Чи допоможе війна створити український Боїнг

56

 Концерн «Укроборонпром», до складу якого входить ДП «Антонов», обіцяє посилити Збройні сили України боєздатною авіаційною технікою. Планується виробництво ударних безпілотних комплексів, учбово-бойового літака та автоматизованих бойових платформ повітряного застосування.

До кінця лютого Кабінет міністрів ухвалить Програму розвитку озброєння та військової техніки, де також будуть визначені основні напрямки військового літакобудування на базі Державного підприємства «Антонов». «Програмою передбачені відповідні видатки – вони сплановані й затверджені Мінфіном, що дає змогу подальшої модернізації й випуску новітньої техніки», — повідомив «Главкому» заступник міністра оборони Ігор Павловський. За його даними, «оснащеність Збройних сил України відповідно до діючих штатів складає 98-100%». Таких результатів досягнуто за рахунок нової та відремонтованої техніки. «Сьогодні ми маємо такий же парк техніки, що й Росія, за винятком авіації та високоточної зброї», — повідомив заступник міністра.

Чому ж наша армія програє агресору в авіаційній техніці, тоді як в Україні є такий потужний флагман зі світовим брендом як ДП «Антонов» та десятки інших літакобудівних підприємств? Заморожена з 2014 року співпраця з Росією у військовій галузі, де виробнича кооперація підприємств перевищувала допустимі межі, далеко не єдина причина удару по нашому літакобудуванню.

Після вторгнення Росії (в липні 2014 р.) американське видання Business Insider: опублікувало рейтинг армій світу, у якому Збройні сили України були на 21-му місці. На першому — армія США, на другому – Росії. Нині ситуація мала б покращитися: за даними «Укроборонпрому», протягом 2014-2015 років більше ніж 100 підприємств оборонної галузі України в 36 разів збільшили виробництво техніки, значно скоротивши вищезгаданий розрив.

Проте за останні два роки Україна вибула з першої десятки країн-експортерів військової техніки. Відновити цей потенціал українська влада планує шляхом залучення іноземних інвесторів в оборонно-промисловий комплекс. Це б сприяло запровадженню новітніх технологій та переходу на стандарти НАТО. Міжнародний бізнес активно відреагував на такі заклики.

Boeing та Airbus прилетіли до Києва

Особливої уваги з боку міжнародних інвесторів удостоєна авіабудівна галузь. На «Український форум з оборони та безпеки`16», що проходив у Києві 18 лютого під патронатом Міноборони та концерну «Укроборонпром», прибули керівники світових лідерів — Boeing, Airbus, Microsoft та інших світових брендів.

«Ми ведемо з компанією Boeing стратегічний діалог. Їм цікава співпраця з Україною, Boeing навіть відкрив тут свій офіс, діяльність якого сконцентрована на інженерних дослідженнях та розробках. Але у цій справі (оборонний бізнес) не заведено говорити про конкретні речі», — говорить заступник генерального директора із зовнішньоекономічної діяльності «Укроборонпрому» Денис Гурак.

Відомо, що корпорація Boeing, минулорічний обіг якої сягнув $96 млрд, будує потужні бомбардувальники та іншу військову техніку, її заводи розташовані в 67 країнах. «Насправді, цивільний бізнес Boeing – це лише половина всього обороту. Все інше – це військовий комплекс. Вони роблять все, але в основному сконцентровані на авіації – це авіаційне озброєння і літаки», — каже Денис Гурак.

Співпраця з такою компанією могла б бути корисною нашому літакобудуванню, виробничі потужності якого потребують суттєвої модернізації та переобладнання. Проте спочатку Україна повинна ухвалити законодавство, яке б не забороняло залучати іноземні інвестиції в наш оборонний комплекс.

Законодавчий провал

Співпраця іноземних інвесторів з підприємствами концерну «Укроборонпром», до складу якого з квітня 2015-го ввійшло і ДП «Антонов», заборонено українським законодавством. Щоб запустити процес інвестування, необхідно внести зміни в деякі нормативно-правові акти.

