НАБУ утверждает, что Венедиктова в тайне и без каких-либо оснований сменила процессуальных руководителей дела. Из-за этого детективы НАБУ и прокуроры САП не смогли вручить подозрение якобы по даче взятке судебному эксперту за фальсификацию экспертизы по делу Укрбуда. Бутусов же утверждает, что вместе с вручением подозрения сегодня на 10:00 также планировалось и задержание Татарова.
НАБУ считает эту ситуацию «продолжением сознательного давления на следствие» и утверждает, что за последние полгода ОГП прибегает к подобным действиям не впервые.
Бутусов также пишет, что новыми процессуальными руководителями Венедиктова якобы назначила саму себя и и.о. главы САП Максима Грищука, который ранее не занимался данным делом. Также, по данным журналиста, вчера вечером президент Владимир Зеленский провел совещание по делу Татарова в ОП. На нем якобы решили защищать Татарова, так как считают, что у НАБУ недостаточно улик.
В понедельник Венедиктова вместе с новыми и старыми процессуальными руководителями планирует заслушать дело в Офисе генпрокурора, пишет журналист.
Центр противодействия коррупции утверждает, что Татаров фигурировал в сегодняшнем судебном заседании по делу о взятке эксперту. По данным ЦПК, прокурор заявлял, что между Татаровым и должностным лицом Укрбуда была переписка, в которой Татаров пересылал скан паспорта лица, на которого надо было зарегистрировать паркоместо со 100% скидкой.
Об этом сообщает пресс-служба Национального антикоррупционного бюро Украины.
При этом в сообщении не указывается имя и фамилия подозреваемого, однако упоминается, что он также является бенефициарным собственником (контроллером) ООО «Укрбуд Девелопмент», что указывает на Максима Микитася, народного депутата Верховной Рады VIII созыва.
Ему, а также еще семерым лицам, инкриминируется участие в коррупционной схеме. В этом же производстве наложен арест на имущество подозреваемых стоимостью более 300 млн и в доход государства взыскано залог 30 млн за нарушение возложенных на подозреваемого обязанностей.
«По данным следствия, в 2000-х годах ГУ внутренних войск МВД Украины (с марта 2014 года — ГУ Нацгвардии Украины) и ООО-застройщик заключили соглашение, по которому на территории бывшей военной части должны были построить жилой комплекс. В обмен на земельный участок площадью около 1 га в центре Киева Нацгвардия должна была получить в жилом комплексе 50 квартир и 30 паркомест. Однако в 2016-2017 гг. стороны заключили дополнительные соглашения, по которым Нацгвардия отказалась от квартир и паркомест на Печерске в обмен на 65 квартир в доме на окраине Киева. Стоимость этих квартир оказалась почти 81,64 млн грн меньше стоимость квартир, которые должна была получить Нацгвардия на старте договоренностей», — говорится в сообщении.
Ввечері 1 грудня 2020 року Генеральний прокурор таємно, не ставлячи до відома самих процесуальних керівників, без вивчення матеріалів кримінального провадження, за відсутності будь-яких правових підстав, тобто всупереч вимогам КПК України, змінила процесуальних керівників у кримінальному провадженні за фактом надання неправомірної вигоди за забезпечення видачі недостовірного письмового висновку судового експерта у справі щодо заволодіння 81 млн грн Національної гвардії України. Як результат, детективи НАБУ та прокурори САП не змогли у передбачені законом терміни здійснити заплановані слідчі і процесуальні дії, а саме — повідомити про підозру ще одному, вже третьому, ймовірному учаснику вказаного злочину – екстоппосадовцю державної компанії «УкрБуд».
Національне бюро переконане, що ця ситуація — продовження свідомого тиску на слідство, адже за останні пів року Офіс Генерального прокурора вдається до подібних дій не вперше.
10 вересня 2020 року НАБУ і САП за наявності обґрунтованих доказів скерували до Генерального прокурора проєкт повідомлення про підозру чинному нардепу як ймовірному учаснику злочинної групи, учасники якої отримують неправомірну вигоду за використання законних повноважень та обов’язків народних депутатів України. Проте Генеральний прокурор із незрозумілих причин підписала підозру тільки 16 вересня. При цьому, зауважень до тексту підозри та викладених у ньому доказів не було, жодні зміни до поданого спочатку документа не вносилися.
Крім того, Офіс Генерального прокурора двічі, на переконання слідства, безпідставно відмовляв Національному бюро у направленні документів для екстрадиції бенефіціарного власника ПАТ «ВіЕйБі Банк», підозрюваного у заволодінні грошовими коштами стабілізаційного кредиту Національного банку для ПАТ «ВіЕйБі Банк» у розмірі 1,2 млрд грн. У червні та серпні 2020 року НАБУ направляло до ОГП той самий пакет документів, а у липні та листопаді цього року отримувало його назад із різними причинами відмов. Усі ці причини об’єднує тільки одне: вони ґрунтуються на довільній та упередженій оцінці доказів, ставлять під сумнів рішення Вищого антикорупційного суду та мають на меті перешкодити здійсненню правосуддя.
