Щоб уникнути штопору
У середньостроковій перспективі бойова авіація України може зіткнутися з проблемою тотального переозброєння, коли у стислі терміни та з урахуванням економічних можливостей держави цю проблему буде вирішити вже вкрай важко. Цей найгірший сценарій станеться, якщо сьогодні військово-політичне керівництво країни не почне завчасно розглядати цю проблему та вживати заходів з поступового переозброєння Повітряних Сил ЗС України на нові бойові літаки.
Нині підтримання рівня бойового потенціалу старіючого парку бойової авіаційної техніки, як і раніше, досягається шляхом модернізації в процесі виконання її ремонту та продовження строку служби. Проте з урахуванням все частіше виникаючих проблем з забезпеченням ремонту літаків (через закінчення запасів агрегатів, блоків, застарілості елементної бази та ін.), завершення термінів служби парку бойових літаків в Україні може наступити раніше запланованих термінів.
Це означає, що формування підходів до заміни парку бойових літаків в Україні вже сьогодні є надзвичайно актуальним. Це — найскладніша проблема в галузі воєнно-технічної політики України на найближчі п’ять років. Ціна її вирішення — збереження або втрата бойової авіації.
Саме тому наша редакція пропонує вашій увазі матеріал, що ґрунтується на оцінках та пропозиціях, які були підготовлені фахівцями Центрального науково-дослідного інституту озброєння та військової техніки Збройних Сил України (далі Інститут) за даною проблемою.
Сатус кво
За оцінкою Командування Повітряних Сил, існуючий парк бойових літаків з урахуванням продовження термінів їх служби та ресурсу, може знаходитися у складі Збройних Сил України до 2025-го – 2030 року. Програмно-цільовий метод планування розвитку озброєння та військової техніки передбачає, що заходи з заміни парку бойових літаків в Україні повинні бути завчасно сплановані. Крім того, повинні плануватися не лише фінансові ресурси, а також конкретні результати: наприклад, переозброєння однієї (двох, трьох та ін..) авіаційної ескадрильї на новий тип бойового літака, отримання нових підвищених бойових можливостей цього підрозділу (підрозділів) при виконанні завдань за призначенням.
Проте нині потрібні випереджальні у часі дії. Адже у 2025-2030 рр. може не вистачити часу та фінансового ресурсу для вирішення такої надскладної проблеми, як заміна парку бойових літаків в Україні. Тож є потреба завчасно звернути увагу науковців, експертів з озброєння, відповідальних посадових осіб Міністерства оборони, Генерального штабу, Повітряних Сил, представників ДК «Укроборонпром», РНБО України на проблему заміни парку бойових літаків в Україні.
Суміжні з Україною або близькі за економічним розвитком країни сформували достатньо чітке бачення щодо оновлення чи заміни парку власних бойових літаків, ухвалили відповідні програми або уклали контракти щодо переозброєння у цій царині. Зокрема, це такі країни, як Польща, Чехія, Румунія, Угорщина, Білорусь, Туреччина та В’єтнам.
Укладені цими країнами контракти якраз і були основою для фахівців ЦНДІ ОВТ ЗС України для кількісно-якісного аналізу перспективного парку бойових літаків оточуючих країн, та підходів до власного переозброєння. Адже зрозуміло, що Україна у заміні свого парку повинна орієнтуватися на досвід європейських держав (в першу чергу, членів НАТО) та країн, близьких за економічним розвитком.
Основними критеріями для оцінок були: вартість літака, у тому числі його життєвого циклу, гарантія збереження серійного виробництва у 2025 році, наявність довгострокових контрактів, перебування на озброєнні в арміях європейських країн (країн членів НАТО).
Для потенційних європейських споживачів представлені такі типи сучасних багатофункціональних винищувачів як F-35A Lightning II (Lockheed Martin, США); EF-2000 Typhoon (Eurofighter, ЕС ); Rafale C (DASSAULT, Франція) та JAS-39 Gripen NG (SAAB, Швеція).
Саме ці типи літаків або перебувають на озброєнні, або плануються до закупівлі у європейських країнах (країнах членах НАТО).
Якби Україна вирішила придбати одну авіаційну ескадрилью JAS-39 Gripen NG – у сегменті «багатофункціональні винищувачі», а це найдешевша європейська опція з усіх можливих, – то, з урахуванням усіх витрат, один літак умовно коштував би не менше $140 млн.
Це вартість літака відповідно до контракту SAAB зі Швейцарією, що обговорювався, проте не був укладений. Під умовною вартістю літака приймається його середня вартість відповідно до вартості контракту, який включає постачання літаків, авіаційного озброєння, тренажерів, навчання льотного та інженерного складу та інше.
