В РФ помер брат радника президента Михайла Подоляка — він був офіцером ГРУ ГШ ЗС РФ

Походу одна медаль за СВО на Українє. Походу полковник потенційно ГРУ щось серйозне робив.

Зає*біческіє кадри понабирали собі в радники Зеленський з Єрмаком. Не просто так цей мужичок їздив пробувати організувати капітуляцію в Стамбулі. А зараз Банкова щодня пресує ЗСУ і організовує заяви до ДБР на Залужного з Сирським.

Marina Daniluk-Yarmolaeva

Глянув на медальний іконостас брата Подоляка. 59 років, полковник, начебто ГРУ — начебто давно військовий пенсіонер, але хто там це перевірить. Звичайно, полком в якомусь Луганську він командувати вже не буде, але штучні специфічні спеціалісти завжди потрібні на службі. Пройдемось по його нагородах.

У нього два ще радянських ордена Червоної зірки — останні нагородження формально до 91-го року, але їх могли ще заднім числом за старими наказами роздавати. Плюс радянська медаль «За бойові заслуги» (вручали до 95-го року). Тобто «радянський» іконостас дуже непоганий як для 26-річного військового на момент розпаду СРСР.

Де це можна було встигнути заробити? Можливо ще Афганістан (хоча це до 89-го року і йому теж треба було встигнути туди потрапити), малоймовірно що Грузія, бо по датах не встигає, але по датах ще встигає у Придністров’я. Як і Гіркін. Хоча тут ще треба встигнути напрацювати на два ордена. «Встигає» у Карабах.

Але стоп, про що тут мова — у нього зліва нагрудний знак «Воїну інтернаціоналісту». Тобто за радянських часів це була відзнака за Афган, але можливо росіяни її роздавали і далі за інші звитяги.

Знизу зліва під «зірками» видно «поплавок» випускника вищого військово-навчального закладу збройних сил СРСР. Кадровий військовий, а не якийсь реконструктор-історик тіпа Гіркіна чи строковик, якому не пощастило потрапити в Афган.

Ще видно ювілейну радянську медаль — «70 років збройним силам СРСР», якою нагороджували з січня 88-го року всіх, хто був або у діючому війську (+ деякі інші категорії) на той час.

Далі йдуть вже російські нагороди. Два Ордена Мужества (перші нагородження з 94-го року) — це для рівня полковника цілком нормально. Хоча в перші роки все таки її роздавали не так активно. Тобто мабуть брав участь у чеченських кампаніях.

Ще видно медаль «За заслугі перед Отєчєством» II-го ступеня. Теж нічого дивного. Офіцеру не будуть видавати стандартну солдатську «Медаль за Отвагу», тому йдуть роздавати медаль за «отєчєство». Але все це державні нагороди.

Дуже цікавий тут другий нижній ряд медалей — це відомчі нагороди МО РФ. Перша зліва — медаль «За військову доблесть» II-го ступеня, якою нагороджують з 99-го року. Тобто точно були якісь відрядження в Чечню і на 99-й рік він точно ще був в армії.

Скажу більше. Далі йдуть три медалі «За відміннсть у військовій службі» I-го, II-го та III-го ступеня. Відповідно за 20, 15 та 10 календарних років вислуги у збройних силах. Тобто він не виходив раніше на пенсію і т.п.

А тепер найцікавіше. Нижній ряд, перша справа медаль — це відомча медаль МО РФ «Учаснику спеціальної військової операції», заснована в серпні 22-го року. Тобто брат Подоляка воював проти України — або фізично був залучений до війни (що навряд чи у 50+ років і в такому званні), або активно допомагав МО РФ у СВО.

Цю медаль отримують за:

«- разумную инициативу, усердие и отличие по службе;
— безупречную и эффективную гражданскую службу;
— добросовестное исполнение трудовых обязанностей;
— непосредственное выполнение задач в зоне проведения специальной военной операции;
— успешное выполнение задач, способствующих достижению целей специальной военной операции…»

Це ж як треба було підбирати команду Зеленського, щоб у нього в близькому оточенні опинились люди, чиї брати дослужились до російських полковників?

А чи можна зробити карколомну кар’єру на теренах колишнього СРСР, якщо не мати родичів полковників чи батька з ГРУ?

Anton Pavlushko

Неймовірно — рідний брат радника президента України Подоляка виявився полковником воєнної розвідки ГРУ РФ і нагороджений медаллю «Учасник СВО» за війну проти України і багатьма іншими нагородами Росії. Михайло Подоляк має доступ до багатьох державних таємниць України. Сподіваюсь, СБУ офіційно пояснить, чи проходив Подоляк перевірку і чи було відомо керівництву держави, що радник президента має такого родича і які контакти у них були.

Юрій Бутусов