нформація щодо поточних втрат рф внаслідок
санкцій, станом на 01.04.2025
1. російський «Газпром» значно зменшив обсяги торгів газом на біржі в 2024 році.
— У 2024 році «Газпром» різко скоротив продажі газу на Санкт-Петербургській міжнародній товарно-сировинній біржі, продавши лише 110,3 млн куб. м, що в чотири рази менше, ніж за аналогічний період минулого року.
— Це стало найнижчим показником в історії компанії, починаючи з моменту запуску біржових торгів газом у 2014 році.
— Водночас, незалежні виробники газу, такі як «Новатек», «Роснефть» та «Газпром нафта», збільшили обсяги продажів на біржі на 1% до 8,95 млрд куб. м, а за перші три місяці 2024 року цей показник зріс на 32% — до 3,99 млрд куб. м.
— Основна конкуренція на російському ринку газу зараз відбувається між «Газпромом» та незалежними виробниками, зокрема за поставки палива промисловим споживачам, що в основному здійснюються за довгостроковими контрактами.
2. Санкційний російський арктичний ЗПГ-завод спалює газ після тривалого затишшя.
— російський проєкт «Арктик ЗПГ 2» знову в центрі уваги – супутникові знімки свідчать про спалювання газу, що може означати або відновлення роботи, або технічне обслуговування.
— Проєкт, що потрапив під жорсткі санкції США, фактично зупинив виробництво ще в жовтні 2023 року. В лютому «Новатэк» навіть пропонував індусам купувати ЗПГ зі знижками, поки ще є така можливість.
— Лід у порту не тане, судна для експорту зайти не можуть. Санкційний флот росії, що використовується для обходу обмежень, не пристосований до роботи в суворих арктичних умовах.
— Судно East Energy, що минулого року брало участь у транспортуванні російського газу, зараз помічене біля Шанхаю. Якщо воно пришвартується в Китаї, це стане першим випадком заходу російського «тіньового» ЗПГ-танкера в іноземний порт.
— Загалом, ситуація виглядає як відчайдушна спроба Кремля обійти санкції, проте санкційні удари по «Арктик ЗПГ 2» показують ефективність західної політики тиску. росія не має можливості продавати ЗПГ у звичних обсягах, а технічні обмеження ще більше ускладнюють ситуацію.
3. Німецький ритейлер покинув росію: бізнес duty free у московських аеропортах переходить до Азербайджану.
— Gebr. Heinemann, один із найбільших світових операторів безмитної торгівлі, остаточно вийшов із російського ринку. Його частку в компаніях, що керують магазинами duty free в московських аеропортах Домодєдово та Шереметьєво, викупив азербайджанський бізнесмен Араз Мехдієв.
— Німці пішли назавжди: компанія працювала в рф із 2007 року, але після санкцій та різкого падіння пасажиропотоку втратила інтерес до ринку.
— Нова схема: замість європейського бренду бізнес переходить до підприємця з Азербайджану, який раніше мав стосунок до російських девелоперських проектів.
— Причина виходу: міжнародний авіатрафік у рф катастрофічно скоротився через санкції, що зробило бізнес нерентабельним.
— росія втрачає ще одного великого міжнародного партнера. Тепер її duty free будуть залежати від непрозорих угод із бізнесменами, наближеними до кремля, а рівень обслуговування та асортимент, ймовірно, знизяться.
4. США блокують авіазапчастини для рф на $500 млн: російська авіація на межі колапсу.
— Міністр промисловості та торгівлі рф заявив, що США утримують закуплені росією запчастини для цивільної авіації на суму близько $500 млн.
— кремль намагається використати переговори щодо України, щоб домовитися про часткове зняття санкцій у сфері цивільної авіації.
— Втім західні виробники не визнають ремонтів, виконаних в рф без сертифікації Airbus і Boeing.
Найбільші проблеми в російській авіації:
— Відсутність критичних компонентів, таких як TCAS (система запобігання зіткнень у повітрі).
— Дефіцит гальмівних дисків, шин і запчастин для двигунів, які неможливо замінити без західного постачання.
— Західні санкції фактично поставили російську авіацію на межу колапсу – москва дедалі більше залежить від «канібалізації» літаків та нелегального імпорту. Чим довше тривають обмеження, тим очевиднішою стає деградація авіаційної галузі в рф.
5. Як використати активи Центробанку рф для України.
— Експерти Королівського інституту оборонних досліджень (RUSI) Том Кітінг і Кінга Редловська пропонують створити новий фінансовий механізм у Бельгії, який дозволить перевести заблоковані російські активи в траст на користь України.
Головні аргументи:
— Захист від повернення активів кремлю. В ЄС досі шукають способи, як уникнути ризику розморожування активів рф у липні 2024 року. Передача в окрему структуру дозволить вивести їх з-під російського контролю.
— Фінансова підтримка України без додаткового навантаження на бюджети західних союзників. Активами можна керувати, отримуючи стабільний дохід, який фінансуватиме оборонні закупівлі та інші нагальні потреби України.
— Перспектива створення Банку реконструкції України. Ці активи можуть стати основою для фінансової інституції, подібної до німецького KfW, яка фінансуватиме відновлення України після війни.