Загалом на одну ескадрилью JAS-39 Gripen NG потрібно $1,7 млрд.
Це майже втричі перевищує витрати України у 2019 р. на всі потреби закупівлі та ремонту озброєнь для усіх видів та родів Української армії.
У разі закупівлі однієї авіаційної ескадрильї учбово-бойових літаків з турбореактивною силовою установкою витрати, наприклад, на один літак M-346 становитимуть $47,71 млн. (на прикладі контракту з Польщею щодо учбово-тренувального літака (УТЛ)).
А на один літак L-15, відповідно — $36,67 млн. (на прикладі контракту з Замбією теж для версії УТЛ).
Загалом на одну ескадрилью L-15 потрібно $440 млн.
Це понад 60% від всіх витрат України у 2019 р. на всі потреби закупівлі та ремонту озброєнь для усіх видів та родів Української армії.
При закупівлі 12 бразильських учбово-бойових літаків EMB-314 (A-29) Super Tucano з турбогвинтовою силовою установкою можна зважати на досвід закупівлі цих літаків Афганістаном. Умовна вартість літака — $17,75 млн.
Загалом на одну ескадрилью EMB-314 (A-29) Super Tucano потрібно $213 млн.
Це 30% від всіх витрат України у 2019 р. на всі потреби закупівлі та ремонту озброєнь для усіх видів та родів Української армії.
До позитиву слід віднести, що нині Міністерством оборони України сформульована та визначена проблема оновлення парку бойових літаків ПС ЗС України.
З огляду на значну вартість програм переозброєння, до ухвалення відтермінованого рішення щодо вибору основного бойового літака класу «багатофункціональний винищувач», перспективним для розвитку було визначено учбово-бойовий літак з турбо-реактивним двигуном. Визначені вимоги Збройних Сил до літаків даного класу та потреба.
УТЛ/УБЛ від «Антонова»
Розмах крила, м: 10,4
Довжина літака, м: 13,2
Висота літака, м: 4,72
Нормальна злітна вага, кг: 5 700
Максимальна злітна вага, кг: 9 000
Маса озброєння на зовнішніх вузлах підвіски, кг: 3 000
Максимальне експлуатаційне навантаження: +8/-3
Двигуни: 2хАІ-222-25
Тяга двигуна, кгс: 2х2500
Тягоозброєння: 0,877/0,555
Максимальна швидкість км/год: 1050
Практична стеля, м: 13 000
Практична дальність польоту (без ППБ), км: 2 000
Допустимий кут атаки, град: >40
Однак головна проблема, на яку треба звернути увагу, це загроза розриву у часі – йдеться про час між завершенням експлуатації бойової авіації старого авіапарку до часу набуття спроможностей підрозділів Повітряних Сил озброєними новими бойовими літаками виконувати завдання за призначенням. Це пояснюється тим, що заміна парку бойових літаків на інший клас, на першому етапі – на учбово-бойовий літак з ТРД (наприклад, при закупівлі М-345 Alenia Aermacchi або іншого, як більш швидкий варіант у порівнянні з власною розробкою), також не виконується за один рік. Необхідний час на укладання контракту, час на щодо його виконання, а саме — виробництво літаків, їх постачання, навчання льотного та інженерно-технічного складу, набуття спроможностей підрозділів для виконання завдань за призначенням.
Тому є потреба у розробці «страхуючих» варіантів.
В рамках досліджень була виявлена тенденція сталого розвитку класу учбово-бойових літаків з турбогвинтовою силовою установкою, які у складі вітчизняних Повітряних Сил ЗС України взагалі відсутні. У інших державах на цей клас літаків покладені завдання щодо безпосередньої підтримки військ на полі бою, нанесення вогневого ураження незаконним збройним формуванням, ведення протипартизанської боротьби, боротьби з наркоторгівлею, участі у збройних конфліктах низької інтенсивності. Замовлення літаків цього класу з кожним роком зростають. Поширюється географія їх застосування.
Подальший розвиток УТЛ ТВД пов’язаний з розробкою модифікацій, які несуть широку номенклатуру авіаційного озброєння та мають комплекс оборони. Ця тенденція набуває поширення. Доцільно навести перелік найбільш поширених літаків, які вже застосовуються у навчанні льотного складу, а їхні модифікації скеровані на ведення бойових дій. Це УТЛ ТВД літак Т-6 А(С) та його озброєна версія літака АТ-6 компанії Beechcraft (Textron Aviation), США; УТЛ ТВД літак КТ-1 та його озброєна версія літак КА-1 компанії KAI, Південна Корея; УТЛ ТВД літак ЕМВ-312 та його озброєна версія літак ЕМB-314 (А-29) Super Tucano компанії Embraer, Бразилія.
