Інформація щодо поточних втрат рф внаслідок
санкцій, станом на 19.06.2025
1. Доходи росії від експорту нафти опинилися під тиском, попри глобальне зростання цін на енергоносії.
— Причина – зміцнення рубля, який від початку року подорожчав майже на 23% до 78,72 за долар. У перерахунку на національну валюту це означає, що на 13 червня російські експортери отримували лише 4957 рублів за барель нафти Urals – майже на 30% менше, ніж на початку року.
— Навіть зростання цін на нафту, що викликане загостренням ситуації на Близькому Сході, не змогло компенсувати це падіння.
— Нафта марки Urals перевищила $60 за барель, що дало змогу відновити близько 10% втрат, однак це не суттєво покращило ситуацію. У перерахунку на рублі ціни залишаються поблизу дворічного мінімуму.
— При цьому кремль стикається з критично високими витратами на війну проти України, а бюджетний дефіцит вже втричі перевищує початкові прогнози.
— Для російської нафтогалузі ситуацію частково пом’якшують державні субсидії, однак cильний рубль «ускладнює життя» для експортерів. Вважають малоймовірним повернення рубля до слабших позицій, оскільки високі ставки та ціни на нафту підтримують його курс.
— Повернення до 90–100 рублів за долар можливе лише у разі падіння сировинних ринків і прискорення інфляції.
— росія, яка досі отримує близько третини державних доходів з енергетики, дедалі сильніше відчуває обмеження санкцій, перевитрат на війну та структурні слабкості власної економіки.
2. росія в ізоляції: Західні інвестори втікають, а економічний форум у Петербурзі зібрав лише маргіналів.
— російська економіка дедалі глибше занурюється в міжнародну ізоляцію — на тлі санкцій, війни проти України та зростаючого регуляторного тиску іноземні компанії не просто не повертаються до рф, а й продовжують масово залишати її ринок.
— Цьому не змогла зарадити навіть вітрина кремлівської «стабільності» — Петербурзький міжнародний економічний форум (ПМЕФ), який пройшов із рекордно низьким рівнем участі міжнародних гравців.
Бізнес тікає: репресивне регулювання і стагнація.
— За словами заступника міністра фінансів рф, урядова комісія щомісяця розглядає десятки заявок на вихід іноземних компаній з російського бізнесу.
— У 2024 році кремль зменшив ліміт ціни продажу активів до 40% від ринкової вартості (раніше 50%) та підвищив обов’язковий «внесок до бюджету» з 15% до 35%.
— Погіршення умов змушує інвесторів поспішати, поки ще можливо врятувати залишки капіталу.
ПМЕФ-2025: форум без інвесторів.
— Цьогорічний форум у Санкт-Петербурзі не зібрав жодного представника великого західного бізнесу.
— Навіть країни-союзники росії направили делегації низького рівня, за винятком Індонезії, президент якої став єдиним високопоставленим гостем.
— Захід перетворився на внутрішньополітичну виставу, покликану створити ілюзію нормальності.
— «Ніхто не говорить про інвестиції, бо як можна вкладати в країну, де йде війна, діють санкції, росте інфляція, а економіка деградує?» — зазначають у Центрі Карнегі.
— кремлю не вдалося змусити Захід повірити у «стабільність» економіки. Масовий вихід іноземних гравців та бойкот ПМЕФ-2025 — свідчення того, що росія дедалі глибше занурюється в економічну та політичну ізоляцію, яку не приховає жодна декорація.
3. Металургія рф занурюється в кризу: падіння експорту та мільярдні збитки.
— російська чорна металургія зазнає рекордних втрат:
— Експорт сталі впав на третину — з 32 млн тонн у 2021 році до 20 млн у 2024-му.
— Внутрішній попит у 2024 році знизився на 6%, у 2025-му очікується ще –10%.
— Виробництво сталі у 2024 році скоротилося на –8,6%, а за січень–квітень 2025 — ще –7,2%.
— Фінансові втрати провідних заводів: ММК (Магнітогорський меткомбінат) — збиток 1,2 млрд руб у І кварталі 2025 року; НЛМК — збиток 0,3 млрд руб за 2024 рік.; Северсталь — хоч і залишилася прибутковою (11,9 млрд руб), але мала негативний грошовий потік –33 млрд руб.
4. Постачання російського газу трубопроводами в Європу та Туреччину можуть скоротитися на 40% до кінця 2027 року.
— За оцінками консалтингової компанії «Імплемента», до кінця 2027 року обсяг трубопровідного експорту російського газу до Європи та Туреччини може знизитися на 40% порівняно з 2024 роком — до 29 млрд кубометрів на рік.
— Такий сценарій обумовлений як політичними рішеннями, так і структурними змінами на європейському енергоринку.
Ключові фактори падіння експорту:
— З початку 2025 року повністю припинено транзит газу з рф через Україну.
