Військові науковці завершили випробування вітчизняного БПЛА «Fly Eye»

На Чернігівщині фахівці Державного науково-випробувального центру Збройних Сил України завершили практичну фаза визначальних відомчих випробувань нового безпілотного авіаційного комплексу «Fly Eye».

Вони проводилися в польових умовах з метою підтвердження заявлених характеристик літального апарату. Безпілотник був виготовлений на чернігівському підприємстві «ЧЕЗАРА» за розробкою польської компанії WB Electronics SA. До заходу також залучалися військові фахівці зі складу командувань Повітряних Сил та Сухопутних військ Збройних Сил України, інших наукових установ оборонного відомства.

За словами військових науковців «Fly Eye» показав досить гарні результати з розвідки умовного «поля бою». Зокрема, БпЛА виконав завдання з виявлення різноманітних об’єктів на різних відстанях від пункту управління. При цьому «Fly Eye» мав стійке управління та передавав якісне зображення на станцію прийому.

— Особливістю даного авіаційного комплексу є те, що безпосередньо перед здійсненням приземлення «Fly Eye» має змогу скинути корисне навантаження на парашуті, — розповів начальник відділу випробувань безпілотних авіаційних комплексів Державного науково-випробувального центру підполковник Юрій Камак. — Надалі сам літальний апарат прямує до визначеного місця приземлення.

Як повідомив офіцер, за підсумками випробувань військові науковці розроблять свої пропозиції щодо удосконалення літального апарату. На їхній основі керівництво Міністерства оборони прийматиме рішення про початок взяття безпілотника на озброєння та початок серійного виробництва.

За інформацією WB Electronics БПЛА «Fly Eye» має пряме крило розмахом 3,6 метра та електричний двигун. У центральному відсіку фюзеляжу розташоване обладнання для ведення розвідки. Двигун дозволяє апарату розвивати швидкості від 50 до 170 кілометрів на годину, підніматися на висоту до 4 кілометрів та вести розвідку за таких навантажень протягом трьох годин. Водночас засоби зв’язку забезпечують роботу на відстані від 30 до 50 кілометрів від операторського пульту. Передача даних здійснюється в режимі реального часу.

mil.gov.ua

P.S. Доповідь начальника Озброєння Збройних Сил України Миколи Шевцова на міжнародній науково-технічній конференції «Перспективи розвитку озброєння та військової техніки Сухопутних військ» (Львів, травень 2017 року).

Аналіз досвіду війн і збройних конфліктів останніх десятиліть, тактико-технічних характеристик основних видів озброєння та військової техніки, які в них застосовувались, основних тенденцій розвитку ОВТ провідних країн світу, а також досвіду проведення Антитерористичної операції на Сході України дозволяє визначити основні пріоритети щодо розвитку ОВТ на 2017 рік та наступні два роки.

Пріоритетами розвитку ОВТ Сухопутних військ ЗС України є:

• для механізованих (танкових) військ:

продовження експлуатації існуючих зразків ОВТ, які прогнозовано матимуть високу бойову ефективність на середньострокову перспективу, з впровадженням їх модернізації з метою підвищення їх мобільності, захищеності, бойової ефективності, розширення варіантів застосування (багатофункціональності);

оновлення бронетанкового озброєння сучасними (новими, модернізованими) зразками ОВТ вітчизняного виробництва (танки «Оплот», «Булат», БТР-3, БТР-4, БМП-1 з новим бойовим модулем, важка бойова машина піхоти на базі танка Т-64, МТЛБ з підвищеним броньовим захистом та новим бойовим модулем);

модернізація бронетанкового озброєння шляхом встановлення нових прицільних комплексів, у тому числі тепловізійних, розширення спектра високоефективних боєприпасів (ракет протиповітряної дії та протитанкових), нових бронебійних та кумулятивних снарядів, активних та пасивних засобів захисту, збільшення запасу ходу за рахунок встановлення більш потужних і економічних двигунів;

модернізація парку автомобільної техніки в напрямі продовження її ресурсу та переоснащення карбюраторних машин дизельними двигунами;

оснащення частин (підрозділів) новою автомобільною та інженерною технікою (зокрема вантажівками, бронеавтомобілями та автомобільними тягачами великої потужності на базі КрАЗ);

підвищення живучості бойових броньованих машин (БТР, БРДМ), танків від ураження кумулятивними зарядами шляхом встановлення на них знімних захисних решіток (із забезпеченням можливості їх швидкого монтажу (демонтажу), засобів активного та динамічного захисту;

удосконалення бронезахисту автомобільної техніки;

