Вчора до Великої Палати Верховного Суду було обрано трьох нових суддів. Здавалося б, після низки корупційних скандалів, коли до судової системи України прикуто увагу як громадськості всередині країни, так і міжнародних партнерів, до судів повинні потрапляти люди з кришталевою репутацією.
Але ніт. Щонайменше двоє з трьох обраних кандидатів мають з цим проблеми – Сергій Погрібний та Ольга Ступак.
Як зазначив голова правління Фундації Dejure Михайло Жернаков, обидва судді, обрані до Великої Палати Верховного Суду на три роки, мають у своєму бекграунді серйозні скандали.
Наприклад, Ольга Ступак свого часу придбала новий BMW за 1,4 млн грн та майже 400-метровий будинок під Києвом. Але у декларації відверто збрехала про походження коштів, за які було придбано ці блага. До речі, Громадська рада доброчесності перед обранням її на посаду вказувала на ці невідповідності, а згодом на це вказувала Вища кваліфікаційна комісія суддів (ВККС). Також пані Ступак цікавилося НАБУ – і, можливо, довело б справу до кінця, якби Конституційний суд не скасував статтю за недостовірне декларування. Проте всі ці «дрібниці» не завадили Ользі Ступак обійняти посаду у Великій палаті Верховного Суду.
Сергія Погрібного Громадська рада доброчесності теж визнала таким, що не відповідає посаді судді Верховного Суду. Раніше він виносив, м’яко кажучи, «політично забарвлені» рішення, що стосувалися незаконного будівництва в Одесі та передачі землі Київського зоопарку, миттєву забудову якого дозволив сумнозвісний суддя. Як вишенька на торті – Погрібного вважають людиною, близькою до Сергія Ківалова, а який той схематозник – всім добре відомо. Не дивно, що Погрібний забороняє проводити зйомки своїх засідань, навіть відкритих. Навіщо комусь знати, як він творить свою суддівську «магію?».
Михайло Жернаков має пояснення, чому у Високій палаті Верховного суду формується такий «зірковий» склад не надто принципових суддів. За його інформацією, Велика Палата, окрім усього іншого, планує поставити крапку у справах з оскарження результатів кваліфікаційного оцінювання суддів, скасовуючи рішення ВККС та Вищої ради правосуддя.
Тепер питання (вочевидь, риторичне): якою буде якість нашої суддівської системи, якщо до найвищої її ланки потраплятимуть люди із сумнівною репутацією? І про що ми будемо звітувати перед європейськими партнерами, які не приховують, що незадовільна реформа судочинства в Україні є мало не головною перешкодою на шляху України до ЄС?