«Є два питання: це закон про державно-приватне партнерство в сфері оборони і безпеки. І друге – потрібно внести зміни в законодавство та деякі нормативні акти, що регулюють створення спільних підприємств», — пояснює заступник гендиректора «Укроборонпрому» Денис Гурак.

Але навіть за умов внесення згаданих змін у законодавство, «право здійснювати таку діяльність отримають лише казенні підприємства. Мова йде про авіацію, але не про танки. Необхідно ухвалити інший закон про партнерство в оборонному секторі – такий законопроект вже внесено до парламенту.

Відразу після військової агресії Київ почав самостійно модернізувати винищувачі МіГ-29, а вертольоти Мі-8 і Мі-24 – разом з французами. Нині на Донбасі несуть бойову службу більше двох десятків літаків «Ан», відновлених за участі ДП «Антонов». Але не вдається поки що владнати проблеми з виробництвом військово-транспортного літака Ан-70, адже значну частину комплектуючих та вузлів для нього постачали російські виробники. Тут є проблеми і з інтелектуальною власністю.

Більш обнадійлива ситуація з новим військово-транспортним літаком Ан-178, який гідно оцінений на світовому ринку. За даними колишнього президента-генконструктора ДП «Антонов» Дмитра Ківи, у виробничій кооперації за програмою Ан-178 задіяно приблизно 200 компаній із 14 країн.

Попит на Ан-178 зумовлений тим, що він заповнив вільну нішу на світовому ринку в перевезенні вантажів в межах 12-18 тонн. На розробку цього літака кошти з держбюджету не виділялися. «Ми не мали від держави ні копійки. Закордоном на розробку проектів літаків держави виділяють від 2-х до 7-ми мільярдів доларів. Ми на Ан−178 не одержали нічого. І це, не зважаючи на те, що ми щороку перераховуємо до бюджету у вигляді податків і зборів 600 мільйонів гривень. Окрім того, ввозимо до держави щорічно десь до $500 зароблених мільйонів», — говорив Дмитро Ківа незадовго до своєї відставки (червень 2015 року).

«Укроборонпром» створить безпілотний комплекс

«Першочергове завдання «Укроборонпрому», яке погоджено з Міноборони, це створення оперативно-тактичного ударного безпілотного комплексу. Вже розпочато проектно-конструкторські роботи. Також планується виробництво учбово-бойового літака, спроектованого та збудованого в Україні», — повідомив заступник гендиректора з авіабудування та виробництва «Укроборонпрому» Юрій Пащенко. За його даними, «планується також створення автоматизованих бойових платформ – наземного, повітряного та морського застосування». «Починаючи з 2016-го, фахівці концерну навчатимуться з метою запровадження в Україні технічної стандартизації НАТО. Ми вже організували навчальний процес – всі керівники наших підприємств, а також ті, хто відповідає за систему управління якістю, після проходження відповідних навчань отримають сертифікати», — повідомив Пащенко.

Першочергові завдання "Укроборонпрому":

— створення оперативно-тактичного ударного безпілотного комплексу;

— створення учбово-бойового літака;

— створення роботизованих бойових платформ наземного, повітряного та морського застосування;

— створення зенітно-ракетних комплексів малої та середньої дальності;

— створення самохідних артилерійських та мінометних систем на базі гусеничної та колісної платформ;

— створення комплексів радіоелектронної розвідки та контрбатарейної боротьби;

— створення оперативно-тактичних ракетних комплексів.

Сьогодні немає серійного виробництва літаків на ДП «Антонов», галузь переживає важку кризу, доходи від продажу літаків практично відсутні. Навіть українські експлуатанти віддають перевагу західним бортам, використовуючи літаки, списані в провідних країнах Європи.

На сьогоднішній день в світі експлуатуються понад 1800 літаків «Антонов».

