Україна не могла програти на полі бою, але вже програє на зрадницьких переговорах

1. Чи відбулася сьогодні зрада? Ні, не відбулася, бо нічого взагалі не домовлено й вирішено нічого не підписувати.

2. Чи є передумови після цих переговорів до припинення вогню й виведення рашистських військ з України. Ні. Це не обговорювалося, а якщо тему й заторкнули, то про це не повідомили на брифінгу. Рішень узагалі нема. З боку ворога звучать запевнення про намір відвести війська з київського та чернігівського напрямів, але це більше схоже на перегрупування. Під Києвом для Раші є один котел і назріває другий. Не обговоренні питання відводу, очевидно окремо будуть нас дотискати щодо випуску з оточення угруповання ворога в Бучі (там скоєні страшні воєнні злочини проти мирного населення). Інших рішень про припинення вогню нема. Харків-Суми, східний напрям та південь ніхто з рф не обговорює. Ще раз, про північ — це не частина цих переговорів. Щодо припинення вогню й виводу військ навіть до меж 24 лютого нема взагалі нічого. А це мало бути головне питання переговорів.

3. Про що домовилися? Ні про що. Взагалі. Тільки процедурно заявлено, що мають відбутися переговори Зеленського з пуйлом, де буде йтися про статус ОРДЛО. Що про це можна обговорювати? Донбас зараз не обговорювався, тому в раші розв’язані руки для нарощування там наступальних дій і терору. Вони кинуть усі сили для захоплення всієї території Луганської та Донецької областей. Переговорники з України, очевидно, це усвідомлюють, але не коментують. Отже, жодних погоджень нема навіть щодо улюблених для Зеленського меж до 24 лютого.

4. Що з Кримом? Фактично, пом’якшені умови, але позиція повністю від раші. Вони готові спілкуватися щодо статусу Криму упродовж 15 років. Але не повертати, не демілітаризувати, не визнавати окупованою територією. Нічого. А про що тоді 15 років вести переговори??? Ще: сторони домовилися не використовувати збройні сили для зміни статусу Криму. Але це односторонні зобов’язання лише для України. Півострів уже незаконно анексована територія. Рано чи пізно ми могли б його повернути. Або внаслідок успіхів у цій війні, або після якихось катаклізмів на раші в майбутньому. Якщо це рішення буде закріплене між Зеленським і путіним, ми, фактично, визнаємо на 15 років право раші на Крим і не сміємо навіть думати про його визволення. Жодних питань про внутрішню ситуацію в Криму на цей період ставитися не може. Маємо відкликати позови в міжнародних судах?

5. Стосонво шести ультиматумів путіна. Про «демілітаризацію», «денацифікацію», «статус другої державної» не говорили. Ніби за замовчуванням рашистська делегація ці питання зняла. Але не зняв путін. Заяви, що раша більше цього не вимагає, не прозвучало ні від кого. Два останні пункти про офіційне визнання незалежності динири-линири та про статус Криму: рішення має бути винесене остаточно після переговорів пуйла із Зеленським, на основі чого має бути підписана відповідна угода.

6. Що з НАТО. Українська делегація повністю погодилася на вимоги РФ про абсолютну й остаточну відмову від членства в НАТО та закріплення статусу нейтралітету. Але курс на НАТО закріплено в Конституції, просто так цього не перескочиш. Треба дві сесії й 300 голосів у парламенті. Їх не буде. Або референдум. До нього в нас точно розгорнуть таку ошалілу антинатівську кампанію, що під облудливі запевнення про гарантії, народ поведеться. Щодо «гарантій» далі. А тут щодо процедури. Референдум спочатку, а вже потім угоди про гарантії. Вітаю з кидком! Запевнення, що референдум буде не в якійсь Дії чи під час воєнного стану, а після закінчення бойових дій, скасування ВС та повернення біженців. Але це слова лише якогось Арахамії. За таких умов можна кинути нас, а можна й киданути рашу. Але для того треба спершу перемогти, а перемогу нам, схоже, скасують.

