У Полтаві тривають аварійно-пошукові роботи. Рятувальники продовжують розбирати завали та шукати людей.
Про це повідомляє ДСНС України.
«Полтава: до 12 людей збільшилася кількість загиблих, з них — 2 дитини.
17 — постраждалих, серед яких 4 дітей. Врятовано 22 людини», — йдеться в повідомленні
Роботи тривають.
Нагадаємо, зранку 1 лютого 2025 року армія РФ вдарила ракетою по житловому будинку у Полтаві. Зруйновано під’їзд із 1 по 5 поверх, виникла пожежа.
Пошкоджено вісімнадцять розташованих поруч багатоквартирних будинків та дитсадок.
Оновлена інформація станом на 10.30
За даними ОВА, кількість загиблих зросла до 14 людей, із них 2 дитини. Одна людина померла в лікарні.
ПОЛТАВА ЗАРАЗ….БУДИНОК КРИЧИТЬ…..
Не плачте, не волайте, не кляніть…
Кожен для себе зізнайтеся, як ви жили, як голосували, як толерували зло, що повзло й повзло до нас у всі щілини наших хат, мізків і душ з руського міра. І як повзе ще й досі — незважаючи на ті жахіття війни, які падають на нас щодня.
самі вибирали (слава Богу, не всі!), продаючись за гречку, президентів-колаборантів, судимих, клоунів, регіоналів, опзж або взагалі ігнорували вибори, ходили (й досі ходимо!) до московських попів, розмовляли на «удобнам мнє язикє», ржали на москворотих концертах з ебонітових палок на майдані і аплодували рускім пєсням, називали майданівців майданутими, їздили (навіть після 2014 року!) в московію на заробітки, опиралися декомунізації і демонтажу пушкіних і жукових, толерували руській мір в освіті, науці, мистецтві, спорті, та скрізь…, патріотів-націоналістів називали бандеровцами і нацистами, закривали очі на перефарбованих комуністів і регіоналів, що знову увійшли до владних кабінетів і рад різних рівнів, запопадливо зазирали в очі путіна на найвищих рівнях і готувались до весняних шашликів, нехтуючи попередженням іноземної розвідки про велику війну, знецінювали служіння батьківщині воїнів-добровольців «я тебе туди не посилав», зробили злочинцями у військовій формі ТЦК, а ухилянтів героїзували, принижували гідність своїх справжніх героїв, захоплюючись чужими, втікали за кордон як біженці здорові боєздатні чоловіки, що й досі відсиджуються там в очікуванні повернення додому після війни (проковтнемо й це!)… Ще продовжувати чи, може, досить? Думаю, достатньо, аби кожен знайшов у цьому довгому переліку щось, що зробив сам. Тому сьогодні — Полтава, Одеса, Запоріжжя, а завтра — хтось наступний. Нас стиратимуть з лиця землі доти, доки ми не об’єднаємося навколо спільної ідеї — україноцентичність!
Армія, мова, віра — українські! Якби це сталося ще на витоках незалежності — не було б таких ранків, як сьогодні.
Валентина Матвіїв
На кадрах — чоловік, сімʼю якого вбила росія у Полтаві.
Там, у будинку, загинув його син, невістка та онучка 😔
«Щоб вони здохли разом з путіним – вся росія,»
– каже пенсіонер.
Відео: malevska
Це вже не просто біль. Це щось більше, страшніше, важче. Це вже не розпач, а щось поза ним. Немає сенсу обурюватися. Немає чому дивуватися. Ми просто йдемо далі.
Але жити нам треба більше. Значно більше. За себе і за тих, кого вбили. Ми їм винні ціле життя, бо вони загинули замість нас.
На москві підписано вирок кожному українцяю. Вони хочуть, щоб нас не було. Але ми є. Ми живемо. Ми перемагаємо.
І навіть цей біль — це не кінець. Це просто ще один рубець, який не зробить нас сильнішими, але точно буде шрамом, який ніколи не загоїться і буде нагадувати про смерть, яка була послана на нас з болот.
Станом на зараз в Полтаві —14 загиблих.
Світла пам’ять, Царство Небесне!
Живемо. Боремося. Перемагаємо.