Показовим прикладом є замовлення 20 літаків ЕМВ-314 Super Tucano для армії Афганістану. Командування Афганської армією за порадою радників з США планує та вже застосовує ці літаки поряд з бойовими вертольотами для збільшення можливостей авіації щодо вогневого ураження наземних цілей.
Кількість нових розробок літаків з ТВД збільшується. Серед інших, це озброєна версія турецького літака Hurcus-А(В) з назвою Hurcus-С. До речі, цікава деталь щодо літака Hurcus-A — на сайті виробника відсутня інформація щодо злітної ваги літака.
За інформацією FlightGlobal щорічного видання World Air Force 2017 замовлення для Турецької армії складає лише 15 таких літаків, при цьому Турецька армія купує та замовляє УТЛ ТВД КТ-1 Південно-корейської компанії КАI (40 — у експлуатації та 15 замовлені).
Щоправда, в українському науковому середовищі панує неоднозначне ставлення до літаків цього класу. Мовляв, це повернення у минуле. Однак, більш детальна оцінка характеристик та бойових можливостей УБЛ з ТВД можуть змінити ставлення фахівців та військових до літаків цього класу. Ці літаки мають сучасну авіоніку, застосовують технологію «скляної кабіни», пілоти мають протиперевантажні костюми та кисневе обладнання, катапультні крісла. Але насамперед йдеться про сучасні комплекси авіаційного озброєння та оборони, придатні для застосування широкої номенклатури авіаційних засобів ураження, у тому числі — високоточних.
За нашою оцінкою, головне завдання нових літаків класу УТЛ (УБЛ) ТВД — це заповнити проміжок часу між завершенням експлуатації старого парку та початком експлуатації нового парку бойових літаків у Повітряних Силах ЗС України.
Актуальними є дослідження вимог до учбово-бойових літаків, а також оцінка технічних ризиків щодо реалізації дослідно-конструкторської роботи силами українських підприємств.
За результатами досліджень може бути напрацьовано пропозиції щодо того, яким має бути оптимальний варіант отримання навчально-бойового літака Збройними Силами України.
Рішення щодо оновлення парку бойової авіації знаходяться у площині вибору довгострокового напрямку військово-технічного співробітництва України за авіаційною тематикою.
Вони повинні прийматися на самому вищому рівні державного управління з урахуванням базових стратегічних документів з національної безпеки та оборони щодо взаємодії та інтеграції з НАТО.
Загальна кількість літаків в експлуатації – понад 2300. Така значна кількість свідчить про те, що вони є невід’ємною частиною навчання льотного складу.Друга стала тенденція, яка виявлена при дослідженні парку УТЛ ТВД, полягає у тому, що на їх базі провідні компанії розробили також озброєнні версії літаків, які мають інше позначення та представляють собою вже версії учбово-бойових літаків (УБЛ), або легких двомісних штурмовиків.
Ці літаки пропонуються на ринку озброєнь для країн з обмеженим військовим бюджетом та для застосування у збройних конфліктах низької інтенсивності.
Цей клас літаків в Україні може відіграти вирішальну роль у період появи так званого «розриву у часі», який може з’явитися при оновленні парку бойової авіації. Йдеться про проміжок між завершення виводу з бойового складу літаків типу Су-27, МиГ-29, Су-25 та часом початку постачання нових бойових літаків Повітряним Силам, набуття ними спроможностей щодо виконання завдань за призначенням. Такий крок суттєво зменшить ризики переозброєння.
У подальшому в експлуатації Повітряних Сил може перебувати змішаний парк бойових літаків. Наявність такого класу літаків у складі ПС ЗСУ дозволить забезпечити виконання частини програм основної та підвищеної льотної підготовки, а також зменшити вартість підготовки льотного складу.
2 травня 2025 року спецпідрозділом ГУР МО України у взаємодії з СБУ та Силами оборони України у Чорному морі ліквідовано…
Холодноярці продовжують завдавати ворогові важких втрат на Бахмутському та Покровському напрямках. Впродовж місяця активних боїв воїни 93-ї бригади лише за…
Ударні дрони спецпідрозділу ГУР МОУ "PRYMARY" відпрацювали по низці дороговартісних російських РЛС та ЗРК у глибокому тилу окупованого Криму. Українським…
Короткий зміст зустрічі Путіна з родичами двухсотих: - Мой муж погиб, спасибо Владимир Владимирович. Мой брат теперь мертвый, спасибо Вам…
2 травня стало відомо про активізацію російських військ на ділянці фронту Малинівка – Нова Полтавка – Новооленівка у Донецькій області.…
Зібралася писати звіти і зависла на новинах в стрічці. Сказати що я офігіла - це нічого не сказати. Гетьманцев таки…