На дверях мікроавтобусу була стрічка з печаткою МЗС України
Військовий парад, 2018 рік
Тільки вщент ущербна юрба, а не НАРОД- змогла проміняти цю велич та гідність на те убожество, трагедію, що почалось після 2019го…
Якщо поволі підігрівати воду жабі, то вона не відчує, як її зварили. Так і українці не відчули, як їх зварили зелені гопники.
Згідно опитування, проведеного ДТ, вже майже половина (43,9%) українців вважають, що час проведення переговорів з рашею настав. Також суттєві зміни відбулись в настроях щодо членства в НАТО. За вступ до НАТО вже не 89%, як було в липні 2023 року, а тільки 58% українців. Саме такий відсоток опитаних українців відповіли, що не погодяться на закріплення нейтрального статуса України в КУ.
Якщо хтось вважає зелену владу непрофесійною, то це помилка. Дії зелених навіть дуже професійні, тільки їх фаховість спрямована не на розвиток та зміцнення України, а на її послаблення і поступове, розтягнуте в часі для меншої помітності знищення зсередини.
Автори ДТ після проведеного опитування цікаво резюмують, що «більшість наполягає на кордонах 1991 року, але не відчуває сорому за ухилянтів. Більшість живе в оточенні тих, хто не хоче служити, але вони разом вийдуть на громадянський протест, якщо їх не задовольнять умови миру. І це серйозний виклик як для держави, що воює, так і для суспільства. Тому що потрібно або апетити стримати, або сміливості та жертовності додати.» Щодо стримування апетитів, то ця фраза авторів перегукується з фразою Зеленського не бути жадібними до територій, або Зеленської бути менш українцями. Тобто нас підводять до думки, що якщо суспільство погоджується на перемовини, то повинно бути готовим до капітулянських поступок.
Та ні, недорогенькі. Все, що сталось страшного – це наслідок діяльності влади капітулянтів і вас, які дружно кинулись допомагати владі робити з нас неначасників, а все страшне, що мало відбутись, але не відбулось, це наслідок діяльності отого «недолугого» суспільства, яке автори ДТ обізвали бівалентним.
Тим авторам не такі були Мінські угоди, за якими Україна не поступалась територіями і зберегла території, людей, зміцнила економіку і розбудувала ЗСУ.
То якщо Мінські угоди були поганими, то хай нові угоди будуть кращими, якщо це на їх думку можливо. А зараз умови для підписання угоди в рази кращі, ніж були умови підписання Мінських домовленостей, бо:
— світ не глибоко стурбований, а згуртований в своїй меті допомогти Україні нищити агресора і початок цій згуртованості поклав поганий Порошенко;
— ми не під санкціями на постачання нам зброї;
— зараз у нас ЗСУ не голі й босі в кількості кілька десятків тисяч, а відновлена і навчена за каденції Порошенка за стандартами НАТО мільйонна армія, яка тепер майже повністю на утриманні Заходу та волонтерів;
— в бюджеті не 100 тисяч, а він дотується Заходом;
— ми не прив’язані до газових угод з рашею.
Нехай всі, хто критикував погані Мінські угоди запропонують умови кращі для України, на які погодиться путін. Але щось немає таких. Зате є ті, хто готує суспільство, що треба змиритись із капітуляцією, яку готує влада.