Інформація щодо поточних втрат рф внаслідок санкцій, станом на 25.06.2025
1. путін скорочує витрати на економіку після обвалу нафтово-газових доходів бюджету.
— путін підписав зміни до федерального бюджету на 2025 рік, які передбачають значне зниження прогнозованих доходів від нафти й газу та урізання фінансування ключових економічних програм.
— Під скорочення потрапили п’ять державних програм.
— Причиною секвестру стало різке зниження нафтово-газових надходжень. Замість запланованих 10,8 трлн рублів бюджет отримає лише 8,3 трлн, тобто на 24% менше.
— Дефіцит бюджету очікується втричі вищим за початковий прогноз — 3,8 трлн проти 1,2 трлн рублів.
— Бюджет формувався з розрахунку $70 за барель нафти Urals і курсу 95 руб./дол., однак реальні показники виявилися гіршими: вартість Urals упала до $50, а рубль укріпився нижче 80 за долар.
— За січень–травень нафтово-газові доходи скоротилися на 14%, у травні падіння прискорилось до 34%.
— На тлі зростання військових витрат, кремль скорочує видатки на цивільні галузі — економіка росії поступово втрачає підтримку навіть на рівні державних програм.
2. Експорт російської нафти впав до мінімуму за два місяці — постраждали балтійські та тихоокеанські маршрути.
— Морський експорт сирої нафти з росії знизився до найнижчого рівня за останні два місяці.
— Середній обсяг поставок за чотири тижні склав 3,19 млн барелів на добу — це на 4% менше, ніж у період до 15 червня.
— Основними причинами падіння стали зупинка відвантаження в ключовому порту на Тихому океані та скорочення експорту з Балтійського регіону. Щотижневі показники також знижуються другу тиждень поспіль — мінус 220 тис. барелів на добу.
— Попри короткочасне зростання світових цін на нафту — майже на $7 за барель — на тлі загострення конфлікту між Іраном, Ізраїлем та США, ринок швидко відреагував на новину про перемир’я.
— У результаті котирування знову знизились, а втрати в обсягах експорту для росії не були компенсовані цінами.
— Таким чином, геополітичні ризики та інфраструктурні обмеження дедалі більше ускладнюють здатність росії зберігати обсяги нафтових доходів на стабільному рівні.
3. Експорт російської електроенергії до Китаю обвалився на 44%.
— росія втрачає один із ключових ринків збуту електроенергії — експорт до Китаю впав на рекордні 44% від початку 2025 року, заявив глава держкомпанії «Інтер РАО».
— Причиною стала нездатність енергосистеми Далекого Сходу забезпечити навіть власні потреби через дефіцит гідроресурсів та зростання внутрішнього споживання.
— Загальний експорт російської електроенергії за рік також скоротиться приблизно на 4%. Основним покупцем залишається Казахстан, який з 2023 року витіснив Китай із першого місця.
— Нагадаємо, у 2024 році росія вже знизила постачання електроенергії за кордон на 17,6% — і ця тенденція лише посилюється. москві дедалі складніше втримати експорт через деградацію інфраструктури, падіння виробництва та зменшення валютних надходжень, необхідних для утримання енергетичного сектора.
— Падіння експорту вказує на глибші проблеми: внутрішня енергосистема росії не справляється з навантаженням, а зовнішній попит скорочується на тлі ізоляції й санкцій.
4. ЄС близький до погодження нових санкцій проти росії.
— Європейський Союз може погодити 18-й пакет санкцій проти росії вже цього тижня на саміті Європейської ради.
— Втім, остаточне рішення залишається під загрозою через опір Словаччини та Угорщини, які вимагають енергетичних поступок та фінансових гарантій, перш ніж схвалити обмеження. Санкційний пакет, запропонований Єврокомісією, спрямований на подальше послаблення енергетичних доходів рф — зокрема через санкції проти тіньового танкерного флоту та фінансових установ.
— Словаччина та Угорщина, однак, заявили, що не підтримають пакет без зміни планів щодо повної заборони імпорту російських енергоносіїв до 2027 року.
— Джерела в ЄС вважають, що вирішальну роль у блокуванні відіграє саме Словаччина: «Якщо вона погодиться — Угорщина теж поступиться».
5. Словаччина готова підтримати санкції проти росії, але вимагає компенсацій від ЄС.
— Словаччина заявила про готовність підтримати 18-й пакет санкцій ЄС проти росії, однак лише за умови отримання чітких гарантій енергетичної безпеки та компенсацій на суму до 20 мільярдів євро за можливі арбітражні ризики. Про це заявив міністр закордонних справ Юрай Бланар після засідання Ради ЄС із закордонних справ у Брюсселі.
— Раніше того ж дня глава МЗС Угорщини Петер Сіярто заявив, що Будапешт і Братислава виступають проти нових обмежень.
