Лобода. Ригатєльне інтерв’ю. Ригатєльна жіночка

«Кто такая Тейлор Свифт? Я не чувствую этого артиста…Вот была я Тильдочкой беременна на стадионе в ЛА, все поют, а я не понимаю…»

Дєвочка моя, це трендодавець шоу-бізнесу на пару поколінь вперед. З мізками, відчутною долею патріотизму, соціальної відповідальності. І — лише одного поста Тейлор Свіфт в інсті минулого вересня вистачило, щоб в один день майбутніми виборниками зареєструвались 35 тисяч її фанів. 53% американців — різних політичних поглядів вважають себе фанатами Тейлор Свіфт.

За її публічне слово ще битимуться кандидати в президенти та конгресмени. Її визнають кращою моделлю для американських підлітків і ті самі підлітки в тіктоці з гітарками співають свої пісні в надії на такий же успіх.

Тобто у Лободі нема банального людського інтересу — дізнатися, хто зараз топ у світі в її професії. Що за команда хітмейкерів працює зі Свіфт. Що таке розривний хіт і як його зробити? Що таке робе та Тейлор у своєму турі, що скрізь на світових стадіонах солдаути і черги з десятків мільйонів людей.

Свєточка размишляєт о пєрспєктівном язикє. Пісні українською вона вважає «всего лишь локальной историей». Власне, ми це побачили на маніпуляціях з «риганіцею».

«Я много делаю песен на украинском языке, эти песни не понятны моей ру&&кой аудитории, поэтому я изначально говорила, что не планирую переводить на украинский свои песни, которые были написаны на ру&&ком языке. Я буду продолжать писать песни на украинском и ру&&ком языках для своей ру&&кой аудитории, потому что она очень большая и это люди, которые меня поддерживают. Я знаю, что вопрос ру&&ком языка сегодня очень острый в Украине. Но по миру, в Европе люди там, где я выступаю, говорят на ру&&ком языке».

Ем.. А в чому проблема «локальної історії»? Чому, коли заходиш в топ-100 Apple Music по країнах — там є французький реп, німецька попса, реп на івриті, попсятина польською і накачані чеські репери. Це нормально і прикольно. І достойно, бо кожен народ має право на свою культуру і самовираження. Із наших — послухайте Лілу45, Пазл Кажанна і Клавдію Петрівну — куди тій малєнькой дєвочкє.

Бабьонка не хоче втрачати доходи із РФ. Але злякалась там лишитись як наші відомі зрадниці. І тепер викручується як вужиха.

Ригатєльне інтерв’ю. Ригатєльна жіночка.

Marina Daniluk-Yarmolaeva

Якось приїхав в наше село один чоловік. В нього було багато цікавих ідей. Одна з ідей – розвести свині. Купив штук п’ять поросят і почали вони рости. Але із свиньми вийшла халепа. Бо чоловік намагався одночасно вирішити дві взаємовиключні проблеми: виростити свиней і зекономити на їх харчуванні. Тому свині в нього були схожі на марафонців з Ефіопії — худі, жилаві, а на впалих щоках тільки очі блищать.

Я взагалі про що. Піар Лободи нагадує мені тих свиней — кволий, немічний і рахітичний. Свєта думає, вона тут сама розумна і з усіх сил намагається всидіти однією жопою на двох стільцях: не потрапити в бан в Європі та Україні і, одночасно, рубати бабло на московських фанатах.

Виходить у неї, як в того чоловіка, не дуже: свині дохнуть. Бо дуже дивно розпинатися перед московським журналістом, що українська мова — то «локальная історія» і розраховувати, що після цього тебе хтось буде слухати в Україні.

Локальна історія це ти, Свєта. Локально десь прилаштувала свою пісєчку і зробила музичну кар’єру без особливих даних.  Про це б ніхто і не згадав, якби ти не була такою дрібною і чорноротою до землі, яка тебе виростила.

Не треба тобі тут, Свєта. Їдь до своїх, в Москву. Бо з таким світоглядом ти просто добре поїси гімна і все одно доведеться їхати. Не затягуй, поки свині подохли не всі

Марченко