Верховна Рада ухвалила в цілому Державний бюджет на 2024 рік

Сьогодні, 9 листопада, Верховна Рада ухвалила в цілому Державний бюджет на 2024 рік. 

Про це повідомила голова Бюджетного комітету ВР Роксолана Підласа.

“До 2 читання проект бюджету зазнав мінімальних змін. Кожна українська гривня піде на захист держави”, — написала Підласа.

Вона зазначила, що план по доходам збільшили на 22,2 млрд грн за рахунок збільшення в основному ПДВ з ввезених в Україну товарів, а також податку на прибуток банків, ввізного мита і рентної плати.

Основна стаття видатків – оборона. 22,1% або 1,69 трлн грн будуть спрямовані для забезпечення сил безпеки та оборони.

Передбачені також видатки на розвиток оборонно-промислового комплексу: 43 млрд грн на виробництво БПЛА, а також 43 млрд грн на виробництво боєприпасів та зброї в Україні.

Кошти на сектор національної безпеки та оборони покриваються винятково внутрішніми надходженнями: податками, митними платежами, дивідендами держкомпаній, приватизацією та коштами від розміщення ОВДП.

Решта видатків потрапляють в площину дефіциту бюджету, який передбачено у сумі 1,57 трлн грн. Фінансування державного бюджету буде здійснюватися за рахунок   зовнішніх запозичень (1,67 трлн грн) та розміщення ОВДП (525,9 млрд грн), а також надходжень від приватизації (4 млрд грн).

З цих коштів на соціальний захист буде спрямовано майже 470 млрд грн. На підтримку ветеранів буде спрямовано вдвічі більше ніж в минулому році – майже 15 млрд грн, з них 1 млрд грн — на протезування воїнів (зокрема, одна з моїх правок спрямувала 573 млн грн з будівництва Музею голодомору  на протезування).

Видатки державного бюджету на медицину та освіту складуть 201 млрд грн та 69 млрд грн відповідно.

При підготовці до 2 читання Бюджетний комітет уточнив редакцію законопроекту, подану Урядом на ІІ читання, зокрема:

• додали 1 млрд грн на розмінування с/г земель,
• доручили Уряду розробити механізм щодо врегулювання списання заборгованості за середньостроковими позиками, наданими місцевим бюджетам у 2009-2014 роках Державним казначейством (замість списання такої заборгованості за рахунок вільних залишків),
• вилучили норму про репрофайлінг ОВДП у власності НБУ, оскільки таке питання потребує погодження з МВФ.

Мінфін до другого читання врахував пропозицію членів Комітет ВРУ з питань бюджету і створив додаткову субвенцію на будівництво укриттів в лікарнях (у сумі 1 млрд грн).

До 2 читання також змінився макропрогноз, який закладається в основу бюджетних розрахунків. Рельне зростання ВВП наразі прогнозується на рівні 4,6%. Інфляція – 9,7%. Очікується, що середньорічний курс долара складе 40,7 грн.

Зазначимо, у жовтні Зеленський підписав закон про збільшення видатків бюджету на понад 320 млрд гривень. З них 303 млрд гривень передбачено на сектор оборони.

Також нагадаємо, 8 листопада Верховна Рада ухвалила передачу військового ПДФО з місцевих бюджетів до державного. Передача передбачена з 1 жовтня 2023 і завершиться роком, коли закінчиться воєнний стан.

Ніна Южаніна в ефірі телеканалу «Прямий» прокоментувала ухвалення Державного бюджету на 2024 рік. Народна депутатка з фракції «Європейська Солідарність» зауважила, що в цьому документі трильйон грн непокритих видатків, і це величезний ризик для країни.

«Це, мабуть, найскладніший бюджет, не зважаючи на те, що нібито вже навчилися, пристосувалися і знаємо як планувати і як виживати. Але складність полягає в тому, що якраз ймовірність правильного прогнозування, навіть щодо дохідної частини зараз найбільше кульгає. Якщо взяти зараз наші власні доходи державного бюджету – то між першим і другим читанням додатково знайшли 32 мільярди. Але не враховують ймовірні доходи від ренти на газ – мінус 40 мільярдів, порівняно з іншими роками. Коли ж ми дивимось конкретику, а що ж відбулось між першим і другим читанням – вдвічі збільшили від’ємне сальдо торгівельного балансу. Тобто країна в наступному році більше буде імпортувати вдвічі, ніж експортувати. А це буде впливати на дуже багато процесів. І все це означає величезні цифри, мільярдні цифри для бюджету», – констатує Южаніна.

«Тепер давайте говорити про видаткову частину. Чи на третій бюджет воєнного часу все зробили максимально для того, щоб врахувати видатки лише на дві стратегічно важливі цілі? Це – підтримка військових і соціальне забезпечення соціально незахищених людей. Звісно, ні. Саме міністерство оборони отримує на декілька десятків мільярдів менше, чим навіть у цьому році. Нам говорять: зараз ще будуть додатково отримувати кошти Мінстратегпром чи ДСТЗІ. Але це кошти місцевих бюджетів, які будуть перенаправлені на них», – нагадала депутатка.

«Всі структури правоохоронних органів, які не виконують військові завдання, а працюють в тилу – їх фінансування збільшується, а в Міністерства оборони воно зменшується. Я вважаю, що це не можна називати бюджетом оборони країни. Крім того залишаються заплановані високі видатки на пропаганду влади. Я маю на увазі телеканал Рада – більше 1,5 мільярди на те, що взагалі не повинно фінансуватися. Там має йти парламентський щоденник – це пряма трансляція з комітетів і з зали Верховної Ради», – обурилась Ніна Южаніна.

Вона також зауважила, що під час ухвалення бюджету в залі парламенту не було прем’єр-міністра. «Бюджет воюючої країни – в залі нема прем’єр-міністра. Йому абсолютно все одно, і тому його не було. Міністр фінансів, відповідаючи, де ми будемо брати кошти на покриття дефіциту, розказував, що вони перебувають в стадії перемовин. Але вибачте, у нас дефіцит більше 1,5 трильйона. Якщо зараз взяти останнє інтерв’ю міністра фінансів, то у нас непокритих біля одного трильйона дефіциту бюджету. А це означає, що ми на порозі великих труднощів», – застерігає Южаніна.

«Сьогодні треба по крупиці розбирати кожного розпорядника для того, щоб шукати резерви і розуміти, що надалі, коли потрібно буде робити секвестр бюджету, ми вже знатимемо, де і як ми будемо економити і куди направляти кошти”, – вважає народна депутатка.

«Тому враження від бюджету такі: він збалансований лише арифметично: доходи, видатки і дефіцит відповідають арифметичним цифрам. А наскільки ці цифри забезпеченні статтями і наскільки вони точні для того, щоб можна було по ним жити – велике питання», – резюмує Южаніна.