— Проте Бланар уточнив, що переговори тривають, і, за наявної інформації, запропонований пакет не завдасть шкоди словацькій економіці.
— Словаччина також наполягає на пов’язанні санкційного пакета з європейською енергетичною ініціативою RePowerEU і планує провести відповідні переговори на рівні керівництва ЄС.
— Попри риторику окремих посадовців, Словаччина досі не блокувала жодного санкційного рішення щодо росії.
6. росія створила криптовалютний механізм для обходу санкцій — через новий стейблкоїн провели $9 млрд.
— росія, намагаючись обійти міжнародні санкції, задіяла новий криптовалютний токен A7A5, через який лише за чотири місяці було переведено щонайменше $9,3 млрд.
— Суть схеми — A7A5 подається як перший стейблкоїн, прив’язаний до російського рубля. Він створений у лютому 2025 року в Киргизстані за участі російського банку «Промсвязьбанк» (під санкціями США, ЄС та Британії) та пов’язаної з росією компанії, яка належить молдовському олігарху Ілану Шору.
— Потоки грошей — згідно з розслідуванням FT, токени A7A5 обслуговуються виключно через криптобіржу Grinex, теж зареєстровану в Киргизстані. Аналіз 124 гаманців показав: 9,3 млрд доларів у токенах A7A5 вже пройшли через систему, при цьому обіг монети в кілька разів перевищує її номінальний обсяг в обігу ($156 млн).
— Зв’язок із закритою Garantex — після закриття американською владою найбільшої російської криптобіржі Garantex, через яку проходили мільярди доларів у USDT, велика частина коштів була терміново переведена в A7A5. Аналітики вважають Grinex прямим спадкоємцем Garantex, імовірно підконтрольним тим самим особам.
— Фінансування впливу за кордоном — британська неурядова організація Centre for Information Resilience вказує, що мережа, яка стоїть за A7A5, використовувалася також для фінансування політичного впливу в Молдові. Деякі домени, задіяні у проросійських кампаніях, мають спільні IP-адреси з сайтами проєкту A7A5.
— Маніпуляції із криптою — реакція на санкції — після блокування російських банків у SWIFT і замороження коштів на гаманцях Garantex, російська влада пришвидшила розробку власних «альтернативних» платіжних рішень, що не залежать від західної юрисдикції.
— Цей кейс вчергове підтверджує: попри санкції, кремль активно шукає технічні та сірі канали для фінансування режиму, зокрема — війни проти України та впливу на політику сусідів.
7. НАТО готується до оборони: східний кордон замінують від Фінляндії до Польщі.
— П’ять країн-членів НАТО, що межують із росією та білоруссю, планують відмовитися від Оттавської конвенції про заборону протипіхотних мін — задля зміцнення оборони на тлі загрози нової агресії з боку Кремля.
— Уряди цих країн мають намір офіційно сповістити ООН про вихід з договору до кінця червня, щоб уже з кінця року почати мінування потенційних маршрутів вторгнення російської армії.
— Йдеться про створення фактично нової «залізної завіси» — цього разу вибухонебезпечного — уздовж усього східного кордону НАТО, від фінської Лапландії до польського Любліна. Протяжність лінії укріплень сягатиме приблизно 3440 км.
— Це радикальне рішення стало реакцією на зростання військової загрози з боку росії, яка вже четвертий рік веде війну проти України.
— За оцінками західної розвідки, Москва може протягом 2–5 років розпочати військові дії проти країн НАТО.
— росія ніколи не приєднувалась до Оттавської конвенції і системно нарощувала запаси заборонених мін. Згідно зі звітом Landmine Monitor 2024, Кремль накопичив понад 26 мільйонів протипіхотних мін і активно застосовує їх на території України. Для порівняння, у Пакистану — 6 млн, у Китаю — 5 млн.
— Поки європейські країни протягом десятиліть знищували запаси таких боєприпасів, росія йшла протилежним шляхом — і тепер саме її політика змушує західні демократії відходити від принципів, закріплених у міжнародному праві.
8. Орбан і Сіярто виступили проти участі Зеленського в саміті НАТО та ЄС: Будапешт відкрито блокує Україну.
— Прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан та глава МЗС Петер Сіярто заявили про небажання бачити президента Володимира Зеленського на заходах саміту НАТО, який відбудеться 25 червня. Про це Сіярто повідомив після засідання Ради Україна–НАТО, наголосивши, що цього року фокус зустрічі вперше з 2022 року зміщується з підтримки України на посилення оборони країн-членів.
— «Здоровий глузд нарешті переміг: НАТО — це більше не про захист України, а про захист союзників», — написав Сіярто у Facebook.
