В Україні виявилося замало українців і забагато зрадників

Підписавши Мінські, які зупинили бойню, Порошенко виграв час для створення армії та ідеально маневрував, інтегруючи країну до цивілізованого світу і одночасно примудрявся змушувати Захід тримати РФ на знекровлюючих її санкціях.

Він грав вдовгу, потренувавшись на отриманні безвізу та автокефалії — ставив за кінцеву мету свого президентства подання Україною заявок на вступ до ЄС та НАТО, і казав про це.

Але, як виявилося, до цієї мети не доросла левова частина населення, заражена інфантильністю та популізмом, вчергове віддавши владу першим зучстрічним пройдисвітам.

І тепер ми котимось до рівня, який насправді відповідає дуже неблискучому стану суспільства, яке за «зубожінням» не побачило оформлення 10 мільйонів біопаспортів, а за протистоянням Кремлю непростий, але впевнений шлях до повноцінної держави.

В Україні виявилося замало українців і забагато зрадників, тут безсилий сам бог.

Проте ніщо не береться нізвідки та не йде внікуди, опускати руки не можна навіть зараз.
Тим більше зараз.

Валерій Прозапас

P.S.

Можете собі уявити міністра, який свідомо відмовляється робити кроки з інтеграції своєї сфери відповідальності до потужної міжнародної системи?

Так, одного такого прем’єра на прізвище Азаров довелося з боями виганяти до Ма-аскви через відмову від асоціації з ЄС, але тепер завелися інші — зокрема наш технократичний міністр оборони Загороднюк, який повідомив, що подавати заявку на план дій щодо членства в НАТО «неефективно».

Це більше ніж дивна заява, це шкідлива заява, бо ПДЧ передбачає набір конкретних дій з прив’язкою до конкретних дат для досягнення мети, а сам факт його отримання став би потужним політичним сигналом про реальну підтримку України на шляху вступу до НАТО.

Подібне було з безвізом: отримали завдання привести у відповідність законодавство та державні структури, виконали весь набір пунктів — отримали результат.

Тепер, замість чітких і прозорих умов, наші підписуються на аморфний «новий формат», якого ще нема і невідомо коли буде.

Всі розуміють, що це формальний засіб відкласти практичну роботу в цьому напрямку, бо в Україні «опять власть мєняєтся».

А недолугі пояснення про «ми спочатку перейдемо на стандарти» це тільки підтверджують.

Вони навіть на нову систему харчування перейти не можуть, зупинили її, ДБР кошмарить виробників спорядження, Абромовічус з російським досвідом роботи рихтує «Укроборонпром», а на РНБО виділяють 28 мільярдів в ручне керування Богдану і Ко — ось ваші стандарти, в НАТО точно оцінять.

Щодо Загороднюка, він такий же некомпетентний, як і переважна більшість «нових ліц» в уряді.
Інакше б не світився на ганебних фсбшних збіговиськах «за відведення» і не молов благосну чепуху про «людиноорієнтовану армію».

І ще дивна історія з його військовим званням.
За словами Загороднюка він ніби «в юності пішов на військову кафедру і до кінця. Закінчив і отримав звання молодшого лейтенанта» (с)

Після закінчення кафедри чергові військові звання продовжують присвоюватись відповідно до нормативних документів для офіцерів резерву — міністр молодший лейтенант і цього не знав?