Когда я увидела портрет Зеленского на обложке Тайм, я долго не решалась читать саму статью. Настолько красноречива была сама картинка и подпись под ней.
Мне как-то надоело стыдиться того, в чем не виновата. Но все-таки прочитала. И вынуждена констатировать, что Ваве удалось невероятное: за 6 месяцев слить в унитаз все, что строилось 5 лет.
Превратить субъектную Украину в объект. О который вытирают ноги. Не то чтобы я не понимала всего этого до прочтения материала в Тайм, просто, когда тебе в лицо это выплескивается в концентрированном виде, это всегда как ожог. Это больно.
Можно сколь угодно долго распинать Порошенко за внутреннюю политику, но не видеть того, что он сделал на международной арене, может только слепошарый слюнявый идиот с козявками в глазах. Но хуйлуше не нужна была субъектная Украина, она для него опасна и вообще заноза в заднице, поэтому вавку под названием «внутренняя политика Пороха» удачно расковыряли, расчесали, воспалили и дали ей хорошенько загноиться. Прорвало на выборах, результат у нас перед глазами, е*бись оно все конем.
И можно было бы злорадствовать и крутить дули в монитор, если бы не одно но: речь идет и о нас с вами тоже. Мы все будем с кровью выкашливать цю самовпевнену малесеньку ху*йню, живущую в шкафчике спортзала. Радует во всей этой истории только одно: Вава все делает быстро.
В День Збройних сил презедент згадує початок 2014 року. Як все було.
А ми теж пам’ятаємо, що він тоді жартував про «Російская армія всєго ліш отодвігает граніцу Украіни».
Коли все було непевно, він лизав сраку ворогу, сподіваючись, що, коли той прийде на нашу землю, він виторгує собі у ворога тепле місце в утвореному концтаборі.
Та сталося не так. Українці надзусиллями зупинили ворога. За 5 років зусиллями в тому числі Того_чью_фамілію_нєлья_Називать ми, як країна, стали міцніші. Армія, зовнішні позиції, економіка — це те, на чому ми зараз стоїмо.
Тепер можна і показати, який ти патріот.
Але за ці 5 років уклоніст лише жартував про нашу боротьбу, а потім скористався інформаційною війною ворога проти попередньої влади і обманом виліз у владу.
І вперше за останні 5 років знову з’явилося відчуття небезпеки, нависаючої поразки. Вони хочуть дати окремим районам більше повноважень, російську мову, культурне гетто, але щоб платили за це ми. Це вони називають миром, але це капітуляція і федералізація України. Після такого ми не отримаємо миру, ми отримаємо війну.
І Збройні Сили, турботою про які ця вічно простужена істота прикриває свої зрадницькі дії, знову будуть на вістрі захисту нашої держави.
Ось такий день сьогодні.