Без створення мережі сервісних центрів та спеціалізованих ремонтних бригад годі й мріяти про завоювання світових ринків. Перші кроки в цьому напрямку вже зроблені. На початку 2016-го року в ДП «Антонов» розпочато програму створення авторизованих сервісних центрів в Латинській Америці, Азії та Африці – щоб забезпечити технічний супровід літаків «Ан» в регіонах через єдиний центр техобслуговування. Але для реального втілення цієї програми, включно з пошуком партнерів, доведеться витратити великі кошти, багато часу та чимало зусиль у пошуках іноземних партнерів для такої співпраці.

Заступник гендиректора з авіабудування «Укроборонпрому» Юрій Пащенко: Можливо, Boeing відкрив представництво, щоб переманити наших кращих інженерів

— Які новітні технології таких світових лідерів як Boeing чи Airbus можуть бути запроваджені в оборонній промисловості України?

Давайте говорити про транспортні технології, адже немає великої різниці, чи то літак буде транспортний, цивільний чи військовий. Їхні технології можуть бути цікаві рівно в тих обсягах, за які ми готові заплатити. Ми повинні розуміти: потрібно розраховувати на ті фінансові ресурси, які є в наших підприємств, які є в нашій державі.

— Восени 2014-го корпорація Boeing відкрила своє представництво в Україні. Чи плануються до реалізації спільні проекти?

Можливо, представництво відкрили для того, щоб запросити на конкурентну зарплату наших кращих інженерів. І таким чином отримати інтелектуальний внесок України в їхні розробки. В нас є розумні інженери.

— Яка перспектива з виробництвом військово-транспортного літака Ан-70? Років 15 тому його навіть просували для озброєння країн НАТО, але нічого не вийшло. Що зараз з цим літаком?

Він на озброєнні України. Але щоб розпочати серійне виробництво, потрібно вирішити проблему залежності виробництва цього літака від постачання комплектуючих з Росії. Розроблено відповідну програму, але зробити все це не так просто.

Зараз ми активно займаємося питаннями імпортозаміщення. Ми беремо собі граничний термін до 2-х років, але намагатимемося його скоротити. Літак Ан-70 буде українським. Як тільки ми вирішимо ці проблеми, літак можна буде пропонувати збройним силам країн Європи та НАТО.

— Які найбільш перспективні проекти ДП «Антонов»?

По-перше, сьогодні потрібно завантажити виробничі площі заводу. Якщо відсутнє серійне виробництво літаків, говорити про якісь перспективи просто не серйозно. Не можна будувати перспективу в мертвих цехах. Тому завдання мінімум – завантажити ДП «Антонов», і тоді разом з цим підприємством будуть завантажені й інші заводи галузі, а таких — десятки. Завод «Антонова» – це складальне підприємство, а хтось робить двигуни, автоматику, авіоніку. Хтось робить агрегати, а хтось — паливну апаратуру.

— Які літаки готові до серійного виробництва?

На 2016-2017 роки підготовлено виробничу програму ДП «Антонов». Не розкриваючи деталей, можу сказати, що буде запущено серійне виробництво літаків Ан-148, Ан-158. Тобто, на 2 роки це підприємство забезпечене контрактами, частину літаків купуватиме наша держава. Ці контракти будуть виконані.

— Крім України, хто ще купуватиме наші літаки?

Ведуться переговори з Саудівською Аравією, з країнами Африки. Але щоб ви розуміли, продаж літака – це ціла подія. На найближчі два роки всі підприємства забезпечені замовленнями. Процес пішов.

Перший віце-президент ДП «Антонов» Олександр Коцюба: До кінця 2017 року наша продукція буде без російських комплектуючих

— Чим підкріплені наміри Саудівської Аравії закупити 30 багатоцільових літаків Ан−178? Коли «Антонов» запустить його у серійне виробництво?

Цього року ми починаємо серійне виробництво середнього транспортного літака Ан−178, а також легкого транспортного літака Ан−132. Також вже є серійне виробництво пасажирських літаків Ан-148 та Ан-158, що відрізняються один від одного лише довжиною фюзеляжа.