— Європа довго зволікала з використанням цих коштів через правові та політичні питання. Однак відкладати рішення далі означає загрозу втрати можливості їхнього використання.
— Крім того, на тлі нової геополітичної реальності – зростаючої невизначеності щодо США – ЄС має діяти рішуче та самостійно.
— Якщо механізм запрацює, Україна отримає гарантований довгостроковий фінансовий ресурс, а Європа продемонструє реальну підтримку, а не лише декларації. кремль, своєю чергою, остаточно втратить доступ до активів, що значно послабить його економічний потенціал.
6. Трамп не виключає нових санкцій проти росії, якщо Путін не піде на угоду.
— Президент США Дональд Трамп заявив, що може запровадити вторинні санкції проти росії, якщо Володимир Путін «не справиться» зі своєю частиною угоди щодо припинення війни.
— Водночас він висловив упевненість, що російський лідер виконає свої зобов’язання. Трамп також заявив, що Україна має дотримуватись домовленостей і звинуватив президента Володимира Зеленського у спробі переглянути угоду про рідкісноземельні копалини.
— За його словами, ця угода допоможе США компенсувати фінансову підтримку Україні. Окрім цього, він заявив, що Україна не зможе стати членом НАТО, назвавши це «очевидною причиною» початку війни.
7. Нафта зростає після погроз Трампа щодо російської нафти.
— Ціни на нафту виросли у вівторок після погроз президента США Дональда Трампа ввести додаткові тарифи на російську нафту і атакувати Іран.
— Ф’ючерси на нафту марки Brent виросли на 16 центів, або на 0,2%, до 74,93 долара за барель. В той час як ф’ючерси на американську нафту марки West Texas Intermediate піднялися на 13 центів, або на 0,2%, до 71,61 долара. За день до цього контракти досягли п’ятитижневих максимумів.
8. Європа розглядає імпорт російського газу? Маніпуляція кремля через Der Spiegel щодо імпорту
— Черговий вкид у німецькі медіа від кремля – тепер про «можливе збільшення імпорту російського газу». Der Spiegel пише про те, що Європа опинилася «в енергетичній пастці» між США та рф, а Москва вже готується до відновлення газових потоків.
Що насправді?
— ЄС не переглядав свої плани щодо повного відмовлення від російського газу до 2027 року, і стратегія енергетичної незалежності продовжує діяти.
— Заяви Лаврова про переговори з США щодо ремонту газопроводів «Північний потік» – відверта брехня, спрямована на дестабілізацію європейської єдності та збереження впливу Кремля через енергетичний шантаж.
— Російські трубопроводи – це мертва інфраструктура. «Північний потік» було зруйновано, а повернення до його ремонту є технічно і політично нереалістичним.
— США залишаються ключовим постачальником ЗПГ для Європи, а не росія, яка втратила свою домінуючу роль через власну агресію.
— кремль використовує лояльних політиків у Європі (ХДС, бізнес-лобі) для просування ідеї «повернення до старих схем». Це очевидна інформаційна спецоперація, яка має на меті розколоти європейський фронт підтримки України.
— Європа не настільки «в розгубленості», як хоче показати кремль. Насправді Брюссель розуміє, що повернення до залежності від російського газу – це пряма фінансова підтримка війни.
9. Індія шукає заміну російській нафті через загрозу санкцій США.
— Індійські нафтопереробні компанії почали активно шукати альтернативні джерела постачання нафти, щоб зменшити залежність від російської сировини.
— Це стало реакцією на заяву президента США Дональда Трампа про можливе запровадження вторинних санкцій проти російського нафтового експорту.
— Державні компанії Bharat Petroleum і Hindustan Petroleum розглядають додаткові поставки з Близького Сходу, Північного та Середземного морів.
— Заява Трампа також спричинила стрибок цін на нафтові ф’ючерси: котирування американського сорту WTI (West Texas Intermediate) зросли на 3,1% – це найбільший приріст майже за 11 тижнів.
— Це ще один удар по російській нафтовій галузі, яка й так змушена продавати сировину зі значними знижками та через тіньові схеми, аби уникнути західних обмежень.
10. Європа залишить російські активи замороженими до капітуляції кремля.
— Глави МЗС провідних європейських країн – Німеччини, Франції, Італії, Польщі, Іспанії, Великої Британії – разом із головою європейської дипломатії Каєю Каллас зробили жорстку спільну заяву щодо подальших обмежень для росії.
— Головне рішення: усі заморожені активи рф залишатимуться блокованими до повного припинення війни та відшкодування завданих Україні збитків.
— Жодного послаблення: санкції не скасують, поки москва не зупинить агресію.
— Гроші під контролем: активи не повернуть кремлю, а можливо, використають на відновлення України.
— Нові санкції: розглядаються додаткові обмеження для російської економіки.
— Спецтрибунал: Європа активно працює над створенням суду, який притягне росію до відповідальності за війну.
— Це рішення стало черговим ударом по економіці рф, яка вже тріщить під санкційним тиском. кремль втрачає будь-які шанси повернути сотні мільярдів доларів, що можуть піти на відбудову України.