Перевооружение ВВС — каким путем пойдет Украина?

В командовании ВС ВСУ Основным вариантом обновления Украинского боевого авиапарка называют создание самолета в сотрудничестве с партнерами.

Военные специалисты считают, что при наличии надлежащего обслуживания, ремонта, а также постоянной комплексной модернизации, нынешний парк боевой авиации еще долгое время будет составлять основу боевого потенциала ВС Украины. Однако понимают, что уже сейчас нужно думать о будущем отечественном боевом самолете, который заменит советскую технику

До сих пор рассматривались три варианта решения этого вопроса: закупка или аренда западного образца, создание боевого самолета собственными силами или в кооперации с другой страной (странами), обладающего современными авиационными технологиями.

На первый взгляд, самый простой вариант — закупить или арендовать необходимое количество боевых самолетов. И такой вариант уже рассматривался командованием ВС. Оптимальными из потенциальных кандидатов есть шведские Saab JAS 39 Gripen. Однако стоимость одного самолета последней разработки составляет около 60 млн долларов.

Если умножить эту цифру на количество самолетов хотя бы одной эскадрильи, получится несколько сотен миллионов долларов. Словом, пока вариант с закупкой Gripen не для нашего бюджета.

Амбициозный вариант — построить собственный боевой самолет. Это позволит избавиться от зависимости от других стран, создать замкнутый цикл производства истребителя или легкого штурмовика. Но сейчас он также нереален. Украинская промышленность не имеет технологий создания современных боевых самолетов и опыта их составления. Процесс создания таких технологий и производственных мощностей в перспективе может длиться более десятка лет. И еще следует доказать опытный образец к серийной версии. А если не получится?

Поэтому наиболее реальным вариантом перевооружения и военной авиации Украины остается создание многоцелевого боевого самолета путем изготовления его в кооперации с партнерами. Сейчас он рассматривается как главное направление обновления военной авиации Украины. Так сказано в распоряжении Кабинета Министров Украины от 14 июня 2017 № 398-р «Основные направления развития вооружения и военной техники на долгосрочный период».

В пользу именно такого решения говорит множество факторов. И основной из них тот, что многие системы и агрегаты будущего самолета наша «оборонка» сможет производить сама. Оставшуюся часть технологий закупим у партнеров. По такому принципу сегодня строят самолеты во всем мире. Уже сейчас авиационные системы и агрегаты отечественного производства применяются при модернизации авиапарка Воздушных Сил. Поэтому определенный запас авиационных технологий мы уже имеем.

Летательный аппарат — это фюзеляж, силовая установка, системы связи, вооружение и тому подобное. Что же из этого в самолете будет украинским?

Бесспорно, системы вооружения. Еще в советское время большинство современных ракет «воздух-воздух», «воздух-земля» и управляемых авиабомб разрабатывались и изготавливались в Украине. Киевские предприятия ЦКБ «Арсенал» и ГосККБ «Луч» имеют в этой сфере огромный опыт. Прицельные комплексы многих типов боевых самолетов — тоже украинского производства. Сейчас они совершенствуются, и украинские боевые самолеты теперь могут точнее поражать цели как в воздухе, так и на земле. В частности более десяти лет назад украинские инженеры установили на штурмовике Су-25 комплекс вычисления прицельных параметров. Благодаря ему стрельба по воздушным и наземным целям и бомбометания стали более точными. И на этом конструкторы не останавливаются, продолжают создавать исключительно отечественный авиационный прицельный комплекс.

Имеет Украина и собственные системы защиты летательных аппаратов. Полтора десятка лет назад НПФ «Адрон» разработало станцию ​​оптико-электронного противодействия, предназначенную для обеспечения высокоэффективной активной защиты летательных аппаратов от управляемых ракет с инфракрасными головками самонаведения. С 2005-го они успешно продаются в другие страны мира, и только с началом российской агрессии их начали устанавливать и на отечественные летательные аппараты: сначала — на вертолеты, а впоследствии и на самолеты. Более того, за это время украинские конструкторы существенно усовершенствовали станцию, создав на ее базе комплексную систему защиты воздушного судна.

