Отже, які уроки можна отримати з дій ЗС Росії на цьому етапі, які сильні та слабкі сторони показали там ЗС Росії? А вони показали, як можуть висадити десант на узбережжя України. Але оскільки це були двосторонні навчання, вони одночасно показали, як цей десант можна відбити.
.
«Супротивник», який оборонявся, розгорнув засоби берегових військ, ППО та ПКРК. Рухомий загін загородження саперного б-ну 42-ої МСД встановив протидесантні міни на березі (ПТС-2 дистанційно встановили міни на мілководді, а на суші під прикриттям димової завіси ГМЗ встановив мінне поле у 3 ряди з мінами ТМ-62). Це може затримати висадку, але ненадовго. Потрібні засоби ефективніше.
Для відбиття повітряного удару підрозділи ППО 22-го АК задіяли д-ни ЗРК «Бук-М3» та батареї «Тор-М2». Як «цілі» застосовувалися ракети-мішені «Саман» та 120-мм освітлювальні міни. 1096-й ЗРп 22-го АК мав ЗРК «Оса-АКМ». Можливо, він був посилений або переозброєний (додані не менше 2-х д-нів ЗРК «Бук-М3» та 2-х батарей «Тор-М2»). Це ефективні ЗРК, особливо, у поєднанні. Але застосування ракет «Саман» та 120-мм мін дуже полегшило роботу цих ЗРК. Це вже несумісне з реальністю.
.
У висадці на полігоні Опук брало участь лише 7 БДК пр.775 та 775М, тоді як ЧФ сам має 7 БДК (3 пр.1171, 3 пр.775 та 1 – 775М). Але хоча БДК пр.1171 несе 45 ББМ, а БДК пр.775 – 13 ББМ, перші дуже застаріли. ВМФ отримав їх у 1966, 1968, 1975 роках та за технічним станом вони, мабуть, не змогли брати участь у навчанні, як й 1 БДК пр.775 ЧФ.
.
Взагалі усі БДК пр.1174 та 775 Чорноморського, Балтійського та Північного флоту сильно зношені, оскільки нещадно експлуатувалися у «сирійському експресі». І ще – з Балтійського моря у Чорне вийшли 3 БДК, але до Чорного моря дійшло 2. Куди подівся 3-й БДК («Минск») – невідомо.
Комбінований повітряно-морський десант почався з масованої артпідготовки та ударів авіації
БДК пр. 1171 та 775 мають застарілу апарельну конструкцію, малу швидкість, слабку артилерію (57-мм гармати) та засоби ППО, в них немає вертольотів. З нових БДК є лише 2 пр.11711 (на СФ) з більшою місткістю (несуть по 2 вертольоти). Але це теж апарельні кораблі, в них немає артилерії та слабкі засоби ППО (30-мм гармати). Будуються ще 2 таких БДК (поліпшених) та 2 УДК, але вони надійдуть до ВМФ нескоро.
.
Комбінований повітряно-морський десант почався з масованої артпідготовки та ударів авіації. З моря операцію вогнем підтримала корабельна група з двох фрегатів та двох МРК ЧФ й катери Кфл. Артпідготовку десанту забезпечили 2 фрегата пр.11356 та 2 МРК пр. 21631 зі 100-мм гарматами (стріляють на 21 км). Вогонь коректували БпЛА з фрегатів. Також вогонь вели 3 катери пр.1204 з 76-мм гарматами (вони неефективні). Але українські 203-мм СП 2С7 та 152-мм гармати 2А36 стріляють на 37,5 км та 28,4 км.
Дві ескадрильї літаків 4-ої армії ВПС та ППО й морської авіації ЧФ завдали ракетно-бомбового удару по «десантному загону кораблів». Винищувачі Су-30СМ, бомбардувальники Су-24 та Су-34 виконали політ на гранично малій висоті. Су-30СМ та Су-34 пустили ПКР Х-31А, а Су-24М з СНП-24 нанесли точний удар бомбами.
