Інформація щодо поточних втрат рф внаслідок санкцій, станом на 31.01.2026
1. російський бізнес дедалі глибше занурюється в песимізм: на початку 2026 року лише 4% компаній позитивно оцінюють ситуацію в економіці.
— Це мінімум за рік і майже у п’ять разів менше, ніж у грудні, коли частка оптимістів становила 14%. Кожна третя компанія повідомляє про падіння попиту, кожна четверта — про зростання випадків невиконання зобов’язань контрагентами. Дві третини підприємств стикаються з підвищенням закупівельних цін, а близько 25% вже готуються підвищувати власні ціни, перекладаючи зростання витрат на споживачів.
— Посилення податкового тиску, зокрема зростання ПДВ і податків для малого бізнесу, остаточно знищило залишки оптимізму після короткого бюджетного «перепочинку» наприкінці року. Паралельно погіршується стан промисловості.
— Індекс промислового оптимізму залишається в негативній зоні вже 14 місяців поспіль і на початку 2026 року майже повернувся до найгірших значень часів пандемії. Поточні оцінки порівнюють із кризами 2008–2009 років і навіть 1990-ми.
— Ключова проблема — різке погіршення попиту. Менше третини підприємств вважають його «нормальним», що гірше, ніж під час ковідного шоку. Висока ключова ставка, яка тривалий час утримується на надвисокому рівні, фактично задушила інвестиції та призвела до стагнації: зростання економіки впало нижче 1%, а в цивільних галузях промисловості з 2025 року триває спад.
— Сукупно ці сигнали вказують на системну деградацію ділового клімату в росії та вичерпання ресурсів адаптації економіки до війни, санкцій і внутрішніх фіскальних експериментів.
2. росія відклала запуск радіолокаційного супутника дистанційного зондування Землі «Кондор-ФКА» № 3 щонайменше на три роки.
— Замість обіцяного раніше 2026 року апарат планують вивести на орбіту лише у 2029-му, а запуск четвертого супутника перенесли на 2030 рік.
— Перегляд строків означає фактичний зрив попередніх планів і демонструє обмежені можливості російської космічної галузі, яка дедалі більше стикається з дефіцитом фінансування, технологій та виробничих ресурсів. Навіть проєкти, що формально не мають військового призначення, відсуваються на другий план.
— Супутники серії «Кондор-ФКА» призначені для цілодобового та всепогодного спостереження за поверхнею Землі, зокрема для картографування, моніторингу довкілля та розвідки природних ресурсів.
— Затримка їх запуску послаблює можливості росії в цих сферах і підкреслює, що космічна інфраструктура країни поступово втрачає спроможність до розвитку навіть у базових цивільних напрямках.
3. ЄС готує нові санкції проти росії та її фінансових посередників.
— До 20-го пакета санкцій Європейського Союзу планують включити обмеження проти російських банків і нафтових компаній, а також криптосервісів і фінансових структур у третіх країнах, які допомагають москві обходити санкційний режим.
— Ухвалення пакета очікується до кінця лютого. Окремо в ЄС обговорюють радикальніший крок — заміну цінового обмеження на російську нафту повною забороною морських послуг.
— Йдеться про страхування, перевезення та інші сервіси, без яких експорт нафти фактично неможливий, незалежно від ціни бареля.
— Втім, для затвердження санкцій потрібна одностайна підтримка всіх країн ЄС, і частина столиць уже виступає проти повної відмови від цінової стелі.
4. Євросоюз готується зробити ще один крок у перекритті каналів обходу санкцій, які росія активно використовує з початку повномасштабної війни.
— У межах підготовки 20-го пакета обмежень уперше розглядається запровадження санкцій проти держави пострадянського простору — Киргизстану — за системну допомогу москві.
— Йдеться про застосування спеціального механізму протидії обходу санкцій. У разі ухвалення рішення ЄС може заборонити постачання до Киргизстану промислових верстатів і радіоелектроніки — саме тих товарів, які згодом опинялися в росії попри формальні обмеження.
— Після початку війни Киргизстан фактично перетворився на транзитний вузол для європейських товарів, призначених для російського ринку.
— Статистика різкого зростання експорту з країн ЄС у цю центральноазійську республіку на порядки — у тисячі та десятки тисяч відсотків — стала одним із найяскравіших доказів масштабного реекспорту в інтересах кремля. Фактично мова йде про системне підривання санкційного режиму, який мав обмежити доступ росії до критично важливих технологій.
— Окрему увагу в ЄС привертає й фінансова інфраструктура обходу санкцій. У Киргизстані було запущено криптовалютний майданчик зі стейблкоїном, прив’язаним до рубля, який використовується для трансграничних розрахунків в умовах санкційної ізоляції росії.
— Обсяги операцій через цей інструмент до початку 2026 року сягнули близько 100 млрд доларів, що підкреслює масштаби тіньових фінансових потоків, які обслуговують російську економіку війни.
5. Бразилія збільшила імпорт російського дизельного пального.
— Це свідчить не стільки про стабільність поставок, скільки про вимушене повернення рф на окремі ринки через агресивний ціновий демпінг. У січні постачання дизелю з росії до Бразилії зросли до близько 151 тис. барелів на добу — утричі більше, ніж у грудні.
— Фактично це означає відновлення закупівель після кількамісячного спаду, спричиненого санкційним тиском, тимчасовими обмеженнями на експорт дизеля з рф та падінням переробки через удари по російських НПЗ з боку України.
— Для порівняння, у 2025 році Бразилія активно скуповувала російське пальне виключно з цінових міркувань: у квітні та серпні обсяги доходили до 800–900 тис. барелів на добу.
— Така динаміка підкреслює залежність російського експорту від ситуативних знижок і нестабільних логістичних рішень.
— Відновлення поставок підтверджує, що рф змушена продавати нафтопродукти зі знижками, аби утримати частку ринку в умовах санкцій та зростаючих технологічних і виробничих обмежень.
6. США пропонують Індії венесуельську нафту на тлі сповільнення імпорту російської нафти.
— Вашингтон дав зрозуміти Нью-Делі, що індійська сторона може відновити закупівлі венесуельської нафти — саме як заміну російським поставкам.
— Йдеться про поступове витіснення росії з одного з ключових для неї ринків. Індія, яка після початку повномасштабного вторгнення стала одним із головних покупців російської нафти і забезпечувала москві валютні надходження в обхід західних санкцій, уже готується до різкого скорочення імпорту.
— У найближчі місяці закупівлі можуть знизитися нижче 1 млн барелів на добу, а згодом — до 500–600 тис. барелів. Для порівняння: ще в серпні 2025 року Індія імпортувала з росії близько 2 млн барелів на добу.
— Таке падіння означає суттєвий удар по російських нафтових доходах. Саме індійський напрямок був одним із небагатьох, що дозволяв кремлю частково компенсувати втрату європейського ринку після початку війни проти України.
— Тепер і цей канал звужується — під тиском США та через зміну торговельних пріоритетів Індії. Показово, що Вашингтон ще минулого року запроваджував 25-відсоткові мита проти Індії за закупівлі венесуельської нафти, але нині готовий «дати зелене світло» Каракасу, аби лише скоротити залежність Нью-Делі від російських енергоносіїв.
— Це демонструє, що стратегічною метою для США залишається саме позбавлення росії нафтових рент, які живлять її військову машину.
===
