Украина подписала соглашение с Турцией о покупке ударных дронов

Сьогоднішня новина про те, що таки підписано угоду про закупівлю для українського війська ударного безплотного комплексу Bayraktar TB2 цілком варта того, щоб стати топовою. З політичного, військового та промислового боку. Далі – трохи нових деталей та власних оцінок .

Українські військові вже визначили місце у бойовому порядку для ударних оперативно-тактичних безпілотних літальних апаратів Bayraktar TB2. Про це мені повідомив високий представник Міноборони на тлі сьогоднішньої інформації, яка з’явилася на сайті Президента України. Від імені Президента було повідомлено про підписання контракту з турецькою компанією Baykar Makina щодо закупівлі ударних оперативно-тактичних безпілотних літальних апаратів.

З українського боку виконавцем контракту є державна компанія «Укрспецекспорт», що входить до складу «Укроборонпрому». Думаю, і для компанії «Укрспецекспорт», яка тривалий час працювала над ним, і для наших військових це цікавий контракт.

Треба відзначити, що з самого початку однозначної та швидкої готовності з боку Туреччини продати Україні новий ударний оперативно-тактичний БпАк зовсім не було. Ситуація змінювалась поступово. А особливо після того, як у лютому 2017 р. троє турецьких військових загинули, а одинадцять були поранені внаслідок російських авіа ударів на півночі Сирії. Проте найбільш вирішальну роль у підписанні контракту дійсно відіграв якісний рівень стосунків на рівні президентів двох країн. Про це мені говорили і спецекспортери, і військові, які були дотичні до цієї справи. Також це позитивно вплине на швидку поставку першої партії безпілотних літаків до України – це декілька безпілотних апаратів, декілька пунктів управління та певна кількість керованих ракет.

«Ми вважаємо, що це сучасний комплекс, який відповідає всім нашим вимогам, це дозволить фахівцями окремого полку безпілотних літальних апаратів Повітряних Сил набути досвід використання та застосування таких систем, яких раніше у нас не було. Це підвищить можливості наших Повітряних Сил щодо вирішення як ударних, так і розвідувальних завдань. У перспективі цей досвід буде потрібний по роботі з безпілотними комплексами такого класу власного чи спільного виробництва», — пояснив мені високий представник Міноборони.

Тепер, власне, вже від наших військових буде залежати, як швидко вони опанують нову техніку, відпрацюють концепції застосування цього комплексу — включно з можливістю виконання як ударних, так і розвідувальних можливостей. Останнє, як на мене, надзвичайно важливо з огляду на розвиток та серійне виробництво ракетних систем та комплексів на кшталт «Вільха-М» та «Нептун».
Тут додам, що коли описують ТТХ Bayraktar TB2 (ударний безпілотник оперативно-тактичного рівня, максимальна злітна маса — 560 кг, корисне навантаження — у 50 кг, розмах крила — 12 м; тривалість польоту — 24 години), то зазвичай вказують радіус дії у 150 км. Але це показник, що визначається і обмежується дальністю дії радіоканалу управління та телеметрії, спроможністю отримання оператором інформації з сенсорів оптико-електронної системи БпЛА у режимі часу, наближеному до реального. І, фактично, дозволяє виконувати ударну функцію. Проте максимальна дальність польоту Bayraktar TB2 становить 4000 км. Тобто при виконанні польоту по запрограмованому маршруту реальна глибина виконання розвідувального завдання є набагато більшою, аніж бойовий радіус у 150 км для «ударної» роботи.

Тепер про живучість.
Так, «безпілотник» можна збити. Проте за оцінками військових, в залежності від дальності та висот його застосування вірогідність його виявлення та знищення складатиме 0,3 – 0,6. Це до речі, менше, ніж у будь якого пілотованого літака – бойового чи розвідувального. При цьому «безпілотник» у комплексі — не один. Також слід пам’ятати, що будь-яка зброя, по суті, є витратним матеріалом. За таким принципом не можна ставитись хіба що до своїх воїнів.

Тепер про спроможність безпілотника працювати в умовах радіоелектронного протистояння з боку ворога.

Програмне забезпечення системи анти-РЕБ “Bayraktar TB2” дозволяє його екіпажу своєчасно виявляти роботу засобів РЕБ противника, оцінювати ступінь впливу на супутникову навігаційну систему, виконувати польотне завдання в умовах впливу засобу РЕБ. У ході демонстраційних польотів БпАК Bayraktar TB2 та випробувань за участю українських військових та фахівців «Укрспецекспорту» була доведена та продемонстрована ефективна робота систем літака в умовах застосування засобів РЕБ.

Випробування проводились на аеродромах Турецької Республіки та в ході виконання реальних бойових польотів на кордоні з Сірійською Арабською Республікою — в умовах застосування засобів РЕБ. У одному з польотів при повному придушенні роботи навігаційної системи, що відслідковувалось на екрані оператора, БпЛА продовжив політ у нічних умовах і виконував завдання зі спостереження наземних цілей виключно за рахунок роботи інерційної системи комплексу.

Обсяги контракту між «Укрспецекспортом» та турецькою компанією Baykar Makina є такими, що передбачатимуть офсетні зобов’язання. Тобто укладання з Україною — точніше, з українськими підприємствами контрактів на закупівлю їхньої продукцію та послуг на суми, які певним чином корелюються з нашими витратами на комплекс Bayraktar TB2. Можу припустити, що до секторів, які цікавлять Туреччину, насамперед відноситься потенціал нашого двигунобудування. Свого часу Туреччина шукала гарний танковий двигун під свій танк «Алтай» та під самохідну гаубицю «Фертіна». Але у форматі потужності 1500 к.с. — тобто це наш 6ТД-3, який нам ще треба випробовувати на серії.

Нині більш актуальне питання для Туреччини — авіаційні двигуни, які можна встановлювати на безпілотні літальні апарати значно потужнішого класу, аніж Bayraktar TB2. При цьому Туреччина має досвід, коли австрійська компанія-виробник двигунів відмовлялась здійснювати поставки турецькому замовнику свєї продукції. Потенціал запоріжського ДП КБ «Івченко-Прогрес», що входить до складу концерну «Укроборонпром», цілком може задовольнити поточні та перспективні потреби турецьких авіабудівників у технологічних агрегатах. І зняти ризики для Туреччині у поставках критичних вузлів з Європи. «Упаковування» цього напряму взаємодії під офсетний пакет може влаштувати обидві сторони.

Так що сьогоднішня новина цілком варта того, щоб бути топовою. З політичного, військового та промислового боку це виглядає цілком серйозно та важливо.