Есть наработки и в создании авионики, навигации и систем контроля за параметрами полета. В частности ГП «Оризон-Навигация» разрабатывает и производит системы спутниковой навигации. ОАО НТК «Электронприбор» наладило выпуск аварийно-эксплуатационного регистратора полетной информации БУР-4. И таких компаний в Украине — несколько десятков.

В советское время авиационные РЛС в Украине не создавались. Страна производила только отдельные элементы. Однако сейчас ГП «Новатор» освоило производство отечественного радиолокационного прицельного комплекса для истребителя МиГ-29. Также здесь наладили изготовление отдельных блоков для РЛПК истребителя Су-27.

Президент Украины Петр Порошенко во время визита на КБ «Ивченко-Прогресс» в Запорожье

Силовая установка будущего украинского многоцелевого боевого самолета также может быть отечественной. Специалисты ГП «Ивченко-Прогресс» и АО «Мотор Сич» из Запорожья более 100 лет разрабатывают, производят и модернизируют авиационные двигатели. Пока в основном для вертолетов и самолетов транспортной авиации. Но есть варианты и для боевых и учебно-боевых самолетов. На сегодняшний день разработано и начато производство семейства турбореактивных двухконтурных двигателей АИ-222. Они уже устанавливаются на китайских учебно-боевых самолетах L-15. Заинтересованные в этом двигателе и разработчики турецкого учебно-тренировочного самолета Hurjet, который в дальнейшем будет и боевым вариантом.

Сейчас в Украине есть значительный технический потенциал, который можно использовать при создании отечественного многофункционального боевого самолета в кооперации с партнерами.

Большинство отечественных авиатехнологий уже разработаны и применяются для модернизации авиапарка. Поэтому нужно принять принципиальное решение, найти надежного партнера и обеспечить ритмичное финансирование проекта.

Виктор ГЕДЗЬ

P.S. Чи зможе Україна створити власний винищувач

Україна має намір створити власний багатоцільовий винищувач, який повинен знизити залежність вітчизняних Повітряних сил від російського авіапрому. Легкий бойовий літак (ЛБС) оснастять турбореактивними двигунами, які виробляються в Запоріжжі. Втім, експерти застерігають від ейфорії: в Україні немає конструкторської школи, необхідної для створення бойової авіації. Крім того, сам процес розробки власного винищувача занадто дорогий. Навіть найбагатші країни в подібних випадках не обходяться без зарубіжних інвестицій.

Зовнішній вигляд винищувача пропонованого для розробки від КБ Антонова

ПЛАНИ. Про те, що в Україні буде створюватися власний багатоцільовий винищувач, повідомила інформаційна група Jane`s (IHS Jane’s Defence Weekly), що спеціалізується на оборонній тематиці. За даними аналітиків, вже існують ескізи попереднього проекту такого літака. Він буде нагадувати радянський винищувач МіГ-29, який активно експлуатується не тільки ЗСУ, а й арміями більш ніж 20 держав, включаючи, звичайно ж, Росію. ЛБС буде оснащений турбореактивними двигунами АІ-322Ф, розробленими на запорізькому підприємстві «Івченко-Прогрес». Характеристики цих двигунів, за даними Jane`s, зроблять український літак приблизно порівнянним з тайванським винищувачем AIDC F-CK-1, який має дальність польоту до 1,1 тис. км і здатний розвивати максимальну швидкість в 2,2 тис. км/год . Якщо це так, то ЛБС поступатиметься МіГ-29, який розвиває швидкість до 2450 км/год і має практичну дальність польоту до 1430 км.