Тактика висадки прямо на берег застаріла. Вона вимагає узбережжя, зручного для підходу апарельних БДК з малою осадкою
Ймовірно, це наліт Су-30СМ 43-го МШАп (Саки), Су-34 559-го БАП (Морозовск) та Су-24М 11-го САП (Маринівка). Наліт з застосуванням ПКР Х-31А та бомб міг би розгромити десантну групу та загін вогневої підтримки, якби не захист винищувачів Су-30СМ 31-го ВАп, ЗРС С-300Ф крейсера та д-нів ЗРС С-400 12-го та 18-го ЗРп.
На жаль, ЗС України мають лише 6 Су-24М та в них нема ПКР. Цим епізодом ЗС РФ намагалися налякати кораблі НАТО, що заходять у Чорне море.
Морський десант почався з висадки на узбережжі з вертольотів Ка-27 та Ка-29 штурмових підрозділів морської піхоти, які захопили невелику смугу вздовж моря та провели її розмінування. Усього висадилося до 20 саперів з 3 Ка-27ПС та 1 Ка-29. З такими «військами» захопити навіть невелику смугу вздовж моря можна лише при відсутності там «супротивника», а провести її розмінування у потрібні терміни неможливо. Це знову несумісне з реальністю.
У ближньому тилу «супротивника» сіли 20 вертольотів Ми-8АМШТ з двома ротами 70-го МСп 42-ої МСД. Їх супроводжували 8 Ка-52. Другою хвилею прибув аеромобільний б-н 56-ої ОДШБр. 39-й вертолітний полк 27-ої САД має, у т.ч. 20 Ми-8АМТШ та 16 Ка-52.
.
Вертолітний десант можливий лише після знищення ВПС «супротивника» та систем ППО у зоні досяжності. Також треба знищити у зоні висадки й піхоту «супротивника», тому що для вертольотів становлять загрозу не тільки ПЗРК та ЗУ-23, але й РПГ-7 та кулемети. Тому д-ни РСЗВ «Торнадо-Г» та вертольоти Ка-52 забезпечили висадку вогнем. Але вертолітний десант висаджувався на полігоні без опору «ворога» – це знову несумісне з реальністю.
.
Щоб розвинути успіх десанту, 40 Ил-76 висадили на полігон 2000 бійців 98-ої ВДД. Спочатку скинули 60 ББМ, потім десантників. Їх прикривали Су-30СМ. Висадка парашутного десанту показала одну з проблем ВКС РФ – мала кількість, старіння та зношеність основних літаків парку ВТА (Ил-76МД, у частинах до 85 од.)
.
Висадку вели до 25 Ил-76МД 708-го ВТАп, та ще до 15 Ил-76МД іншого ВТАп. Для парашутної висадки 2000 бійців та 60 ББМ (до 4-х БТГ, у т.ч. лише 2 на БМД-2) 217-го та 331-го ПДп 98-ої ВДД знадобилося 40 Ил-78МД – майже 1/2 парку ВТА.
Але для десантування в Україні й наявного парку ВТА досить. Однак це можливо лише після знищення ВПС «супротивника» та його систем ППО у зоні досяжності.
Розширили плацдарм на березі групи на швидкісних катерах «Раптор» та гумових човнах. Першими з моря на плацдарм, захоплений вертолітним десантом, висадилися групи розвідників 177-го ОпМП на патрульних катерах пр.03160 «Раптор» та гумових човнах. ЧФ має 7 катерів пр.03160 (на кожному до 20 бійців). Разом з човнами вони могли висадити роту. Потім з 8 десантних катерів Кфл (1 пр.21820, 1 пр.1176 та 6 пр. 11770) висадилася 1 РТГ 177-го ОпМП та розширила плацдарм.
.
Після цього до необладнаного берега підійшли 7 БДК з основними силами десанту – 810-й ОБрМП ЧФ та 177-го ОпМП Кфл. Корабельна артилерія та РСЗВ десантних кораблів підключилися до придушення осередків опору «супротивника» на березі.
У відповідь СГ «Мста-С» «супротивника» наносили удари, у т.ч. коректованими снарядами «Краснополь». За допомогою КРУС «Стрелец» вони вражали навіть катери. Застосували для стрільби по морській мішені також системи ТОС-1А.
.