— У травні 2025 року Єврокомісія оприлюднила план повної відмови від російського газу до кінця 2027 року.
— Європейський попит на газ знижується через розвиток «зеленої» енергетики та енергоефективності.
— На тлі стагнації європейського ринку лише країни Азії демонструють зростання попиту на газ, що змушує росію змінювати експортні вектори.
— Однак обмежений доступ до технологій, інфраструктурні вузькі місця та санкційні ризики можуть ускладнити реалізацію нових проектів.
5. росія готується до затяжної війни в Європі.
— Верховна представниця ЄС з питань зовнішньої політики Кая Каллас заявила, що масштаби російських витрат на оборону свідчать про підготовку до довготривалого конфлікту на європейському континенті.
— «Це не тимчасове зростання витрат. Ти не витрачаєш стільки на армію, якщо не плануєш її використати»,— наголосила вона під час виступу в Європарламенті.
Ключові тези Каллас:
— Оборонний бюджет росії вже перевищив сумарні витрати всіх 27 країн ЄС.
— У 2025 році кремль витратить на війну більше, ніж на медицину, освіту та соцполітику разом узяті.
— путін активно розширює Збройні сили і нарощує ядерний арсенал.
— ЄС має терміново вийти на цільові 5% ВВП на оборону, як вимагають НАТО і США.
— За рахунок нових фінансових механізмів Євросоюз здатен мобілізувати до 650 млрд євро на оборону за чотири роки.
— Слова Каллас вкладаються в загальну оцінку Заходу — москва не шукає компромісу, а готується до ескалації й можливої прямої конфронтації з НАТО.
6. Австралія вперше ввела санкції проти 60 суден тіньового флоту росії. Про це повідомляє Офіс міністра закордонних справ Австралії.
— Ці кораблі використовуються росією для обходу міжнародних санкцій і торгівлі нафтою понад встановлену цінову стелю.
— В Офісі міністерки закордонних справ Пенні Вонг заявили: це перші санкції Австралії, спрямовані саме на судна, що підтримують війну проти України.
— Санкції введено у координації з партнерами — Канадою, Великою Британією та Євросоюзом.
— Нагадаємо, у 2022 році країни G7 і ЄС встановили цінову межу в $60 на експорт російської нафти. Це обмеження забороняє західним компаніям страхувати, фінансувати чи перевозити нафту дорожче за встановлений ліміт.
— Австралія вже запровадила понад 1400 санкцій проти рф із початку повномасштабного вторгнення, і ці — черговий крок до посилення економічного тиску.
7. ЄС легко відмовиться від російського газу.
— Генеральний директор французької TotalEnergies Патрік Пуянне заявив, що Європа без проблем замінить залишки російського ЗПГ, навіть попри те, що компанія досі має частку в проєктах рф.
— За його словами, вже з 2027 року світовий ринок ЗПГ буде надлишковим, а нові потужності у США та Катарі дозволять компенсувати до 30% обсягів. У 2024–2026 роках США збільшать експорт ЗПГ на 34%.
— Ці прогнози підтверджують реалістичність плану Єврокомісії повністю відмовитися від російського газу до кінця 2027 року.
— Частка рф вже знизилася до менше 19% в імпорті ЄС, і продовжує падати. Для москви це — ще один сигнал: час газового шантажу закінчився, а доля «Газпрому» як постачальника Європи — остаточно втрачена.
8. ЄС хоче більше заробляти на заморожених російських активах, не конфіскуючи їх напряму.
— Європейський Союз розробляє нову фінансову схему, яка дозволить інвестувати близько €200 млрд заморожених російських активів у більш прибуткові інструменти через спеціальний фонд. Це допоможе стабільно підтримувати Україну без прямої конфіскації активів і без потреби ухвалювати нові бюджети.
— У 2024 році від активів вже отримано близько €4 млрд, які спрямували на обслуговування кредитів G7 для України. Схему планують впровадити без згоди всіх 27 країн, щоб уникнути вето Угорщини.
— Водночас Німеччина та Італія залишаються обережними через юридичні ризики.
— Цей крок дозволить ЄС зменшити залежність від зовнішньої допомоги, зокрема від США.
— Польща пропонує додатково задіяти оборонну програму SAFE для постачання зброї Україні.
9. В Аргентині викрили російську агентурну мережу, що займалась створенням проросійського впливу в країні. Про це повідомив речник адміністрації президента Мануель Адорні.
— За його словами, група діяла з чіткою метою – формувати осередок лояльних до москви громадян, поширювати дезінформацію, впливати на громадські організації, фонди та інші незалежні структури.
— Аргентинська розвідка вважає, що мережу координував громадянин рф — він налагоджував фінансування і контакти з місцевими активістами.
