Щас у любителів «пломбіра» почне підгоряти. Уже чую ревіння залізних горлянок «вивсьврьотє». Утім, не для них писано. Їх не переробиш. Писано для тих, хто хоче мати аргументи в суперечках із «совком». Бо з`ясувалося, що цього багато хто не знає…
«Ті, хто ностальгує за радянським минулим обов’язково згадують що «смачний пломбір», хліб та плавлений сирок «Дружба» коштували копійки й порівнюють з нинішніми цінами. На жаль, при цьому вони забувають порівняти кількість нулів у тодішній та нинішній зарплатні.
Але цікаво інше: а скільки, власне, товарів та послуг міг придбати українець у «благословенні» часи Леоніда Ілліча Брежнєва та нині? Адже навіть «пролетарю» зрозуміло, що головне не те, що можна придбати за рубль або гривню, а скільки їх у тебе в кишені. Скільки того або іншого можна придбати за свою зарплатню. У науці це називається «купівельна спроможність заробітної платні».
Порівняємо початок 1975 року, коли ще цілком собі був живий і більш-менш здоровий Леонід Ілліч та початок 2019, коли з кожної праски українці чули, як вони катастрофічно «зубожіли», а по супермаркетах, якщо вірити тим таки праскам, ходили бідно, але чисто вдягнені дідусі у пошуках піввареника.
1975 рік — середня зарплата в СРСР (округлено в бік збільшення) — 134 рублі.
2019 рік — середня зарплата в Україні (округлено в бік зменшення) — 9 тис. 205 гривень.
Наголошую, бо обов’язково знайдуться «розумники», які кричатимуть, що Україні не всі отримували 9,205 тисяч. Йдеться про середню зарплату. В СРСР у 1975-му теж далеко не всі 134 отримували, — у когось 370, а у когось 70. Довірятимемо офіційній статистиці, яволь?
У 1975 році хліба (16 копійок / буханець) на середню зарплату можна було купити 838 буханців, а в 2019 році (14,25 грн) — 646.
У 1975 році цукру (94 коп/кг) – 143, а в 2019 році (13 грн) — 708 кг.
У 1975 році ковбаси «Докторська», за якою так ностальгують «радянські люди» (2,20 руб/кг) — 61 кг, а в 2019 (130 грн) — 71 кг.
Рис в 1975 році — 88 коп/кг — 152 кіло на зарплату, у 2019 році (13 грн) – 708.
Гречка, за яку звикли продавати свої голоси «мудрі українці» у 1975 році — 56 копійок — 239 кіло, а в 2019 році (14 грн) — 657 кілограми.
Горілка? Та будь ласка.
У 1975 році пляшка дешевої «Московської» коштувала 2 рублі 87 коп. і на середню зарплату можна було придбати 47 пляшок «гіркої». У 2019 році (найдешевша 89 грн) – 103 півлітрівки.
Горілка без пива — гроші на вітер? У 1975 році пляшка «Жигулівського» — 37 копійок, тобто, 362 пляшки на зарплату. У 2019 при ціні 16 грн на зарплату українець міг придбати 575 таких пляшок.
А крім харчів… У 1975 році чобітки жіночі шкіряні (не імпортні) коштували 70 рублів і на середньомісячну зарплату їх можна було купити майже 2 пари. У 2019 році за ціною 2 тис. гривень їх можна було придбати 4,5 пари; чоловічі шкіряні туфлі в СРСР зразка 1975 року — 45 рублів (три пари), а в Україні 2019 року за вартості 1 тис. грн. це 9 пар на зарплату.
Кажуть: а зате в радянські часи комунальні послуги дешево коштували. Це правда. Якщо в часи «розвиненого соціалізму» товариша Брежнєва оплата комунальних послуг та квартирна платня забирали близько 10% середньої зарплатні, то у 2019 – близько 20%.
Але нюанс. Дорожча «комуналка» зараз з лишком компенсується значно нижчими цінами на харчі, штани, черевики, випивку, меблі та інші товари широкого вжитку причому без характерних для СРСР величезних черг.
Основний висновок: у деяких любителів «світлого радянського минулого» або з математикою, або з пам’яттю щось не так. А то і з мізками, які налаштовані на брехню про «зубожіння» і вигаданого ворожою пропагандою дідуся з «пів-вареником».