Берегове угруповання артилерії постійно змінювало позиції та маневрувало, щоб не потрапити під вогонь у відповідь. 7 БДК (5 пр.775 та 2 пр.775М), висадили прямо на берег 2 БТГ на БТР-82А (+ ЗСУ «Шилка», установки розмінування УР-77 тощо) Тобто, вони не випустили БТР далеко від берега, щоб забезпечити безпеку БДК, а вперлися у «необладнаний» пляж (хоча, судячи з відео, БДК причалювали до заздалегідь насипаних шляхів – й це знову несумісне з правдою).
Тактика висадки прямо на берег застаріла. Вона вимагає узбережжя, зручного для підходу апарельних БДК з малою осадкою, та відсутності опору «супротивника». Але ж опір було – повідомлялося, що РСЗВ «супротивника» «Торнадо-Г» та «Ураган» вразили вогнем кораблі те катери ще на дальності до 35 км, а з 20 км вели вогонь СГ «Мста-С» з високоточними снарядами «Краснополь».
Десант був би розгромлений також у момент висадки – БДК причалили до пляжу на 100 м один від одного. Відмінна мішень для ТОС-1А. А головне – групи кораблів та катерів були б розгромлені далеко у морі д-нами БРК «Бастион» та «Бал» (їх вихід на позиції показали на відео). Тут ще одне несумісне з реальністю.
.
Незважаючи на сильну протидію, десантному угрупованню вдалося під прикриттям димової завіси висадитися на берег, зробити прохід у мінних загородженнях за допомогою УР-77, захопити плацдарм на березі та просунутися вглиб полігону, а потім з’єднатися з десантниками.
Звідси на основному етапі міжвидових навчань ЗС РФ, сторона, яка за сценарієм напала (як Росія на Україну), природно, перемогла. Вона висадила повітряні десанти, а потім морські, захопила плацдарм та з’єдналася з повітряними десантами.
З боку російських військ було багато дій, несумісних з реальністю…
Сторона, яка захищалась (Україна) не змогла відбити напад, хоча вона ж (як Росія, яка захищає Крим), була здатна це зробити завдяки потужним формуванням БО (у т.ч. ПКРК та гарматам/РСЗВ, прикритим засобами ППО).
.
Було висаджено 3 десанти: вертолітний (2 РТГ МСп та 1 БТГ ДШп), парашутний (4 БТГ ВДД) та морський (1 РТГ ОпМП та 2 БТГ ОбрМП). Військ, висаджених у повітряних десантах (парашутному та вертолітному) виявилося вдвічі більше, ніж у морському, що говорить про те, що повітряні засоби десантування ЗС РФ мають більші можливості, ніж морські.
Але ж основним повинен бути морський десант, що дозволяє направити з Криму через Перекоп /Чонгар війська з танками, артилерією та іншим важким ОВТ.
.
Тому в разі реалізації цього сценарію у перспективі Україні треба намагатися засобами ППО не допустити висадки повітряних десантів, та головне – не допустити висадки морського десанту, завдавши удари по десантній групи у морі за допомогою д-нів ПКРК «Нептун», потім СП 2С7, гармат 2А36, РСЗВ «Вiльха», «Вiльха-М» та «Смерч» та «Ураган», прикривши їх ЗРК.
.
У разі ж успішної висадки, треба намагатися блокувати ці десанти формуваннями СВ, МП, ДШВ, НГ, ТО та не допустити з’єднання груп десанту, а потім їх оточити та знищити по частинах.
.
Але є ще одна проблема. Якщо порівняти парашутний полк, бригаду морської піхоти та мотострілецьку бригаду ЗС Росії, то видно, що остання значно потужніше двох перших.
- 217-й ПДп 98-ої ВДД має 3 парашутно-десантних б-ни, д-н САО, 2 батареї (ПТРК та зенітна), 7 рот (розвідки, інженерно-саперна, зв’язку, дес. забезпечення, мат. забезпечення (МО), ремонтна, медична) тощо. У полку 1660 осіб, 111 БМД-2, 24 БТР-Д, 18 САО «Нона-С», 6 ПТРК «Робот», 8 ЗУ «Скрежет» з ПЗРК. Полк може сформувати 2 БТГ по 31 БМД, 8 БТР, 6 САО, 3 ПТРК та 4 ЗУ. Хоча на полігоні Опук висаджувалися 2 БТГ по 30 БМ.
