпіаду. Вона виступає проти відсторонення країн від участі у змаганнях через війни.
— На Олімпіаді в Парижі у 2024 році російські спортсмени виступали лише в нейтральному статусі — це було покаранням за повномасштабне вторгнення москви в Україну.
— Ковентрі, дворазова олімпійська чемпіонка з плавання, яка представляла Зімбабве, зазначила, що не бачить послідовності в підході до ізоляції росії, тоді як в Африці також тривають збройні конфлікти. «Так, я проти заборони участі країн в Олімпіаді через війни, але вважаю, що кожну ситуацію потрібно розглядати індивідуально».
— Ковентрі планує створити робочу групу для розробки політики, яка допоможе МОК діяти у ситуаціях, коли спорт втягується у конфлікти.
— «В Африці зараз відбуваються жахливі конфлікти, і, на жаль, вони не зникають. Нам потрібно думати, як захистити спортсменів і гарантувати їм можливість брати участь в Іграх. Це складний баланс, але важливо, щоб у нашому русі було представлено всіх атлетів», — підкреслила Ковентрі.
5. США продовжили виключення для Угорщини щодо оплати російського газу.
— Сполучені Штати Америки дозволили Угорщині й надалі здійснювати оплату за постачання російського газу, підтвердив міністр закордонних справ Петер Сійярто після переговорів з турецьким колегою Хаканом Фіданом.
— Це рішення, за його словами, гарантує надійне енергопостачання країни. Раніше подібне виключення було продовжене до травня і для Туреччини. «Газпромбанк», через який здійснювалися платежі за російський газ для Європи з 2022 року, був внесений до санкційного списку США 21 листопада.
— Однак 20 грудня Туреччина отримала тимчасове виключення з цих обмежень. У 2024 році Угорщина імпортувала рекордні 7,6 млрд куб. м російського газу через «Турецький потік».
6. Китай збільшив імпорт російського алюмінію. У лютому Китай закупив російський алюміній на рекордні $491 млн, що призвело до безпрецедентного зростання частки російського металу у загальному імпорті — з 26,5% рік тому до 36,3%.
— Серед інших значних постачальників алюмінію до Китаю були Малайзія (11%) та Таїланд (10,5%). Загалом китайські компанії у лютому збільшили імпорт алюмінію на 15% у порівнянні з минулим роком, до $1,35 млрд.
7. Європейський Союз більше не розраховує на підтримку Угорщини щодо ключових питань, пов’язаних з Україною.
— Прем’єр-міністр Віктор Орбан послідовно виступає проти посилення військової допомоги Києву та його інтеграції в ЄС. На зустрічі лідерів ЄС у Брюсселі було прийнято рішення публікувати заяви від імені 26 країн, ігноруючи незгоду Угорщини.
— Після того, як Орбан намагався зірвати пропозиції з підтримки України через припинення допомоги від США, інші країни продовжили рухатися без нього. Дипломати зазначили, що Угорщина обрала шлях ізоляції та «неліберальної демократії», і тепер блок рухатиметься вперед без неї. ЄС продовжує підтримувати «мир через силу», допомагаючи Україні зміцнити оборонний потенціал.
— Хоча вітаються зусилля США щодо припинення війни, Європа не планує змінювати свою позицію та продовжуватиме матеріально підтримувати Київ.
8. Китайська компанія Sinopec Shanghai Petrochemical різко скорочує імпорт російської нафти — рішення, яке стало несподіванкою на тлі нещодавнього значного зростання закупівель.
— У 2024 році компанія закупила у росії 1,22 млн тонн вуглеводнів, що становило приблизно 9% від загального обсягу її закупівель.
— Причиною такого раптового розвороту стала зміна політики Sinopec, викликана діями адміністрації Дональда Трампа.
— Китайський нафтохімічний гігант побоюється ризику вторинних санкцій, які можуть бути введені проти організацій, що співпрацюють з російським нафтовим сектором. Прагнучи зберегти доступ до західних ринків і технологій, Sinopec та інші китайські компанії почали обережніше ставитися до закупівель російської нафти. Китай довгий час був одним із ключових покупців російських енергоносіїв, особливо після введення західних санкцій у 2022 році.
— Проте останні події свідчать про зміну настроїв серед китайських імпортерів. Ситуація з Sinopec Shanghai Petrochemical може стати сигналом для інших китайських компаній, які, ймовірно, також переглянуть свої контракти з росією. москва тепер змушена шукати нових покупців або збільшувати знижки на свою продукцію, щоб зберегти обсяги експорту.
— Це є чітким показником того, що традиційні партнери росії починають перестраховуватися через зростаючі ризики. Якщо інші компанії підуть за прикладом Sinopec, російський нафтовий експорт може зазнати серйозних втрат.