В Україні сьогодні немає справжнього прем’єр-міністра

Прем’єр-міністр України Олексій Гончарук у четвер заявив, що його уряд не веде переговорів з Росією про пряме постачання російського газу в Україну

Цього ж дня російський і український міністри енергетики Олександр Новак та Олексій Оржель зустрілися у Відні для того, щоб обговорити — серед іншого — «перспективи прямої покупки російського газу для споживачів України».  Принаймні, про це йдеться у офіційному повідомленні російського Міністерства енергетики.  Українське міністерство стверджує, що переговори були присвячені виключно транзиту.  Але ніхто в Києві не спростував російського повідомлення про переговори.  Може, вирішили, що вистачить заяви Гончарука?  Але прем’єр робив свою заяву до того, як стало відомо про переговори у Відні — однак під час цих консультацій.  Хто буде серйозно сприймати заяви чиновника, який приховує від суспільства резонансну інформацію?  Або, можливо, сам прем’єр про газові переговори, на яких не було представників Єврокомісії, нічого не знав?  Його просто вирішили не інформувати — тому що таємна зустріч у Відні була санкціонована не фіктивними, а справжніми керівниками України, олігархічними кланами, які захопили керівництво країною після виборів 2019 року.

 Саме це і є відповіддю на питання «як таке може відбуватися?».  Просто.  В Україні сьогодні немає справжнього прем’єр-міністра, та й  і справжнього президента теж немає.  Є виконавці ролей, які продовжують грати в третьосортному серіалі — тому самому серіалі, який невибаглива публіка сприйняла як кращу модель для управління країною.  І є ті, хто ухвалює рішення.  Тому не шукайте відповіді на питання, чи можуть президент і уряд здати Україну Кремлю.  Вони просто зіграють те, що написано в сценарії і навіть не задумаються ані про зміст, ані про наслідки своїх рішень.  Актори не думають.  Вони лише дбають про те, щоб природно виглядати.  І в цьому — секрет успіху цієї великої професії.  Зрозуміло, до того моменту, поки вона не переноситься у справжнє життя.

 Дорога в пекло практично завжди встелена добрими намірами.  Коли прихильники європейського вибору Молдови пішли на коаліцію з проросійськими силами, щоб вигнати з країни її фактичного правителя — олігарха Влада Плахотнюка, вони щиро не розуміли, що віддають країну Путіну.  Але сьогодні у Молдови — проросійська влада і знижка на російський газ.  Коли український виборець вирішив покарати «баригу» Петра Порошенка, він міг щиро думати, що до влади прийдуть «нові обличчя», закінчиться війна і продовжиться рух до Європи.  А в результаті отримає ганьбу, повернення в кремлівське стійло і Путіна, який буде визначати українське майбутнє.

 Ну і знижку на газ теж отримає, як же без неї.

Віталій Портников

P.S.

Мирослав Гай