Як відомо, після того, як окупаційні війська на Сході нашої країни за допомогою путінського «воєнторгу» в ході АТО суттєво наростили свій потенціал щодо протиповітряної оборони, саме ракетні війська і артилерія (РВ і А) Збройних Сил України стали «основним вогневим гравцем» на полі бою, замінивши в цьому відношенні повітряних побратимів. Адже на них припало понад 70% усіх вогневих завдань, які постали перед українськими військами в ході відбиття ворожої агресії
mil.gov.ua
Навіть сьогодні, коли згідно з міжнародними домовленостями артилерія та реактивні системи залпового вогню (РСЗВ) калібром 100 мм і більше відведені на встановлені безпечні відстані від лінії розмежування, ракетні та артилерійські частини та підрозділи Збройних Сил України залишаються для агресора достатньо вагомим стримуючим фактором. Тим більше, що сьогодні вони достатньо активно нарощують рівень своєї боєздатності. Про тенденції розвитку РВ і А ЗС України розповів нашій газеті їхній командувач — генерал-майор В’ячеслав Горбильов.
— В’ячеславе Юрійовичу, чим сьогодні може «зустріти» гіпотетичну широкомасштабну навалу агресора українська артилерія та ракетні війська? І чи готові вони до цього?
— У спадок від СРСР ми отримали достатньо вагомий потенціал. Це стосується як безпосередньо техніки та озброєння, так й боєприпасів до них. Звісно, за часи, які передували нинішній агресії, він із різних причин значною мірою був занедбаний. Але протягом останніх двох років нам вдалося достатньо суттєво його відновити і навіть певною мірою наростити.
На сьогоднішній день ми за потреби зустрінемо ворога достатньо потужною зброєю та професійно підготовленим особовим складом, який вміє її ефективно застосовувати. Зокрема, це стосується частин і підрозділів, озброєних потужними ракетними комплексами та артилерійськими системами, зокрема — 300-мм РСЗВ 9К58 «Смерч», 220-мм РСЗВ 9К57 «Ураган», ракетним комплексом «Точка-У», потужними артилерійськими системами калібру 203-мм,152-мм и 122-мм. Достатньо потужно виглядають також частини та підрозділи, які озброєнні 100-мм і меншого калібру артилерійськими системами. Наші протитанкові та мінометні підрозділи також мають серйозні аргументи для ворога.
mil.gov.ua
Правду кажучи, проблем ще вистачає. Це стосується багатьох питань, починаючи зі сфери управління бойовим застосуванням РВ і А, сучасних засобів артилерійської розвідки і закінчуючи питаннями боєприпасів, відновлення та модернізації основних типів озброєння. Однак у цьому контексті хочу наголосити, що останнім часом ми спромоглися за підтримки вищого воєнно-політичного керівництва держави добитися суттєвих результатів по всіх цих напрямках.
Тим більше, що переважна більшість наших фахівців отримали неоціненний досвід реального бойового застосування частин та підрозділів РВ і А, озброєних різноманітними системами в ході антитерористичної операції. І це стосується майже всіх категорій наших військовиків.
Тож я не думаю, що в разі широкомасштабної агресії ворог може сподіватися на «легку прогулянку». Нам є чим його зустріти.
— Чого вдалося досягнути протягом останнього часу щодо технічного оснащення та модернізації техніки і озброєння РВ і А?
— Це один із пріоритетних напрямків нашої роботи. Адже від нього напряму залежить бойова потужність наших військ — ключовий фактор загального рівня боєздатності РВ і А. Тож намагаємося не тільки підтримувати технічне оснащення наших частин та підрозділів на належному рівні, наприклад, відновлюючи або продовжуючи тим чи іншим шляхом ресурс озброєння та військової техніки (ОВТ), а й певною мірою модернізуючи його та приймаючи на озброєння нові зразки.
Наведу декілька прикладів. З початком активних бойових дій на Донбасі в наших військах достатньо гостро постали питання артилерійської розвідки та управління бойовим застосуванням сил та засобів РВ і А. Як з’ясувалося, тут існувало чимало прогалин, особливо в питанні технічного оснащення відповідних підрозділів. Завдяки ініціативі наших фахівців, підтримці з боку держави та волонтерів нам вдалося майже повністю відновити парк засобів радіотехнічної розвідки. А за окремими зразками техніки артилерійської розвідки, як, наприклад, ОЗК-7 (звукометричний комплекс), СНАР-10 (комплекс артилерійської розвідки) його майже повністю відновлено. Також 4 комплекси «Радіо-Теодоліт» уже функціонують у військах і ще 4 готові до відправлення.
