Волкер: зараз ми зовсім інакше сприймаємо Росію, ніж п’ять років тому

П’ять років тому, коли “зелені чоловічки” захоплювали Крим, Захід відреагував занадто повільно, визнав Курт Волкер, виступаючи на міжнародному форумі у Києві “Окупований Крим: 5 років опору”.

Сьогодні ситуація інша, і у випадку ескалації, відповідь Заходу не забариться, – сказав спецпредставник Держдепартаменту США.

“Зараз ми зовсім інакше сприймаємо Росію, ніж п’ять років тому. Ми бачили російську агресію в Криму і на Сході України. І тепер добре усвідомлюємо, що відбувається. Ми вже вибудували систему реагування на ці виклики. Ми вдалися до санкцій, підтримуємо реформи в Україні, допомагаємо вам підвищити обороноспроможність. Ми набагато тісніше координуємо наші зусилля в цьому напрямку із Євросоюзом. Тобто зараз у нас набагато більше ресурсів і краще розуміння ситуації. Звідси і мій оптимізм, що сьогодні ми маємо і волю, і здатність відреагувати набагато швидше”, — сказав Курт Волкер.

На запитання, як реагуватиме США, якщо під час проходу Керченською протокою на українські судна знову здійснять напад, Волкер відповів:

“Ключове завдання – не допустити, аби щось подібне сталося знову. Це не в інтересах жодної зі сторін, щоб українські судна захоплювали, а моряків ув’язнювали, як це сталося зараз. Нам потрібна ретельна координація, чітка комунікація і практичне розуміння того, що саме відбувається в Керченській протоці. Ми виходимо з базового принципу: Крим – це Україна; Росія та Україна мають право спільного користування протокою і Азовським морем. Для нас це точка відліку, ми повністю це підтримуємо. Мусимо дуже зважено підходити до того, яким чином українські судна – як комерційні, так і військові – заходять у протоку і виходять з неї, щоб ситуація, яка трапилася в листопаді, не повторилася”.

Які реальні важелі мають Сполучені Штати, щоб допомогти визволити військовополонених українських моряків? Як каже Волкер, США роблять усе від них залежне, але рішення – за Росією.

“Ми не утримуємо українських полонених, це робить Росія. Ми не можемо їх звільнити. Ми одразу ж закликали Росію відпустити моряків. Для їх утримання немає жодних юридичних підстав. Насправді і напад на судна, і захоплення полонених від початку були незаконними. Одначе Росія на нашу вимогу прямо відповіла, що не збирається їх звільняти. Мовляв, це стало б подарунком для виборчої кампанії президента Порошенка. Це дуже цинічний підхід – тримати цих людей як політичних заручників. Та хоч би як там було – ми наполягаємо: звільніть моряків, поверніть їх родинам, а тоді давайте повернемося до обговорення, як вирішити конфлікти, які Росія розв’язала на Сході України, замість того, щоб доводити справу до ескалації”.

Путін не бажає розмовляти про врегулювання конфлікту з нинішнім українським президентом Петром Порошенком. У Кремлі чекають на завершення президентських виборів в Україні, сподіваючись на перемогу котрогось із проросійських кандидатів. Чи це означає, що в разі перемоги Порошенка мирного діалогу не буде і далі? Відповідаючи на це запитання, Курт Волкер наголошує, рано чи пізно Росії доведеться зробити реальні кроки для вирішення конфлікту.

“Насправді я не можу сказати, що зараз немає взагалі ніяких переговорів із Росією. Були зустрічі в рамках нормандського формату; я мав розмови з російськими партнерами і послом РФ у Вашингтоні; ми обмінювалися думками із помічником президента РФ Владиславом Сурковим у Москві. Ми шукаємо можливості для зустрічей, які дали б результати. В Мінську переговори тривають кожний другий тиждень. Усе це відбувається. Але чого бракує – так це політичної волі Росії реально розв’язати конфлікт. Вони вирішили чекати закінчення президентських виборів в Україні. В будь-якому разі — агресія Росії в Україні спрацювала проти її власних інтересів.

В Україні посилилися націоналістичні настрої, вона стала більш прозахідною, особливо це стосується молодого покоління. Сама ж Росія витрачає великі гроші на військову операцію та утримання адміністрацій на Сході, потерпає від санкцій, гинуть російські громадяни. Вона нічого не досягла цією агресією, а навпаки, сама собі нашкодила. Тому я впевнений: рано чи пізно Росія захоче знайти рішення. І коли це станеться, ми будемо готові разом із ними над цим працювати. Щоб принести мир і безпеку місцевим мешканцям. І щоб врешті-решт повернути ці території, Україні, невід’ємною частиною якої вони є”.

Оксана Лігостова, Руслан Дейниченко