- БМД-2, БТР-Д та БМ на їх базі – плаваючі. Але вони застаріли, зношені, мають слабку броню та старі ПТРК «Конкурс». 7-ма та 76-та ДШД отримали сучасні БМД-4М, але оскільки Ил-76МД несуть або 3 БМД-2, або 2 БМД-4М, то у парашутному десанті на полігоні Опук висаджували лише БМД-2.
- 810-та ОбрМП має 5 б-нів (2 морської піхоти, десантно-штурмовий, розвідки, МО), 2 д-ни (СГ та зенітний), 2 батареї (РСЗВ та ПТРК), 7 рот (снайперів, зв’язку, РЕБ, інженерно-десантна, вогнеметна, ремонтна, десантно-висадочних засобів) тощо. У бригаді 2830 осіб, 184 БТР-82А, 12 САО «Нона-С», 18 СГ «Гвоздика», 6 РСЗВ «Град», 6 ЗРК «Стрела-10», 6 ЗСУ «Шилка». Бригада може сформувати 2 БТГ по б-ну МП, ДШ роті, батареї СГ та САО, взводу РСЗВ, ЗРК, ЗСУ. Це 40 БТР, 6 СГ, 6 САО, 3 РСЗВ, 3 ЗРК, 2 ЗСУ. Хоча на Опук висаджувалися БТГ по 45 БМ.
- З них БТР та САО плаваючі (до 10 км/г), СГ та ЗРК обмежено плаваючі (до 5 км/г), а РСЗВ та ЗСУ не плавають. Не плаваючі та обмежено плаваючі БМ вимагають підходу БДК та ДК до берега, що ускладнює висадку на мілководді. Багато БМ застаріли, у т.ч. СГ, САО, РСЗВ, ЗРК та ЗСУ. Сучасні лише БТР-82А, але в них низькі мореплавство, швидкість на воді та прохідність на березі, слабка броня та нема ПТРК, а гармата 2А72 неточна. Українські БТР-3/4 мають кращу броню, гармату точніше та ПТРК.
- 136-та ОМСбр має 9 б-нів (3 мотострілецькі, танковий, розвідки, інженерно-саперний, управління, ремонтний, МО), 4 арт. д-ни (2 СГ, РСЗВ, ПТРК), 2 зенітних д-ни (ракетний та ракетно-артилерійський), 6 рот (снайперів, БЛА, РХБЗ, РЕБ, комендантська, медична) тощо.
- У бригаді 4000 осіб, 40 танків Т-90А, 130 БМП-3, 17 БТР-82А, 11 БТР-80, 33 МТ-ЛБ, 32 міномети «Сани», 41 СГ «Акация», 18 РСЗО «Град», 12 ПТРК «Штурм-С», 12 ЗРК МД «Тор-М1» та 6 БД «Стрела-10», 6 ЗПРК «Тунгуска». Бригада може сформувати 2 БТГ по МС б-ни, танк. роті, д-ну СГ, батареї РСЗВ, ПТРК та ЗРК, взводу ЗПРК. Це 40 БМП, 10 танків, 18 СГ, 6 РСЗВ, 6 ПТРК, 4 ЗРК, 3 ЗПРК.
- З них БМП та БТР плаваючі, ПТРК обмежено плаваючі, а танки, СГ, міномети, РСЗВ, ЗРК МД та ЗПРК не плавають. Тобто ця бригада призначена не для десантування з моря, а для виходу з Криму через Перекоп/Чонгар, коли повітряні та морські десанти «відкриють» цей вихід. А танки Т-90А та БМП-3 – найефективніші у СВ.
- Порівняння ПДп, ОбрМП та ОМСбр показує, що ПДп слабкіше усіх – немає танків, СГ, РСЗВ, ЗРК, ЗСУ, менше бійців, ББМ, артилерії.
- ОбрМП теж не має танків, але сильніше, ніж ПДп – у 1,7 раз більше бійців, у 1,4 рази – ББМ, є РСЗВ, ЗРК БД, ЗСУ, а кількість СГ, САО та РСЗВ вдвічі більше, ніж САО у ПДп.