— Підприємство «Антонов» входить до складу «Укроборонпрому», яке, цитую керівників цієї структури, «стане основою авіаційного кластеру «Укроборонпрому», що дозволить зробити авіаційну галузь більш привабливою для світових партнерів. Чи є замовлення від Міноборони?

Звичайно, ми чекаємо, що Міноборони буде нашим замовником. Вже здійснюється фінансування літака Ан-178, льотні випробовування якого скоро завершаться і ми будемо його запускати у серійне виробництво. Міноборони готове замовити цей літак – з метою перевезення особового складу та військової техніки.

Ми також орієнтуємося на ринки Близького Сходу, Африки та Азії – це наші потенційні покупці. Вони замовляють Ан-178, який практично пройшов льотні випробовування. А також виявляють інтерес до транспортного літака-демонстратора нового покоління Ан-132. Вже підписані контракти. В найближчі 2-3 роки ми будемо виробляти ці літаки для своїх замовників.

— Як «Антонов» планує уникати залежності від російських постачальників комплектуючих?

Потрібно переходити на західні комплектуючі. Зробити це важко, адже потрібні додаткові фінансові та часові затрати. А ще – це вимагає конструкторських змін у проектній документації. Але ми з оптимізмом дивимося на цю проблему, і розуміємо, як це робити.

— Скільки часу знадобиться для такого переходу?

До кінця 2017 року наша пріоритетна продукція буде виходити повністю в новому обліку – з західними та українськими комплектуючими.

— Як зараз працює ДП «Антонов»? Чи були скорочення працівників?

Ні, скорочень нема, підприємство працює у повному складі – приблизно 12 тисяч працівників.

— А чи не остерігаєтеся ви, що такі фірми, як Boeing, яка вже відкрила тут своє представництво, будуть переманювати кращих фахівців?

Ця проблема була завжди і зараз також є. Так, кращих переманюють. Але є фахівці, які залишаються у нас – достатньо патріотично налаштовані і не завжди біжать за грішми.

— Як заохочуєте таких?

По-перше, у нас є фірма, яка будує житлові будинки для своїх працівників. У нас є гуртожиток сімейного типу – пріоритет молодим спеціалістам. Не зважаючи на фінансові труднощі, ми підвищуємо зарплату: льотному складу підняли в 3 рази, конструкторам – в 2,5. Перш за все ми розраховуємо на власні сили. Але тепер Міноборони замовляє літаки – це вже суттєва підтримка, коли є покупці.

— Як вирішується проблема із серійним виробництвом військово-транспортного літака Ан-70, який не має аналогів у світі?

Там є технічна проблема – літак створювали в дуже тісній кооперації з Росією. Звідти багато комплектуючих, а головне — гвинтовентилятор (СВ-27), двигуна (Д-27, КБ «Прогрес, Запоріжжя) виготовляє завод в Ступіно (ОАО «НПП Аэросила», Ступіно, Московська обл.).

В Україні такий гвинтовентилятор ніхто не виробляє – і це не лише проблема технічна, а й інтелектуальна. Якщо ми самі почнемо виробляти цей літак, Росія має право звернутися в міжнародні судові інстанції з тим, що Україна порушує домовленості, які були підписані на момент закладки цього літака.

— Які очікування від «Українського форуму з оборони та безпеки`16» — до Києва прибуло багато потенційних інвесторів, але перспектива співпраці – це лише ілюзії?

Ми йдемо до того, що будемо створювати спільні підприємства з іноземними компаніями.

— Гадаєте, зміни у законодавство будуть внесені?

Так. Ми розраховуємо на те, що інвестори підуть на більш лояльні умови щодо оплати за надані товари чи послуги. Нам потрібно модернізувати виробництво. Це вимагає великих капіталовкладень. Розраховуємо, що іноземні партнери надаватимуть пільгові умови фінансування.

— З цього приводу вже ведуться перемовини з кимось із іноземних компаній?

Так, ми активно ведемо переговори з відомою німецькою компанією, що виробляє станки для літакобудівної галузі, щодо постачання та модернізації нашого парку. Переговори близькі до завершення.

Наталка Прудка

Поделиться:
Загрузка...