На якій підставі?
ЦІНА П’ЯТИ ДНІВ МОГО ГОЛОДУВАННЯ НА БЛОКПОСТУ В УМАНІ: ЯК УКРАЇНСЬКА ПОЛІЦІЯ ЗАХИЩАЄ ІНОЗЕМНИЙ АНКЛАВ ВІД ВЛАСНИХ ВЕТЕРАНІВ.
.
Автор: Тодор Пановський, ветеран війни, інвалід війни, журналіст та керівник ГО «Якісне суспільство».
.
Рік тому я стояв не просто під абстрактними стінами чиновницьких кабінетів. Я розбив свій намет безпосередньо в Умані, на вулиці Туристів — прямо перед блокпостом, який українська поліція створила на в’їзді до так званого паломницького кварталу. Створила для того, щоб обмежити пересування українських громадян, включно зі мною, ветераном цієї війни, територією нашого ж українського міста .
П’ять днів. П’ять днів я не їв і не пив ні краплі води, живучи в наметі на асфальті перед цим поліцейським кордоном. Це був мій радикальний протест проти абсурдної та ганебної реальності: прямо за спинами українських правоохоронців, які закрили прохід для своїх співгромадян, починалася жидівська територія, де абсолютно і демонстративно не діють закони України.
.
Минув рік. Сьогодні, 7 вересня 2026 року, в Умані знову Рош га-Шана. І я бачу абсолютно тотожну картину. Ті самі гігантські брандмауери готелів «Shaarei Zion» та «Pavilion Boutique Hotel», той самий офіс продажів нерухомості «Azamra» та заклади на кшталт «Pushkina Cafe 148» знову майорить виключно жидомовними шрифтами, повністю витіснивши державну мову з публічного простору.
.
Мої п’ять днів сухого голодування, моє підірване на фронті й добите цим протестом здоров’я місцева влада та правоохоронці просто розтоптали заради фінансових прибутків іноземного капіталу. Поліція на службі паралельної диктатури. Найбільший цинізм ситуації полягає в тому, що правоохоронна система України виконує роль живої стіни, яка охороняє цей беззаконний анклав. Поліція ретельно перевіряє перепустки та обмежує рух українців, але при цьому впритул «не помічає» капітальних порушень мовного законодавства та правил благоустрою прямо за своїм парканом.
.
Як журналіст та правозахисник, я наголошую: у цьому закритому кварталі панує тоталітарна система контролю. Вони цензурують інформаційний простір для своїх членів, обмежують доступ до міжнародної системи знань через «кошерні» фільтри, а наша поліція добровільно допомагає їм консервувати цю внутрішню диктатуру, захищаючи кордони їхнього анклаву від українського правового поля.
.
Хто персонально покриває саботаж сьогодні? Сьогодні ми маємо на руках офіційну відповідь від Офісу Мовного омбудсмена, підписану Оленою Івановською та датовану безпосередньо нинішнім числом — 7 вересня 2026 року. Центральна влада офіційно визнала факти правопорушень, які ми зафіксували на вулиці Туристів, і чітко вказала, хто зобов’язаний негайно навести лад: Перший заступник Уманського міського голови та мерія міста. Вони рік тому бачили мій намет перед блокпостом. Вони сьогодні отримали пряме розпорядження з Києва. Але муніципальна варта та комунальні служби не поворухнули пальцем, щоб демонтувати незаконну іноземну рекламу з комунальних стовпів до початку масового паломництва.
.
Керівництво Черкаської ОВА. Військова адміністрація області, яка має абсолютну владу в умовах воєнного стану, вкотре дозволила місцевим чиновникам проігнорувати закони про державну мову на догоду тіньовим фінансовим потокам паломницького кварталу.
.
Керівництво Національної поліції в Черкаській області. Створюючи блокпости та обмежуючи права українців на пересування, поліція виявилася абсолютно бездіяльною у питанні притягнення до відповідальності іноземних компаній та фондів (як-от американський «AFOK»), які відкрито фінансують та маркують цей жидівський анклав ігнорування українського суверенітету.
.
Мій виклик державним інституціям. Якщо держава здатна виставити блокпости проти власних громадян та ветеранів, але не здатна змусити іноземний комерційний сектор встановити вивіску державною мовою — це капітуляція правової системи. Це пряма загроза національній безпеці, яку ворожі спецслужби щодня використовують у своїх ІПСО для розпалювання внутрішньої ворожнечі, демонструючи «безпорадність та корумпованість» української влади.
.
Я, Тодор Пановський, і наша організація ГО «Якісне суспільство» офіційно заявляємо: ми не дозволимо спустити цю справу на гальмах. Лист Мовного омбудсмена від 7 вересня 2026 року став точкою неповернення. Тепер кожен день зволікання уманських чиновників та поліції фіксується як кримінальний злочин — службова недбалість та саботаж суверенітету України. Закон буде один для всіх, і жоден блокпост не захистить корупціонерів від відповідальності. Боротьба триває!