Передбачається, що ЛБС повинен знизити критичну залежність українських Повітряних сил від російського авіапрому. Як повідомив експерт з питань ВПК, колишній заступник гендиректора «Укроборонпрому» Максим Глущенко, після розпаду СРСР Україні дістався 1100 бойових літаків всіх видів. А станом на кінець 2015 року в складі Повітряних сил України налічувалося всього 207 бойових і навчально-бойових, а також 45 транспортних і спеціальних літака. Всі виробники основних бойових літаків, якими оперують ЗСУ, залишилися на території РФ. Наша країна отримала в спадок авіаремонтні підприємства, а концерн «Антонов» спеціалізується на створенні пасажирських і військово-транспортних літаків.

Тема створення українського винищувача піднімається не вперше. За словами Максима Глущенка, в квітні минулого року на держпідприємстві «Івченко-Прогрес» президенту Петру Порошенку показали проект українського багатоцільового винищувача з двома двигунами. «При цьому зазначалося, що «розробка нового винищувача знаходиться на стадії ескізного проекту», а за характеристиками і призначенням літак буде близький до російського винищувача МіГ-35, китайського FC-1 Xiaolong і шведського JAS 39 Gripen. Ще раз підкреслю – на стадії ескізного проекту. тобто це навіть не початок шляху, а якийсь попередній проект. Тепер з’явився новий ескіз чи винищувача, чи легкого бойового літака з дивними заявленими характеристиками, які не дотягують до тих машин, на які нібито рівняються», – пояснив Максим Глущенко.

За його словами, крім проектів та ескізів, була спроба перейти і до практичних речей. Наприклад, у 2012 році йшлося про розробку в Україні машини на базі китайського надзвукового навчально-тренувального літака L-15 з українським двигуном і озброєнням. «Але ця робота теж заглохла, і зараз Китай самостійно реалізує подібний проект», — уклав Максим Глущенко.

І, нарешті, в кінці травня 2016 року заступник начальника озброєння ЗСУ Владислав Шостак повідомив про існування замовлення на виробництво бойового літака. Виконавцем цього проекту повинен стати АНТК «Антонов», а двигуни вироблятиме запорізьке підприємство «Мотор Січ».

РЕАЛЬНІСТЬ. Незважаючи на всілякі проекти, за словами директора інформаційно-консалтингової компанії Defence Express Сергія Згурця, зараз немає ніяких даних про те, що Україна займається створенням власного винищувача. «Немає сформульованого технічного завдання і розуміння того, який саме літак ми повинні будувати», – пояснив Згурець. За його словами, зараз йде мова про модернізацію наявних літаків для того, щоб вони могли ефективно вражати наземні цілі: «Також стоїть завдання створення зразків нового авіаційного озброєння і продовження ресурсу старого».

Ці завдання поступово вирішуються. Наприклад, в лютому президент Петро Порошенко повідомив про успішні випробування нових українських авіаційних 57-мм ракет. Вони спроектовані для ударних вертольотів і літаків і призначені для ураження наземних цілей. «Лише півсекунди потрібно, щоб випустити повний блок з 20 ракет», – зазначив глава держави.

Крім того, армія вже має в своєму розпорядженні літаки, модернізовані на українських підприємствах. Так у літака МіГ-29МУ1 збільшена на 20% дальність виявлення повітряних цілей – до 100 км в передній півсфері і до 45 км в задній. Покращені авіаційні ракети виробництва держкомпанії «Артем», встановлені на цьому винищувачі, мають дальність пуску до 95 км.

Модернізований штурмовик Су-25М1 тепер вміє вражати наземні цілі, навіть якщо пілот їх не бачить, здатний діяти вдень і вночі, в умовах недостатньої видимості і навіть не виходячи з хмар. У три рази збільшена висотність застосування зброї Су-25М1, що знижує ймовірність ураження штурмовика зенітними засобами супротивника. А часткова модернізація важкого винищувача Су-27 підвищила точність ураження наземних об’єктів і дальність виявлення повітряних цілей. «За інформацією Міноборони, в цьому році планується модернізувати та відремонтувати близько 60 літаків і вертольотів Повітряних сил», – зазначив Максим Глущенко.

