Боженька подивився на Василя Ломаченко після цих слів і не зрозумів чому той стояв на рингу і бив у відповідь, а не молився, щоб просто зупинити свого супротивника. Взагалі, Ломаченко по очках програв Девіну Хейні, який зберіг титули чемпіона WBC, WBA Super, IBF та WBO у легкій вазі та абсолютного чемпіону світу. Мабуть молитися надо треба було Васі, а не боксувати.
Что, синку, помоглі тєбе твоі попи?
Поразка Ломаченка, провальне завершення його кар’єри, і це епічне ниття, насправді, все дуже символичне.
Саме так виглядає поразка «русского міра» в Україні, який прикривається синьо-жовтим прапором.
Саме так виглядає поразка «русской православной церкві» — структури фсб, яка прикривається в Україні українською назвою.
Саме так виглядає поразка всіх, хто роками мені розказував: «Вася праславляєт свою страну, а ти ваабщє нікто».
Саме так виглядає поразка ватного міра, зросійщення і «псіхологіі совєтского школьніка» у двобої з прогресом, українізацією, майбутнім.
Мимоволі пригадуються слова гоголівського Тараса Бульби до свого сина-зрадника: «Что, сынку, помогли тебе твои ляхи?», і хочеться поставити таке саме риторичне питання Васі: «Что, синку, помоглі тєбе твоі попи?».
Думаю, непросто виграти бій, коли в тебе немає потужної підтримки країни, яка могла б бути. Підтримки, коли вся країна вболіває за тебе і чекає з перемогою. Але ж звідки взятися цій підтримці в воюючій десятий рік країні, коли ти роками тягнеш сюди русскій мір та розповідаєш про братскіє народи? «Что, синку, помоглі тєбе твоі братья?».
Саме таке завершення кар’єри і «слави» чекає на кожного проросійського покидька в Україні, як би довго він не прикривався українським прапором і як би самовіддано він не молився. «Что, синку, помоглі тєбе твоі молітви?».