— Мережа займалась поширенням контенту у соцмережах і намагалася проникати у внутрішнє політичне та громадське життя країни.
— Це ще один приклад російської спроби впливу за кордоном через тіньові структури та інформаційні операції.
10. Попри показну «дружбу без обмежень», Китай послідовно веде кібершпигунство проти росії, прагнучи вивчити її військові технології, тактику та досвід, набутий у війні проти України.
— Згідно з розслідуванням The New York Times, хакерські групи, пов’язані з китайським урядом, зламують російські урядові та оборонні структури щонайменше з 2022 року — з моменту початку повномасштабного вторгнення.
— Пекін намагається використати конфлікт як «навчальний полігон» для своєї армії, яка хоч і оснащена, але не має реального бойового досвіду.
— Особливий інтерес становлять розробки в сфері дронів, РЕБ, супутникового зв’язку та західного озброєння, з яким стикається російська армія.
— У витоку ФСБ, отриманому журналістами, Китай прямо названо «ворогом», що демонструє глибоку недовіру всередині кремлівського апарату.
— Атак зазнають компанії з авіаційного, оборонного, енергетичного секторів, зокрема держконгломерат «Ростех». Групи Sanyo, Slime19 та одна з найвідоміших — Mustang Panda — проникають у російські системи за допомогою шкідливого ПЗ, яке, як вважається, не поширюється поза державними каналами. Їхні інтереси — не лише росія, а й інші країни, де Пекін має економічні або стратегічні інтереси.
— Такі дії Пекіна ставлять під сумнів справжню глибину його «союзу» з москвою. Навіть попри тісну економічну співпрацю — купівлю енергоносіїв, обхід санкцій, спільні проєкти — Китай не довіряє росії і вдається до методів, типовим для противників.
— Кібератаки з боку КНР вказують на глибоку асиметрію в їхньому альянсі — москва дедалі більше залежна, а Пекін дедалі безцеремонніше її використовує.
==============
Набиуллина заявила об исчерпании последних ресурсов российской экономики
Ресурсы, которые позволяли российской экономике два года показывать рост в условиях войны и санкций, исчерпаны, заявила на Петербургском международном экономическом форуме в четверг глава Банка России Эльвира Набиуллина.
«Мы росли два года достаточно высокими темпами из-за того, что были задействованы свободные ресурсы», — сказала она. По словам Набиуллиной, речь идет о рабочей силе, производственных мощностях, запасах капитала банковской системы, а также деньгах Фонде национального благосостояния, с помощью которого правительство латало «дыры» в бюджете и оплачивало триллионные мегапроекты.
«Нам надо понимать, что многие из этих ресурсов действительно исчерпаны», — сказала Набиуллина (ее цитирует ТАСС). Уровень безработицы, по данным Росстата, опустился до исторического минимума в 2,3%, а массовая эмиграция и вебровка мужчин на войну породили нехватку кадров, которую правительство оценивает в 2 млн человек.
Уровень загрузки мощностей на предприятиях, согласно Росстату, превышал 80%, что стало рекордом в современной истории. Ликвидные активы ФНБ с начала войны сократились втрое — до 2,8 трлн рублей. Запасы валюте в фонде снизились до 153,7 млрд юаней — минимума с момента его создания в 2008 году, а золотой запас ФНБ похудел до 139,5 тонны, хотя перед началом войны превышал 400 тонн. Фонд может быть полностью исчерпан в 2026 году, предупреждали эксперты РАНХиГС.
Российская экономика находится «на грани рецессии», заявил на сессии ПМЭФ с Набиуллиной глава Минэкономразвития Максим Орешкин. По данным Росстата, в первом квартале темпы роста ВВП замедлились втрое — 4,1% до 1,4%, а квартал к кварталу экономика впервые с 2022 года начала сжиматься.
Прибыли бизнеса в марте обвалились на треть, а в ключевом, нефтегазовом секторе — вдвое. Промышленность оказалась на грани стагнации (1,2% роста за январь–апрель), а гражданские отрасли начали сокращаться. Оборот розницы замедлился в 3 раза — 2,4% на конец апреля против 7,2% на конец декабря.
Фактически чиновники экономического блока говорят Владимиру Путину, что пора выбирать — война или экономика, сказал «Новой газете.Европа» руководитель одного российских экспертных центров. «Такого рода голоса всё громче и громче будут звучать, — уверен эксперт. — Будут говорить эзоповым языком, что расходы больше не тянем, ФНБ заканчивается, заново его пополнять неоткуда».
После трех лет военной мобилизации экономика России охлаждается, констатирует Александр Коляндр, научный сотрудник Center for European Policy Analysis. «Экономика выдыхается, а спад легко может превратиться в обвал, — предупреждает он. — Неверные решения чиновников, дальнейшее падение цен на нефть, неосторожность с инфляцией — и Россия может оказаться в большой беде».
МТ
