Вони прийшли знищити нас фізично, психологічно та духовно.
Маріуполь рівняють з землею, та наносять авіаудар по пологовому будинку. Літаки та ракети б’ють по центру Харкова. Навколо десятків українських міст російські танки їздять і хаотично обстрілюють житлові райони. По Києву та іншим містам наносяться ракетні удари. Окупанти мародери телефонують своїм самкам і розповідають як вони грабують дачі українців та вихваляються трофеями. «гєнєратор і, сварочній апарат, давно такой хатєл». Вони розстрілюють людей. Просто вбивають цивільних. Просто гатять по житловим масивам та лікарням. Осмисллено та знаючи про то куди стріляють. З одного боку в голові і досі не монтується як таке може бути практично в центрі Європи, а з другого я це все бачу своїми очами щодня. Бачу більше, тільки воно вам не треба. І так вистачає.
А ще вони за можливості з задоволенням нас всіх вб’ють. За можливості. Ми ворожі до їх ментальності та світогляду люди. Вони прийшли знищувати. Так, когось з них може й надурили з навчаннями. Але то було перші два дні. Зараз хіба хоть в когось можуть залишитись ілюзії? Вони знають що роблять.
І знаєте що? Тут, все якось дуже дуже просто. Так просто, що аж трошки нудно. Нам не залишили вибору. Або вб’ють нас та зруйнують наші домівки, а потім знищать і все культурне та історичне насліддя, або ми вб’ємо їх. Нам навіть не дали потерзатися якимись докорами сумління. Прямо ху*йня якась. Настільки все просто та лінійно, що не віриться що так буває)).
Саме цікаве, що вони самі зробили все щоб нас не можливо було перемогти. Вони нам не лишили вибору. Все що нам дорого, буде знищено, або пограбовано. Це вже доведено. Без варіантів. Вони обрікають нас на перемогу. І ми виправдаєм всі надії.
Трошки позитиву. Розмотали ще одну колону під Харковом. Знову йшли відсікати з сумського направлення. Свіжачок. Документи на відрядження з 2 березня. Приїхали з Москви та Криму. Пішли свіжі резерви на фарш.
Девочка из поселка Донец, Харьковская область. Погибла вместе с бабушкой 8 марта в результате попадания российского снаряда в жилой дом.
Сегодня ночью в 14 км от Донца на юг, в селе Слобожанское погибло двое детей и две женщины, 5-летняя девочка чудом спаслась.
Эти убийства нельзя объяснить ничем. Ни наличием мифических позиций «нацбатов», вообще ничем.
Если я правильно помню цифры и если данные по Мариуполю верны, то на сегодняшний момент Путин убил в Украине больше гражданских, чем погибло в бою военных из всех структур (ВСУ, НГУ, ГПСУ…). Это показывает, с кем на самом деле он воюет.
Россияне «вне политики» — у вас нет возможности быть отстранёнными. Кровь этих детей — на вас, если вы ничего не делаете.
Беларусы — Россия подставляет вас и вяжет кровью. Эта война когда-то закончится. Вы же понимаете, что за убийства детей украинцы будут мстить всем, до кого смогут дотянуться? Вы бы мстили. Если боитесь или не можете помешать интервентам — не помогайте. Не тащите беду в свой дом.
P.S. Коли все почалося? Коли у них почав зростати нацизм? А так було завжди. Ксенофобія, шовінізм то їхній звичайний стан протягом століть. Це відзначали усі іноземці, які їх відвідували й жили серед них.
Причина в тому, що їх як нації не існує. Взагалі. Це клаптикова ковдра з сотень народів і племен. Без основи будь-якої імперії — титульної нації. Штучна мова. Штучний фольклор. Усі ці пісні, казки й танці тих самих племен і народів, або авторські.
І над ними — цар. Якому вони привчені сліпо вірити та сліпо коритися. Але до певної межі. Бо вони гнуться не перед особистістю, а перед символом. Перед троном як таким. Тому царевбивство — їхня давня традиція.
Це єдина в історії імперія, яка не має титульного етносу. У паспорті можна написати усе що завгодно, але до 1917 року — якщо хто не знав — в їхніх паспортах писалася не національність, а віросповідання.
Тому доля цієї держави буде незавидною. І майбутній поділ її на 20 країн — це ще дуже оптимістично.