Автоматизовані апаратно-програмні системи управління типу АРТОС, «Кропива», СУВА, МАРС завдяки спільному рішенню НГШ та Міністра оборони України також уже в роботі (практично — до 70% органів управління РВ і А вже використовують їх). Ці сучасні системи дозволяють налагодити якісний процес майже автоматичного прийняття рішення на застосування сил та засобів, напрацювання даних для стрільби і швидку передачу цих даних безпосередньому виконавцю аж до окремої гармати.
mil.gov.ua
Також хотілося б зупинитися на безпілотних літальних апаратах (БПЛА), які вже активно використовуються у військах і поступово налагоджується процес підготовки фахівців з їхнього бойового застосування. На сьогодні завдяки допомозі волонтерів, керівництва держави та її Збройних Сил нам вдалося налагодити функціонування вже 5-ти таких комплексів безпосередньо у частинах і підрозділах РВ і А (йдеться про комплекс «Фурія-М»). Готуються нові фахівці та відповідна техніка для подальшого розгортання такого роду підрозділів. Адже використання БПЛА в РВ і А є не «даниною моді», а сучасною потребою. Це дозволяє легше виявляти цілі, ідентифікувати, корегувати вогонь та відповідно отримувати оцінку його результатів. Причому в масштабі реального часу, що своєю чергою суттєво підвищує ефективність сил та засобів РВ і А при їхньому бойовому застосуванні.
Розповідаючи про технічне оснащення наших військ, також варто сказати і про значні зусилля нашого оборонно-промислового комплексу, який за досить короткий час спромігся помітно відновити нашу бойову потужність (ремонтуючи ОВТ). Більше того — створено вітчизняний 120-мм міномет «Молот» (практично завершено 1-й етап його військових випробувань, за результатами яких напрацьовано низку пропозицій щодо його подальшого вдосконалення), те ж стосується останніх розробок ПТРК вітчизняного виробництва, які замінять добре відомий комплекс ще радянського виробництва «Штурм-С» («Стугна», «Корсар», «Бар’єр»). Вже з’явився у «залізі» дослідний зразок багатофункціонального ракетного комплексу «Гром-2» (прямого нащадка відомої програми «Сапсан»), створена лінійка вітчизняних модифікацій добре відомих у військах радянських РСЗВ (від «Граду» до «Смерчу») на базі вітчизняного шасі зі значними покращеннями їхніх ТТХ (програма «Бастіон») та низка інших достатньо перспективних розробок вітчизняного ОПК. Окрім того, активно не тільки відновлюються, а й певним чином модернізуються добре відомі у військах артилерійські системи (як самохідні, так і буксировані — 122-мм САУ 2С1 «Гвоздика», 152-мм «Мста-Б» та «Мста-С», відновлюються активно 203-мм артсистеми типу «Піон», 152-мм 2С3 «Акація», 2С5 «Гіацинт»).
Тож у технічному оснащенні частин та підрозділів РВ і А ЗС України не все так погано, як декому здається чи хотілося б.
mil.gov.ua
— А що б ви могли сказати про підготовку фахівців РВ і А, про їхній сучасний професійний рівень? Адже це також важлива складова загальної бойової спроможності ракетних військ і артилерії…
— На сьогодні фахівців РВ і А готуємо в декількох навчальних закладах та навчальних центрах — у Національному університеті оборони України, Національній академії сухопутних військ Збройних Сил України, 184-му навчальному центрі (с. Дівички) та за окремими вузькоспеціалізованими напрямками в інших навчальних закладах МО України.
Зміст нинішнього процесу підготовки артилеристів та ракетників ми намагаємося максимально привести у відповідність до реальних потреб військ. Річ у тому, що значна кількість наших військовиків на сьогодні має чималий досвід практичної, реальної участі в бойовому застосуванні частин і підрозділів РВ і А під час АТО. Зрозуміло, що ми намагаємося сьогодні цей досвід не тільки не втратити, а й значною мірою поширити. Зокрема і в ході підготовки наших фахівців.
Саме з цією метою ми підготували і випустили «Методичні рекомендацій по бойовому застосуванню частин та підрозділів РВ і А», а також готуємо ще низку настанов та навчальних посібників (як за напрямками підготовки, так й за видами діяльності наших частин та підрозділів).