— Позицію Сіярто підтвердив Віктор Орбан, заявивши в інтерв’ю провладному виданню Magyar Nemzet, що американська, турецька, словацька та угорська делегації «чітко дали зрозуміти, що не хочуть сидіти за одним столом із Зеленським».
— За його словами, відсутність українського президента на закритій частині саміту НАТО є «не випадковістю, а сигналом».
— Крім того, Орбан зазначив, що працює над тим, аби президент України не був запрошений і на саміт Європейської Ради 26–27 червня в Брюсселі.
— «На мою думку, національний інтерес Угорщини полягає в тому, щоб не бути в жодній інтеграційній спільноті з Україною — ні в НАТО, ні в Європейському Союзі», — додав він.
— Такі заяви лідерів Угорщини демонструють загрозливий розрив у трансатлантичній єдності, де уряди окремих країн відверто діють у фарватері російських інтересів і блокують євроатлантичну інтеграцію України.
9. Китай відновив інтерес до «Сили Сибіру-2» на тлі ризиків у Перській затоці.
— Коротка війна між Ізраїлем, Іраном і США змусила Китай переоцінити свою залежність від енергоносіїв з Близького Сходу та повернула інтерес до замороженого проекту «Сила Сибіру-2».
— Близько 30% імпорту китайського газу припадає на СПГ із Катару та ОАЕ, що проходить через Ормузьку протоку — водний коридор, який Іран під час ескалації погрожував перекрити. Окрім того, понад 90% іранської нафти сьогодні експортується до КНР.
— Попри нинішнє перемир’я, Пекін активно розглядає альтернативні маршрути та джерела постачання — включно з російськими.
— Реанімація «Сили Сибіру-2» — трубопроводу, який мав би транспортувати російський газ до Китаю через Монголію, — виглядає як перше геополітичне зрушення, сприятливе для москви після конфлікту в Перській затоці.
— Раніше проект зайшов у глухий кут через суперечки щодо ціноутворення, розподілу власності та вимог Пекіна щодо газу за внутрішньоросійськими цінами.
— Очікується, що москва порушить тему газопроводу під час вересневої зустрічі Путіна з Сі Цзіньпіном. Водночас, навіть за умов домовленості, будівництво триватиме щонайменше п’ять років, а спірні питання щодо інвестування та контролю над проєктом залишаються невирішеними.
— Проект «Сила Сибіру-2» розглядається кремлем як критично важливий інфраструктурний інструмент для переорієнтації газових потоків після втрати європейського ринку.
— У разі реалізації росія зможе постачати до Китаю до 98 млрд куб. м газу щороку — майже половину обсягів, які вона експортувала до ЄС до 2022 року.
10. Трамп несподівано дозволив Китаю купувати іранську нафту.
— Несподівана заява Дональда Трампа про дозвіл Китаю купувати нафту в Ірану створює нову реальність на нафтовому ринку, в якій росія може виявитися зайвою.
— Президент США у своїй соцмережі Truth Social фактично дав Пекіну зелене світло на ігнорування санкцій і продовження співпраці з Тегераном.
— Для кремля це може означати втрату частини ринку нафти в Китаї — одному з небагатьох великих імпортерів, який ще купує російську сировину.
— Пекін уже імпортує понад 1 млн барелів іранської нафти щодня, значна частина — під виглядом вантажів із Малайзії та ОАЕ. Якщо після заяви Трампа китайський імпорт іранської нафти буде легалізований, то потреба КНР у російській нафті (навіть з дисконтом) зменшиться ще більше. Це — прямий удар по експортних доходах рф.
— Іранська сира нафта йде в Китай із великим дисконтом, але з меншими геополітичними ризиками — без заморожених платежів, ризику санкцій або перешкод із логістикою.
— Навіть нині, попри формальні заборони, Китай ігнорував санкції. Якщо ж заява Трампа стане сигналом до послаблення контролю, рф ризикує опинитися в черзі на «дешеві поставки».
— У боротьбі за китайський ринок російська нафта вже поступається не лише Саудівській Аравії, а й Ірану.
— Більше того, Пекін наполягає на розрахунках у юанях та визначенні умов контрактів самостійно. Заява Трампа може ще більше зміцнити переговорні позиції Китаю щодо знижок для рф або повного витіснення її з ринку в разі нарощення іранського експорту.
— Зняття неформальних обмежень з іранської нафти зменшує тиск на Ормузьку протоку — і робить іранську логістику привабливішою для покупців.
— Натомість рф і надалі змушена покладатися на «тіньовий флот», схеми перевалок і страхування через сірі компанії, що робить її експорт вразливим для нових санкцій або західних рейдів.
— Заява Трампа про китайсько-іранську нафтову співпрацю не лише підриває санкційний режим — вона відкриває двері до витіснення росії з її останнього великого експортного ринку.
— Для кремля це — стратегічний провал, який посилює залежність від знижок, контрабанди та геополітичного шантажу.