Крім того, у той час, як у справі щодо заволодіння майном Нацгвардії Генеральний прокурор із незрозумілих причин та без попередження змінила прокурорів, у провадженні щодо формули «Роттердам+» прокурора не змінюють. І це незважаючи на його неодноразове намагання закрити справу й унеможливити публічний судовий розгляд протиправних дій службових осіб НКРЕКП і представників групи компаній-бенефіціарів. Відповідь на запитання про те, чому залишається виконувати обов’язки процесуальний керівник, який довів свою упередженість, а, відповідно, не зможе забезпечити належне обвинувачення у суді, має, напевно, тільки сама Генеральний прокурор.
Національне бюро продовжує докладати зусиль для притягнення до відповідальності причетних до топкорупції осіб та повернення державі вкрадених ресурсів.
nabu.gov.ua
Коли відбулася брудна інформаційна атака проти Гладковського — Порошенко дав всі можливості «правоохоронцям» розслідувати цю справу, відсторонив його від посади, а про застосування адмінресурсу навіть і натяку не було.
А тепер заступника голови ОП Зеленського, який мало того що люстрований міліціонер Януковича, та ще й виявляється проходить як підозрюваний в топ-корупції — …відмазують від затримання за допомогою Генпрокурора Зеленського.
Так, Венедіктова включає адмінресурс для захисту Татарова — бо вони обоє-двоє «команда Зє».
Це порівняння чітко вказує хто справді ламав систему — а хто відновив її у всій зеленій красі попри свої обіцянки.
До речі, вся силова вертикаль Зеленського, так і не спромоглася довести провину Гладковського, і навряд чи доведе.
Бо «свинарчукі» Порошенка — наскрізь брехлива пропаганда.
Зато «татаровчукі» Зеленського — сувора реальність, куди не кинь оком втомленим.
Про що ми дізналися з чергового скандалу з Татаровим і НАБУ?
1. Судді Антикорсуду також беруть хабарі. Звичайно, здивувати це може хіба що ґрантоїдів, котрі нас запевняли, що відібрані іноземними експертами служителі Феміди з ВАКС будуть янголами з крилами і навіть срати будуть конваліями. Для тих же, хто розуміє і розумів, що комунізм у окремо взятому колгоспі побудувати неможливо, тут жодного сюрпризу немає.
2. Зеленський покриває корупціонерів у власному близькому оточенні. Ну, це взагалі секрет Полішинеля. Особливо, після історій із Єрмаком і його братом. А в корупційних схемах, пов‘язаних із Коломойським, Зеленський брав безпосередню участь з першого дня при владі (не кажучи вже про відмивання крадених коштів у кварталівський період).
3. Генпрокурор Венедиктова готова заради збереження посади брати на себе навіть відвертий кримінал, бо втручання в роботу прокурорів САП і відсторонення цілої групи їх від процесуального керівництва слідством тут є абсолютно відвертим порушенням закону, що після зміни влади обов‘язково стане предметом окремого розслідування. Кажу відверто: не думав, що й через рік на посаді вона залишиться такою відвертою ідіоткою, тим паче, що влада ця довго не втримається, а американці, котрі за всією цією історією з Татаровим стоять, мають добру пам‘ять і вміють доводити справи до кінця. І в даному разі я вже не лише Татарова маю на увазі.
4. Цілком очевидно, що куратори Ситника з Держдепу та ФБР уже не можуть ігнорувати мізерну досі ефективність НАБУ і відповідний рівень довіри до нього в українському суспільстві. Справа Татарова має змінити ситуацію і одночасно показати Зеленському межі його маневру. Можете не сумніватися, що епізод цей тепер буде фігурувати (відкрито чи приховано) й в усіх контактах із МВФ. Що ж, до цього йшло, і добре, що прийшло. Сподіваюся, що тестикулам Ситника вистачить твердості не лише на цю одну справу.
5. Думаю, неминучим зараз є розкол серед грантових антикорів, бо колективний Лещенко захищатиме свою годівницю, колективний Шабунін — свою (попри всю його поблажливість до зелених). Дивитися на це буде потішно.
6. Варто розуміти, що для Татарова цей скандал — квиток у один кінець. Можливо, з точки зору вищої справедливості є щось дефектне в тому, що на тлі глобальних відвертих зловживань цієї влади руки в правосуддя доходять хіба що до далеко не найкорумпованішого і нахабнішого її чиновника, та ще й за період, коли він взагалі не був держслужбовцем. Але ж потрібно з чогось починати. Та й історію з відсидкою Аль Капоне всі пам‘ятають