Проходжу якось кулуарами Ради, де зараз працює лише телекамера каналу Рада, а там голосно дає інтерв’ю депутат:
-Що ви можете сказати про засідання Ради і прийняті на ньому рішення? — питає його журналіст.
І депутат радісно розповідає про результативність своєї роботи.
По дорозі назад саркастично запитую в журналіста:
— А ви «гостріше питання» не могли придумати?
— Ну зараз депутати часто не знають що відповідати, а в нас обмеження кого показувати для марафону, тому питаємо, аби вони хоч щось розказали… — зізнається колишній колега.
Тим депутатом, якого «можна» записувати для марафону був Павло Бакунець.
Сьогодні комітет з питань закордонних справ проголосував за нього як за члена делегації ПАРЄ. Замість Петра Порошенка, за якого комітет проголосував місяць тому, але тепер, підозрюю не без «волшебного пєндєля» з Банкової, різко вирішив переголосувати.
Я чесно не знаю, які дипломатичні контакти або ж перемоги має за собою депутат Бакунець, зате точно знаю скільки користі там міг би принести Порошенко, зважаючи на його статус, контакти і розуміння реальних потреб країни сьогодні. Він не просто в кожному інтерв’ю іноземному ЗМІ і на кожній міжнародній зустрічі говорить про зброю. Він її сам купує. І у кожній такій покупці (разом зі Справою Громад) — половина,або насправді часто значно більше — це його власні кошти як благодійника.
Сьогодні він був в доброму гуморі, бо заїхали Ошкоші і завезли нові Спартани. А ще вдалося заключити контракт на сто тисяч грілок для ніг. А ще оглядав нові пересувні банні комплекси для військових, які вдалося запустити в серійне виробництво і які постійно відправляються прямо на фронт.
Також буквально сьогодні ми поговорили про те, що чотири БМП MSL Shilds потрапили під прямі обстріли з екіпажами і загинув лише один водій від прямого попадання, а всі решта декілька десятків хлопців лишилися живими завдяки італійській броні, яку зараз ми ремонтуємо.
Ще склали список запитів на комплекси безпілотників Посейдон, адже він викупив всі ці «пташки», які є справжніми очима для нашої артилерії, без чого не можливо вражати ворога. До речі, вони нереально стійкі до російських РЕБів, і хто на фронті добре знає як це важливо в найгарячіших точках.
Це просто наш один день, і так щодня вже майже рік.
Так от депутати від партії Слуга народу вирішили, що Порошенко в Раді Європи від України зайвий. Я розумію, що він їм і в Україні заважає, де так хочеться вже тієї монополії як в телевізійному марафоні: коли є влада і її псевдоопозиційні політичні проекти. І все.
Але хочеться спитати в колег: а ми вже справді всіх «пабєділі», що знову взялися за дрібні внутрішньополітичні розбірки в час великої війни? У нас справді все так добре, що треба порушити внутрішньополітичну єдність, і почати знову «боротися» з політичними опонентами?
Я колись непогано вчила історію, і зробила з української історії один простий висновок: всі наші зовнішні поразки, включно з втратами державності, відбувалися на тлі нашої внутрішньої ворожнечі і боротьби. Тому поки в нас страшний ворог і допоки кращі з нас гинуть на багатьох фронтах, найгірше, що можуть робити політики — це займатися політиканством, а не підтримкою свого єдиного українського війська, де один за всіх і всі за одного.
Скажу більше: це наш єдиний спосіб вижити. Як державі. І це варто було б засвоїти і тим, хто не дуже добре вчив історію. І не провокувати внутрішній розбрат. Бо наслідки можуть бути самими найнепередбачуванішими.
Он один диктатор з півночі вже хотів наскоком взяти Київ, а тепер в ізоляції з перспективою лави підсудних. Той, хто сіє вітер, зазвичай завжди ризикує потрапити в шторм.
Ця влада, яка має історичний шанс, натомість буде згадуватись дріб‘язковістю, як ніяка інша в Україні. Замість того, щоб підтримувати імідж єдності політсил, Банкова руками комітету ВР із закордонних справ вирішила не пустити Порошенка в ПАРЄ. Причому раніше той самий комітет прийняв рішення, що лідер Європейської Солідарності зайде у делегацію в ПАРЄ.
Проте, сьогодні все переграли. Спочатку Стефанчук довго не підписував склад делегації, а тепер під фальшивим приводом квот, Порошенка замінили. Замість мегадосвідченого дипломата, п‘ятого президента, який завжди активно і професійно виступає за підтримку України західними партнерами, за надання зброї і фіндопомоги, в делегацію зайде представник бізнес-групи Довіра Бакунець. З огляду на виклики перед Україною — зовсім нерівноцінна заміна.
В ПАРЄ це помітять. А оскільки ПАРЄ складається з депутатів національних парламентів європейських країн, помітять і у важливих для України столицях. Так само, як помітили тупе і незаконне рішення влади не пустити Порошенка на сесію Парламентської Асамблеї НАТО. Після такого ніякий епітет, окрім ‚дріб‘язковість‘ на думку не спадає.
У ОПЗЖ в ПАРЄ було двоє представників: Льовочкіна та Волошин (уявіть собі цих дипломатів).
Кілька місяців тому у ОПЗЖ забрали представників в ПАРЄ (хоч це зробили) і вирішили замінити їх по принципу «один депутат від Слуг Народу, інший від ЄС». Від ЄС ми висунули Петра Порошенка. Комітет закордоних справ ухвалив рішення і історію можна було забути.
Але тут почалось. Спочатку спікер не підписав рішення комітету закордонних справ. Потім Слуги вирішили написати лист в ПАРЄ, потім вирішили переграти і віддати вакантні місця групам «Довіра» та «За майбутнє».
І звісно зараз всі Слуги розкажуть, що це просто технічне питання, і так правильно і ще щось. Але ми ж розуміємо, навіщо і чому це було зроблено?
От Зеленський казав про єдність. Прекрасно. Давайте обʼєктивно: ну явно ж минулий Президент України буде більш ефективним в ПАРЄ, ніж потужний дипломат від «За Майбутнє». Ну очевидно ж.
І типу: зараз немає ніякої політики, ніхто нічого не робить і не критикує. Але навіщо робити якісь такі досить мілкі капощі? Ну це явно не про єдність, більше про лицемірство.
Єрмак дрібно мститься Порошенку за продовження консолідації світу навколо України, за просування заборони московської церкви рпц мп, за те що не склав руки і не зміг примиритися з несправедливістю закриття опозиційних каналів, узурпації влади і побудови зомбомарафону з обдурювання українського народу.
За вказівкою з ОП, Порошенка виключено зі складу української делегації до ПАРЄ руками Слуг Народу з комітету з міжнародної політики ВР. З того ПАРЄ, звідки Порох і команда на роки викинула ро-сосіян, але які абсолютною бездіяльністю зеленої влади туди повернулися.
Єдність кажете? Угу, точно. Коли сотні позитивних блогерів поливають брудом Порошенка за волонтерську та міжнародну діяльність, за проукраїнську позицію, за спрямування сил на те, щоб Україна стала членом ЄС та НАТО.
Про₴обані і роз₴обані методички подоляка.
Від малого до арєстовіча всі слухають мішу подоляка і плачуть, моляться, жують.
Гидко навіть не від обсценної лексики, а від тупого зализування та заливання бронзою найвеличнішого лідера сучасності. Точніше його образу, бо те що він насправді є — був і буде найбільшим розчаруванням країни за всю її історію…