Схоже всі сили чинної влади зараз зосереджені на одному — як пояснити посполитим, чому НЕ ТРЕБА забороняти філію Російської православної церкви в Україні, відому як УПЦ МП.
Причина очевидна. Звісно я не тримав свічку, але характер подій все більше дає припускати, що УПЦ МП погодилася стати УПЦ ОП. Тобто включитися в піар чинної влади. Нічого нового. Коли треба протистояти національно-патріотичній частині суспільства, влада завжди бігла до УПЦ МП. Традиційно Україна дуже релігійна і православна церква в Україні підтримку має більшу за топові політичні партії.
Власне, саме тому був так потрібний Томос і українська автокефальна церква.
У чинної влади проблема. Так, ПЦУ всіляко демонструє аполітичність і дистанціюється від всіх парламентських партій, але сама ПЦУ — жива реклама Петра Порошенка, банально тому що він її створив. Це зараз можна просторікувати ніби автокефалія ледь не сама впала нам в руки і що автокефальну церкву ледь не Зеленський збудував — але реальність лишається реальністю. Ім’я Порошенка намертво прив’язане до ПЦУ і цього не змінити.
Тому владі зараз конче необхідно наблизити до себе антогоніста ПЦУ — московську УПЦ МП. Власне, процес пішов ще зимою-весною 2023 р.
Дивовижний збіг. Восени 2022 року Збройні сили України звільняли Харківщину та Херсон, а всередині України СБУ проводила обшуки в монастирях УПЦ МП. Громади УПЦ МП тоді масово переходили до ПЦУ. Проте.
На початку 2023 р. Ставка верховного головнокомандувача (тобто Зеленського) похвалилася що вона повністю взяла під контроль дії ЗСУ… і перемоги на фронті різко припинилися, аж до відставки батька перемог генерала Валерія Залужного.
Певно, не тільки ЗСУ тоді під контроль взяла влада, бо і проти УПЦ МП атаки СБУ якось різко вщухли. А заборона УПЦ МП…
Ви пригадуєте, що Верховна Рада вже навіть проголосувала за відповідний закон у першому читанні?
Нині ми бачимо просто гігабайти словес, чому, мовляв, УПЦ МП забороняти не можна. На цьому питанні об’єдналися Мосійчук, ватник Чаплига, Стефанчук і не менший ватник Дмитрук. В унісон їм співає з за грат російський агент Дубінський. Всі про одне й те саме — заборона УПЦ МП збурить Захід, погіршить становище України в світі і подібне. Тобто коли ВР (читайте — служки) голосувади за заборону УПЦ МП в першому читанні, з Заходом було все чудово — а зараз збурить?
Різноманітні (і явно мотивовані) магістри політології просторікують, що навіть якщо закон про заборону УПЦ МП буде прийнятий, він не діятиме, мовляв — навіщо приймати? А ми запитаємо на зустріч — якщо не буде діяти, чого ви так опираєтеся закону? Прийміть і ми все побачимо.
Ідеться, звісно, про законопроект від Європейської Солідарності — саме він різко встав поперек горла водночас і ватникам, і зеленій владі.
На біс зелена ботва почала шарити тезу (сядьте аби не впасти) ніби заборона УПЦ МП «перешкоджатиме відходу УПЦ МП від Москви» і «зриває об’єднання церков». Мовляв (повторюю, не впадіть) Вселенський патріарх може видати УПЦ МП окремий Томос, створити «київський екзархат» і оце типу буде об’єднуватися з ПЦУ.
Всю цю маячню роз’яснила людина завдяки якій ми власне маємо Томос і автокефальну церкву — депутат Ростислав Павленко. Він повідомив, що Томос — не квіток на рок-концерт, який дають щоразу новий. Томос видається один раз одній автокефальній церкві. Крапка. Все інше може приєднуватися до ПЦУ окремими приходами і ніяк інакше. Тому всі ці байки про «окремий екзархат» — лише спроби зберегти УПЦ МП в наявному статусі.
Все це було б черговою сутичкою конфесій, якби не одне але — тему про заборону УПЦ МП підняв… Володимир Зеленський. Власною персоною. Він сам виголошував намір заборонити цю філію РПЦ. Нині Зеленському треба дати задню.
Дати задню йому заважає ЄвроСолідарність. Саме тому стільки ниття.