А от створити з нуля власний винищувач Україні заважає відсутність потрібної конструкторської школи і досвіду подібних робіт, вважає член парламентського комітету з питань національної безпеки і оборони Дмитро Тимчук. «Немає сумніву, що ми зможемо зробити такий літак. Двигуни ми робимо, корпус теж, а ось з електронним обладнанням будуть проблеми. Наших технічних можливостей абсолютно недостатньо для того, щоб зробити весь комплект авіоніки на сучасному рівні», – вважає Дмитро Тимчук. На його думку, в такій справі не можна обійтися без закордонної участі, тим більше що в світі знайдеться чимало охочих допомогти нам начинити літак електронікою.

Такої ж думки дотримується і Максим Глущенко. Він нагадав, що розробка бойових літаків – справа довга і дорога, а значить вимагає кооперації. За його словами, фінансування проекту створення шведського багатоцільового винищувача JAS 39 Gripen почалося в 1980 році, але пройшло цілих 17 років, перш ніж цей літак був прийнятий на озброєння шведськими ВВС. «Звичайно, часовий проміжок може бути значно коротше, але мінімально він складе близько 10 років», – зазначив Максим Глущенко.

Експерт також навів приклад, пов’язаний з американським літаком F-35. Цей проект обійшовся платникам податків більш ніж в $ 400 млрд. У 2016 році Дональд Трамп розкритикував програму створення F-35 через її дорожнечу, після чого компанія Lockheed Martin погодилася знизити вартість одного винищувача F-35 в 2019 році до $ 85 млн (вартість окремих модифікацій F-35 досягала $ 161 млн). Відзначимо, що в Україні модернізація одного МіГ-29 до рівня МУ1 станом на 2012 рік коштувала $ 2 млн.

«При нашому досить обмеженому фінансуванні обов’язково потрібно розглядати варіанти пошуку інвесторів. Ви можете уявити, якими ресурсами володіє Китай, але, наприклад, FC-1 Xiaolong створювався за фінансової участі Пакистану. І тепер ВВС Пакистану активно використовують цей винищувач», – сказав Максим Глущенко .

Денис Попович

P.P.S. Пока в Украине размышляют в РФ названо число полученных российскими военными самолетов

Российские Вооруженные силы в 2017 году получили 43 боевых самолета нового производства. Такие данные приводятся в блоге bmpd, который ведут сотрудники Центра анализа стратегий и технологий.

В частности, в распоряжении Воздушно-космических сил (ВКС) оказались 12 многофункциональных двухместных истребителей Су-30СМ, еще пять таких машин поставлены в Морскую авиацию ВМФ России.

Суммарно с 2012 года российские военные получили 100 Су-30СМ. Этот истребитель стал второй в постсоветское время боевой машиной, поставленной в войска в количестве 100 и более единиц (первым был фронтовой бомбардировщик Су-34).

Кроме того, в 2017-м ВКС получили 16 Су-34 и 10 истребителей Су-35С. Также для Министерства обороны в минувшем году были изготовлены шесть учебно-боевых самолетов Як-130.

На экспорт российские предприятия поставили 33 боевых самолета новой постройки: 15 МиГ-29М/МиГ-29М2 отправились в Египет, шесть Су-30МКИ(А) доставлены в Алжир, два Су-30СМ — в Казахстан, десять Су-35 — в Китай.

Рекордным по количеству переданных в войска боевых машин стал 2014 год (данные предоставлены с 2008 года). Тогда в распоряжении Минобороны оказался 81 самолет (без учета 20 Як-130).

Поступивший в 2017 году в состав авиации Балтийского флота ВМФ России истребитель Су-30СМ (бортовой номер «72 синий», серийный номер 10МК5 1411) постройки Иркутского авиационного завода ПАО «Корпорация «Иркут». Май 2017 года (с) defence.ru