Ця подія наближає політичний режим Ізраїля до Ірану, Китаю та Італії 1930-х років.
Сьогодні ізраїльський Кнесет прийняв закон, ініційований партією «Оцма Єгудіт» -крайньоправою партією Ітамара Бен-Гвіра, який запроваджує обов’язкову смертну кару для палестинців, засуджених за напади, що призвели до загибелі ізраїльтян. За закон проголосували 62 депутати, проти — 48, один утримався.
Суд може призначити смертну кару, навіть якщо прокуратура її не вимагала. Закон також надає міністру національної безпеки повноваження визначати, який судовий орган розглядатиме справу. Для Західного берега смертна кара є основним покаранням, довічне ув’язнення можливе лише за «особливих обставин».
Закон створює дві паралельні системи: військові суди з виключною юрисдикцією над палестинцями на окупованих територіях, де смертна кара є обов’язковою, і цивільні суди для ізраїльтян, де вона лише можлива.
Що тут важливо розуміти:
Апартеїдний вимір закону. Закон застосовується за етнічним принципом: одне покарання для палестинців, інше для євреїв за фактично однакові злочини. Це несумісно з принципом рівності перед законом, який є основою ліберальної демократії.
Екстериторіальність. Закон поширюється на Західний берег, який не є суверенною територією Ізраїлю, а є окупованою територією. Міжнародне право забороняє парламенту окупаційної держави законодавствувати на окупованій території.
Процедурні порушення. Комітет відхилив понад 2000 заперечень проти законопроєкту, і закон прийнятий без права помилування, що суперечить міжнародним конвенціям.
Чим далі, тим більше Ізраїль під керівництвом Нетаньягу та його ультраправої коаліції з відверто фашизоїдними учасниками штовхають країну у бік класичної деспотії. Це поки що не повноцінна авторитарна держава, але вже не ліберальна демократія в класичному розумінні. Найточніше визначення, яке можна знайти станом на зараз, — це «демократія, що деградує» або «етнократія з демократичними інститутами». Але ще не вечір.
Згідно з планом ООН територія Арабської держави становила 43,53% підмандатної Великобританії території Палестини (крім Єрусалиму і його околиць) і на ній проживало 407 тисяч арабів і 10 тисяч євреїв; територія Єврейської держави (крім Єрусалиму і його околиць) становила 56,47% Палестини і на ній проживало 498 тисяч євреїв і 325 тисяч арабів; в Єрусалимі і прилеглій до нього території проживало 105 тисяч арабів і 100 тисяч євреїв.
