Свинство, хамство, безвідповідальність, непрофесійність, вибірковість, авторитаризм. Й так, навіть в часи Януковича такого не було, опозиція мала право на участь в міжнародних заходах і конференціях.
Влада заблокувала виїзд моєї колеги Вікторія Сюмар у міжнародне відрядження на запрошення Ради Європи.
На конференції Ради Європи щодо боротьби з корупцією представника парламенту України не буде.
На фоні зменшення уваги до нашої війни збоку міжнародних ЗМІ — це НОНСЕНС!
На фоні відсутності посольств/ послів у більш як 80 країнах ООН, які підтримували резолюції проти московії — це НОНСЕНС!
На фоні відсутності послів у європейських країнах-партнерах таких, як Бельгія, Греція, Люксембург, Чехія, Велика Британія, Норвегія.
На фоні неефективної роботи великої кількості послів, яких назначили «абибуло». Згадайте тільки фахівчиня з дорогоцінного каміння — у Болгарію, псевдоправоохоронниця Вєнєдіктова — у Швейцарію, ексміністр оборони Таран, який не купив для армії жодного снаряда та ракетної установки, зірвав виконання Держоборонзамовлення — у Словенію.
Днями я проводила певний аналіз щодо роботи дипломатів — більшість посольств у світі працюють лише формально. У мережі їхня видимість завершується репостами Зеленського та основних новин. Часто не працюють сайти.
Нема послів у Філліпіни та Таїланді, які є основними союзниками США поза НАТО. Нема посла у Алжирі, який є країною середземноморського діалогу НАТО.
Результати обіцяних Кулебою «відкритих конкурсів» невідомі, остання новина за серпень, що були співбесіди.
Міністр Кулеба розповідає, що ми будемо воювати лопатами, якщо закінчиться зброя.
Так може давати працювати фаховим депутатам у міжнародних інституціях?
Так може призначати послів і відкривати посольства і пильнувати, щоб вони ефективно працювали?
Так може створювати ефективне міжнародне мовлення, а не вбухувати мільярди в єдиний марафон?
Щоб була зброя і допомога!
Софія Федина
UPD. Для коректності маю сказати, що розпорядження таки зʼявилося в СЕДО сьогодні вранці), після написання цього посту. Правда сам захід в Страсбурзі почався о 9.00 ранку, тобто потрапити на нього фізично вже за жодних обставин не було можливості.
… Сьогодні зранку я мала працювати в Страсбурзі, в Раді Європи, на конференції щодо корупції та антикорупційної політики. Як представниця профільного комітету Ради, туди делегована. Але…
Попри всі офіційні запрошення, відрядження мені так і не підписали. Подане воно було за 10! днів до поїздки. Спочатку чотири дні його не підписував перший заступник Голови, бо… поспішав у Давос (в окремих депутатів точно не має проблем з відрядженнями). А потім воно зависло в секретаріаті Стефанчука.
Весь цей час в мене була щоденна переписка з представниками Ради Європи, які просили підтвердження щодо приїзду, бо інакше вони не можуть брати квитки і бронювати готелі. Я думаю, зайве казати, що ВСІ витрати були не за рахунок українського бюджету, а приймаючої сторони, це очевидно. За останні два роки ми ніколи не використовували бюджетні гроші на відрядження.
Повірте, це досить принизливо, щодвігодини відповідати на запити Ради Європи, що твій дозвіл на перетин кордону досі не підписано і їм треба чекати дозволу українських чиновників. Проте, Рада Європи радила взяти таки квитки на потяг Київ-Варшава на 18.19 в суботу. В цей час я була на пероні, але… дозволу не було.
На дзвінки керівників фракції керівництво Ради відповідало, що це якісь технічні речі і от-от… Але потяг пішов в 18.19 , а станом на 21.06- 20 січня (скрін додаю), відрядження так і не було.
Мені довелося написати листа з мільйоном вибачень Раді Європи і повернуться до Києва. На конференції щодо нових антикорупційних інструментів представника парламенту України не буде, хоча, власне, саме парламентарі є основною цільовою аудиторією.
Звісно, моя історія не перша, і не унікальна. Вона — про беззаконня і системність у цьому беззаконні.
Чим можна пояснити не випуск народного депутата у складі офіційно затвердженої делегації на запрошення Ради Європи? У спікера були підозри, що я «потенційний втікач»? Навряд), бо на відміну від багатьох колег, особливо з нинішніх партнерів влади з опзж, я лишилася в Києві 24 лютого і весь час найбільшої загрози була тут.
Може я зловживаю відрядженнями? Теж ні. Бо була в них здається двічі і щоразу поверталася абсолютно вчасно. Більше того, від 24 лютого я не пропустила жодного засідання Раді і жодного засідання комітету. І зараз не планувала).
Ок, з задоволенням попрацюю в Києві. І над деякими рішеннями, і в ефірах. Зрештою, це точно не найбільша проблема. Проблема он в тому, що хресний вже 10 днів на звʼязок не виходить з бойового завдання і його мама навіть не має можливості з кимось звʼязатися, і це в мене викликає значно більше емоцій.
Але я у всьому все ж намагаюся знайти логіку, особливо якщо йдеться про політику. А логіка в цьому явному зловживанні владою єдина — покарати опозицію, показати їй «її справжнє місце».
«Ви смієте критикувати владу? Нікуди не виїдете, бо ми хочемо і можемо». От і вся логіка. І байдуже на репутацію країни і той факт, що країна веде смертельну війну за своє виживання.
І що в такій війні керівники держави мали б думати про зовсім інші речі, а не як принизити опозицію.
Бо це ж просто ще одна ланка в довгому ланцюгу принижень, як не випускали
Петро Порошенко через абсурдні заяви про його використання «російським іпсо», а насправді через можливість конструктивної розмови з Орабном,
Iryna Gerashchenko у складі міжпарламентської делегації в ОБСЄ, бо вона «багато і критично виступає», як пробували прибрати
Олексій Гончаренко з ПАРЄ (аж ціле розпорядження про перерозподіл делегацій випустили), бо він «як кістка в горлі».
Все це надто очевидно. Але на тлі переслідування журналістів і посадок бізнесу, це виглядає дуже погано як для країни, яка бореться, щоб не бути росією. Погано — бо надто по російськи, і по путінськи.
І аргументи противникам допомоги Україні даю не я, описуючи цей неймовірний треш. Їх дає влада, вдаючись до таких дій, даючи на них санкції і схвалюючи їх.
Завжди вбачала проблему, коли влада погано вчить українську історію. Бо Україна — не росія, а сила завданої незаконної дії завжди рано чи пізно тут викликає протидію.
Війна дала вам, владі, величезні владні повноваження. Застосовуйте їх на благо країні, а не на благо своїм дещо хворобливим амбіціям. Бо, як казав один ваш колишній спонсор: життя — супермаркет, але на виході завжди каса. Вона вже близько.
Скріни запрошення і не підписаного розпорядження та маршрутний лист додаю. Переписки з представниками РЄ з мільйоном вибачень не буду. Бо соромно… Вони там щиро дивуються такому…