капсульне виконання відділення розміщення водія та командира із забезпеченням захисту донної частини капсул легкими броньованими плитами;

встановлення коліс із безкамерними шинами;

розроблення високоточної міни з лазерною напівактивною головкою самонаведення;

модернізація вітчизняного ПТРК «Стугна-П»;

розроблення сучасних тренажерів для підготовки командирів установок ПТКР 9П135, 9П149, «Стугна-П»;

відновлення виготовлення існуючих зразків інженерної техніки на вітчизняних підприємствах та їх модернізація з переведенням на єдине базове шасі з дизельними двигунами;

оснащення частин (підрозділів) інженерних військ новими зразками техніки (типу ПЗМ-3, «Кремінь», мінними загороджувачами І-52 та інших) та міношукачів (типу VALON, GARET);

розроблення для автомобільної техніки коліс, стійких до уражень куль та уламків боєприпасів;

розроблення та обладнання всієї бронетанкової техніки (кріпленням для встановлення АГС, СПГ, ПТКР, крупнокаліберних кулеметів);

розроблення на базі автомобілів типу «пікап» броньованих мобільних установок, обладнаних крупнокаліберними кулеметами, СПГ, пусковими установками ПТКР;

• для ракетних військ і артилерії (РВ і А):

оснащення частин (підрозділів) РВ і А: сучасними безпілотними літальними апаратами вітчизняного виробництва (класу міні-, мікро-), які визначатимуть місцезнаходження та характер цілей противника; сучасними багатофункціональними засобами для забезпечення стрільби (навігаційного, метеорологічного забезпечення, розвідки та цілевказання), зокрема, комплексом вітчизняного виробництва на базі апарата СН-3003М та лазерного далекоміра; сучасними портативними засобами зв’язку з закритими каналами для організації прихованого управління; кишеньковими персональними комп’ютерами (КПК) TDS NOMAD для вирішення завдань підготовки і управління вогнем артилерії; сучасними засобами метеорологічного забезпечення (метеостанціями, метеокомплектами) для підвищення точності стрільби в складних метеоумовах;

модернізація систем РСЗВ БМ-21 «Град», РСЗВ 9К58 «Смерч»;

завершення випробувань та прийняття на озброєння нового ракетного комплексу «Гром-2»;

модернізація самохідних гаубиць та артилерійських систем 2С1, 2СЗ, Д-30, Д-20;

розроблення 155-мм самохідної гаубиці та пострілу до неї, комплексу мінометного озброєння з керованою міною, переносного реактивного гранатомета, 120-мм самохідного міномета та керованої міни до нього;

розроблення комплексу автоматизованого управління артилерійським дивізіоном;

відновлення боєздатності комплексів артилерійської розвідки АРК-1 і АЗК-7, розроблення (закупівля) нових (модернізація існуючих) радіолокаційних та звукометричних комплексів (засобів) артилерійської розвідки;

обладнання машин управління (самохідних гармат) сучасними супутниковими навігаційними засобами (типу GPS);

дообладнання бусолей ПАБ-2М гіроскопічними насадками для скорочення терміну визначення дирекційних кутів орієнтирних напрямків (з точністю до 0-01);

• для військ ППО СВ:

оснащення пунктів управління ППО новими автоматизованими системами управління для забезпечення можливості керівникам секторів мати оперативну інформацію про повітряного противника;

введення до складу частин (підрозділів) ППО СВ сучасних мобільних РЛС, які здатні здійснювати ефективне виявлення повітряних малорозмірних цілей (типу БпЛА) на гранично малих та малих висотах, забезпечення їх технічного спряження з пунктами управління ППО;

розроблення вітчизняних переносних зенітних ракетних комплексів, ЗРК ближньої дії та малої дальності;

розроблення сучасних портативних приладів нічного бачення та оснащення ними постів візуального спостереження (зокрема, для виявлення БпЛА у темний час доби);

нарощування системи зв’язку та забезпечення її сучасним обладнанням

Виконання зазначених заходів дасть змогу забезпечити боєздатність озброєння та військової техніки Сухопутних військ Збройних Сил України, мати у складі Збройних Сил технічно справне озброєння та військову техніку за основними номенклатурами.

Забезпечення Збройних Сил України озброєнням та військовою технікою на довгострокову перспективу буде здійснюватися шляхом модернізації, ремонту та поступової закупівлі новітніх зразків (систем, комплексів) ракет і боєприпасів вітчизняного та іноземного виробництва в рамках відповідних державних цільових оборонних програм, реалізації інноваційних рішень, які можуть бути використані для розвитку нових систем озброєння та військової техніки.