7. Про «гарантії». Власне, саме цьому присвятили весь брифінг учасники з укрбоку. І це зайвий доказ, що ні про що не домовилися. Цим запудренням мізків перебили відсутність домовленостей про припинення вогню та виведення військ. Гарантій не існує. Про них не вели переговори. Але коли здали перед рашистами тему НАТО, то просто поінформували, їхню делегацію про вимогу на визнання таких гарантій. На рівні екс-міністра культури рф та нинішнього їхнього подоляка Мединського це було ніби сприйнято, як щось прийнятне. Він же з барського плеча сказав, що не проти, аби Україна йшла в ЄС, аби тільки не в НАТО. Я вже це чув на межі 2009-10 років від Гризлова. Дослівно: «Мы не против вашего сближения с ЕС и договора об асоциации. Всё, что хотите. Мы даже поддержим. Главное, официально откажитесь от НАТО». Коли при Януковичі НАТО викинули з Основних засад внутрішньої та зовнішньої політики, почався страшний пресинг та торгівельні війни, щоб не допустити зближення з ЄС та Угоди про асоцацію. Зеленський наступає на ті самі граблі Януковича!

8. Щодо гарантів. Укрсторона повідомила своїх «партнерів», що вони хочуть бачити у списку гарантів Великобританію, Китай (???), США, Туреччину, Францію, Канаду, Італію, Польщу та Ізраїль. Набір країн абсолютно хаотичний. А чому ще не Мозамбік? З жодною з країн, крім чисто теоретично Туреччини, це гарантовано не обговорювалося взагалі. Це якась замальовка в дитячому зошиті. Знаючи наперед про певні заготовки, в США вже напередодні негативно висловилися про наслідки переговорів. Увесь зміст цих гарантій — це якась казочка. Ніхто нічого подібного нам не надасть. Це схоже на запудрювання мізків нашим обивателям, щоб під цю невизначеність проголосували проти НАТО (референдум же спочатку). Повторювати ахінею, яку ніс Арахамія та спеціальний гість із минулого Олександр Чалий (з антинатівського пулу Глазьєєва-Семиноженка) зараз розписувати не буду, бо це просто фантазії. Головне для москви, що поступилися НАТО.

9. Що вимагала та отримала Україна на цих переговорах?

— Припинення вогню — просила — не отримала.

— Виведення рашистських військ — просила — не отримала, окрім не зовсім певного повідомлення про відвід від Києва й Чернігова, де вже крах рашистського вермахту, й перекидки їх на Донбас.

— припинення терору проти мирного населення — невідомо — але, якщо й просила, підтверджень не отримала.

— гуманітарних коридорів для евакуації населення, в містах і селах, які раша й надалі буде знищувати — ніби просили — ніби щось пообіцяно.

— Репарацій, виправлення завданої шкоди — не просила.

— Покарання воєнних злочинців — не просила.

— Повернення депортованих на рашу українців, а особливо ж викрадених дітей — не просила.

— демілітаризації Криму та прилеглих до України областей — не просила.

=======

Можна ще багато про це писати. Вистачить для початку цього. Зрозуміло, що все переноситься на ймовірну зустріч пуйла та Зеленського. Там будуть щось підписувати, узгоджувати. І це вже буде політичний нокаут Україні, а путіну передишка, змога перегрупуватися та трошки відсіяти найбільш болючі санкції. Україна не могла програти на полі бою, але вже програє на зрадницьких переговорах.

Зовсім на фініш: у московії результатом задоволені. Різко змінили тональність пропагандистів, уже нема тут нацистів, усі договороспособні, і Зеленський уже не нацик, а Бубочка… США й Великобританія вже висловилися щодо невдоволення цими переговорами. Про результати ще не заявляли. Думаю, буде холодна реакція: це ваш вибір, робіть, як хочете, але про «гарантії» змовчать. Їх не буде. Як і масштабного «Плану Маршалла». Заплатимо за договорняки всі разом. Якщо все не розсиплеться за найближчі тиждень-два через непоступливість пуйла чи жорсткість Байдена.

Дякую. Дуже дякую…

Це не просто маразм, це така порція лайна, яку хочуть скормити українцям, що принизить нас до стану дійсно «404».

Насправді набір запропонованих «умов» з «нейтралітетом», «позаблоковістю» та «триденними консультаціями» — це гарантований квиток на новий напад та знищення української держави як такої.

Як перекреслення всього спротиву, жертв, звитяги, мрій про Україну в складі Вільного світу можна продати як перемогу — в голові не вкладається.

Але вони спробують, схоже такий план.