- ОМСбр значно сильніше ОБрМП – є танки, БМП-3, міномети, ЗРК БД та МД, у 1,7 раз більше бійців, у 2-3 рази – СГ, РСЗВ, ПТРК та засобів ППО. Тобто за кількістю бійців, кількістю та якістю ОВТ ОМСбр значно сильніше, ніж ОбрМП й тим більш – ПДп, які кращі лише у підготовці бійців. Й хоча йде переозброєння ПДп на БМД-4М та перехід ОбрМП на нові штати (у бригаді збільшиться кількість б-нів, один б-н отримає БМП-3Ф, додасться танковий б-н тощо), все одно ОМСбр буде сильніше.
Та хоча українські ОМбр не набагато слабкіше російських ОМСбр, але українські ОМПбр слабкіші.
.
Тому тактика ЗС України у разі спроби вторгнення ЗС РФ з Криму може полягати у тому, щоб усіма силами захищати Перекоп/Чонгар, тому що відбити удар російських ОМСбр, що вийшли з Криму на Таврійськ та Мелітополь українським військам буде складно.
.
Тим більш, що російські бригади можуть підтримувати вогнем д-ни 50-го Ап 42-ої МСД (з СГ «Мста-С» та РСЗВ «Град») та д-ни 8-го Ап 22-го АК (з гаубицями «Мста-Б», РСЗВ «Торнадо-Г»/»Град» та «Ураган»), а з повітря – літаки Су-34, Су-30СМ, Су-25СМ3, вертольоти Ка-52 тощо.
.
Щоб українським військам утримати оборону на Перекопі/Чонгару, вони не повинні дозволити російському морському десанту з’єднатися з повітряним. Якщо вдасться зірвати повітряний десант, зірветься й морський, а якщо зірветься морський — зірветься уся операція.
Головне – ЗС України необхідно забезпечити ППО своїх наземних військ, й ті відіб’ють вторгнення. Але ППО України – велика та складна проблема, яка потребує окремої статті.
Якщо б «супротивник» оборонявся згідно його можливостям, підсумок був би інший…
А те, що показали ЗС Росії 22 квітня на полігоні Опук – це з одного боку репетиція окремих, формально пов’язаних, але невідповідних елементів висадки десантів (занадто малої групи саперів з вертольотів, вертолітного десанту, який захопив плацдарм, передового загону морського десанту, занадто великого парашутного десанту, занадто малого основного морського десанту, з’єднання цих десантних військ), а з іншого боку – спроби відбити ці десанти (удари ПКР літаків та ПКРК, наліт авіації, удари РСЗВ та гармат, мінування узбережжя).
Також було багато дій, несумісних з реальністю. Підсумок був вирішений наперед (наступаючі перемогли), хоча якщо б «супротивник» оборонявся згідно його можливостям, підсумок був би інший.
* * *
Зараз війська РФ відводяться від України, але повернуться у місця постійної дислокації не усі. Основну частину бронетехніки та озброєнь 41-ої ЗА залишать у таборі на полігоні Погоново Воронезької обл. Вони будуть задіяні у СКШН «Запад-2021» у вересні.
Облаштовуватиметься у Феодосії й 56-я ОДШбр. Її скоротять до полку та переведуть до Криму з Камишина Волгоградської обл. Вона пристосована для аеромобільних дій що й було показано на навчаннях.
.
26 квітня було демонстративно оголошено про призов на військові збори запасників. Також повідомлялося про плани розгортання у 2021 р з 20-ої ОМСбр 8-ої ЗА Південного ВО 20-ої МСД (до речі, у 2020 р з 19-ої ОМСбр 58-ої ЗА була розгорнута 19-та МСД). А у 2022 р намічено у 4-й ТД 1-ої ТА замінити БМП-2 на БМП-3 тощо.
.
Але масоване зосередження військ РФ біля кордонів України та навчання у Криму показали серйозність намірів Росії залякуванням домогтися своїх геополітичних цілей. Та, сподіваємося, вона знайде гідну протидію з боку України та її партнерів, у першу чергу США, яким керівництво Росії кинуло виклик.