Чимало зусиль спрямовуємо на практичне втілення нових підходів. Наприклад, наш навчальний центр у Дівичках — протягом останнього часу ми суттєво його вдосконалили. Відтепер це не просто полігон для проведення артилерійських стрільб, а й багатофункціональний центр підготовки фахівців РВ і А. Тут тепер можливо проводити не тільки бойове злагодження артилерійських частин та підрозділів із бойовою стрільбою, а й виконувати ще кілька навчально-практичних завдань. Наприклад, проводити полігонні випробування сучасного розвідувально-вогневого комплексу (РВК) з використанням БПЛА в умовах інтенсивної радіопротидії противника (а також готувати відповідних фахівців).
— А як справи з резервним компонентом? Адже в разі «чогось екстремального» саме він має суттєво наростити бойову потужність РВ і А як щодо чисельності військ, так і в технічному відношенні…
— Саме так. Тому питанню нарощування та вдосконалення підготовленого резерву приділяємо значну увагу. Протягом останнього часу провели кілька зборів бригадного масштабу з резервістами. Насамперед це стосувалося питання якнайшвидшого формування та бойового злагодження частин та підрозділів, професійної підготовки резервістів (переважно учасників АТО), вирішення організаційно-штатних питань. При цьому основну частину навчальних питань ми відпрацьовуємо на практиці, також і з виконанням реальних вогневих завдань на полігонах. Щоправда, тут є ще над чим працювати, насамперед щодо збільшення кількості підготовлених належним чином резервістів.
Стосовно матеріально-технічної готовності наших військ до додаткового розгортання, то хоча тут і є певні «нюанси», однак загалом ситуація задовільна — створені певні запаси основної номенклатури боєприпасів, є певний резерв на базах зберігання і основних типів ОВТ (звісно, процедура відновлення та приведення у боєготовий стан додаткових одиниць ОВТ потребуватиме певних фінансових та ресурсних витрат).
— Також хотілося б почути вашу думку щодо останніх «резонансних» інформаційних матеріалів, які з’явилися в деяких вітчизняних ЗМІ, в яких йдеться про «дуже дорогі нові неефективні міномети», «небажання» використовувати американські станції контрбатарейної боротьби через їхню вживаність та відсутність достатньої кількості боєприпасів… Що можете сказати про це?
— Щодо нового 120-мм вітчизняного міномета «Молот», то на сьогодні майже закінчився перший етап його військових випробувань. Як і до багатьох нових зразків озброєння в нас як у замовників є певні питання і до нового міномета. Однак наголошу, що вони зовсім не є критичними, як це подають у ЗМІ, тож виробник може швидко усунути певні недоліки та вдосконалити міномет. Його цілком можливо використовувати за прямим призначення, причому достатньо ефективно. Що стосується його вартості, то ми його користувачі, а не покупці…
Тепер стосовно американських станцій. Ми отримали 14 радарів класу AN/TPQ-49 і AN/TPQ-36. Ці радари знаходяться на озброєнні армії США. Ті, які передані нам, — нові, зняті з тривалого зберігання, у використанні не були. Вони призначені для виявлення і визначення координат вогневих позицій мінометів, артилерійських гармат і реактивних систем залпового вогню противника. Хочу наголосити, що ці станції є достатньо вагомою допомогою нам у достатньо чутливій сфері — артилерійській розвідці. Тому інформація про якесь наше «небажання» їх використовувати є цілковитою нісенітницею. На сьогодні за допомогою американських фахівців ми вже підготували власних спеціалістів із їхнього використання, тож, хочу наголосити, ці станції вже використовуються нами за прямим призначенням. До того ж підготовлені за допомогою наших американських партнерів фахівці тепер можуть самі бути інструкторами.
Із боєприпасами ситуація зовсім не така «зрадна», як декому здається або вбачається в деяких вітчизняних ЗМІ. В нас дійсно були певні труднощі із декількома типами боєприпасів. Однак, завдяки проведеній роботі з відновлення, ремонту та обслуговування боєприпасів (у тому числі, продовження їхнього ресурсу) нам вдалося подолати ці проблеми. І навіть більше — створено певний запас основної номенклатури боєприпасів. Хоча, звісно, створення нових вітчизняних виробничих потужностей із виготовлення боєприпасів зайвим не було б…
— Дякую за розмову.
Костянтин Машовець
