Після перших масштабних руйнувань інфраструктури і житлового фонду ми одразу почули заспокійливі і впевнені реляції влади: ми все відбудуємо!
Каюся, навіть я в це повірив і намагався допомогти: шукав фонди, архітекторські бюро, наголошував на важливості системного і прозорого підходу.
Реальна робота владної команди відверто розчарувала. Окрім деяких піар-заходів з проектів мостів, контейнерних будинків чи мікрорайонів з вагонів — далі справа не просунулася.
З середини літа почастішали офіційні заяви: з 1 вересня ми почнемо нормальний навчальний процес. Як і що для цього зроблено — ніхто пояснувати і не планував.
Бо, насправді, нічого і не планувалося робити як у першому, так і у другому випадку.
Окрім, новин, звісно.
Розпачливе звернення Верещук: не повертайтеся, бо немає куди, залишайтеся за кордоном — бодай, щире.
Але від цього повертатися «потім» однаково нікуди: будинки і квартири зруйновані, школи розбомблені, інфраструктура знищена.
І жодного бачення: як, коли, за які гроші, за скільки часу це все відновити. Не на словах, а бодай на папері: що буде з Бахмутом і Маріуполем, як буде в Криму і Харкові.
До речі, залишайтесь там — звучить мудро. Але бодай хтось запитався: як ви там? Не на Бейкер стріт в Лондоні, а в спортзалі на соціалці десь під Варшавою чи Дрезденом.
І коли ваші чоловіки, які в останню мить відправили вас за кордон і залишилися захищати батьківщину, не можуть нічим допомогти своїм рідним, бо в кишені зимової форми (тим, кому пощастило її отримати) гуляє вітер (Уряд в курсі). І максимум, що ви можете: стискаючи задубілими руками автомат, почути про чергові пригоди Коломойського, Тищенка, Трухіна чи інших небожителів.
Війна нічого не спише!
І кожен пояснить, чим він насправді займався: до і після.
І відповість за це.
Після перемоги.
Минулої доби
Mykhailo Tkach опублікував розслідування, що маєтки Медведчука оберігає поліція охорони і що хтось ці послуги оплачує. Очевидно, це відомо і схвалено Міністром внутрішніх справ і Офісом Президента, бо інакше ніхто з поліцейських не ризикнув би піти на таку авантюру.
Вчора
Vitaliy Shabunin оприлюднив інформацію, що Генеральний прокурор відмовився відкривати провадження проти народної депутатки з провладної партії через «подарунки» їй на десятки мільйонів гривень незрозумілого походження.
Це все погано закінчиться.
Не для України, а для тих, хто нічого не зрозумів і став ще гіршим.
Не успел суд отправить владельца завода «Мотор Сич» Вячеслава Богуслаева на 60 дней под арест, как наш старый знакомый «гений политтехнологий» Миша Подоляк выскочил с предложением обменять Богуслаева у России на украинских военнопленных. Очевидно Подоляк озвучил не собственные фантазии. Арестом Богуслаева, и/о главы СБУ Малюк подложил Офису президента крупную и вонючую свинью.
⚖️Дело в том, что судья после ознакомления с обвинением, Богуслаева вполне серьезно готов был отпустить. Судью банально напугали перспективой народного гнева. Однако.
🤦🏼Как нам стало известно, позицию судьи услышали в Офисе президента и поняли что на пустом месте нажили себе проблемы. Дело в том, что адвокат Богуслаева сразу и с документами доказал, что в 2021 году государственные органы Украины дали официальное разрешение на поставки в Россию моторов для вертолетов.
🤭Иными словами, правящая команда совершила классическую ошибку. В поисках преступника вышла сама на себя. И это еще не конец.
🗣️Стало известно, что с Богуслаевым тесно связана часть фракции «Слуга народа» и министров правительства. Дошло до того, что первый заместитель главы «приСлуги» в ВР Андрей Мотовиловец бросился отстаивать Богуслаева. А это уже реальный конфликт внутри партии, который еше неизвестно к чему приведет.
🇷🇺Что делать с личностью, вину которой доказать не выходит? Правильно, отдать россиянам. В обмен на военнопленных, естественно. Офису президента очень понравилось как Виктор Медведчук, напуганный перспективой оказаться в одной камере с осужденными фронтовиками, сам организовал свой собственный обмен, поговорив с нужными людьми в Москве. Похоже, сделать тоже самое сейчас предложат Богуслаеву. Связей у него хватает.
🤷🏻♂️Как это не парадоксально, именно от Богуслаева сейчас зависит, что в результате получит украинская власть. Еще одну победу с обменом? Или крупный скандал?
Печерский холм
