«У тебе сумне обличчя, Міша. Тобі грошей ніхто не дасть» — попереджав колись один відомий харківський політик іншого.
І це не просто попередження.
Адже відсутність грошей ставить хрест на будь-якій політичній перспективі.
Спробуйте без грошей провести PR-кампанію у ЗМІ.
Спробуйте без грошей сформувати команду політтехнологів.
Спробуйте без грошей вивчити громадську думку з того чи іншого питання, або провести соціологічні дослідження.
Врешті-решт, як без іменного благодійного фонду можна йти до виборців і просити у них підтримки?
Електорат без добрих справ голосувати за кандидата не буде.
А добрі справи без грошей не робляться.
Врешті-решт, гречка теж грошей коштує.
Перефразовуючи відоме прислів’я, скажу так:
ХТО БАЛОТУЄТЬСЯ ЗАДАРМА – ТОЙ ДАРМА БАЛОТУЄТЬСЯ!
Але гроші потрібні не тільки діючим політикам.
Не менше вони потрібні політикам у відставці.
Особливо, коли вони у відставці давно, і про них усі вже почали забувати.
У відставного політика, як справедливо зазначав товариш Саахов, є лише два шляхи: або у тебе є власні гроші, або ти маєш знайти для себе спонсора.
Генрі Кіссінджер і Джордж Сорос – люди одного покоління.
Першому 98, а другому 91 рік.
І той, і інший все життя віддали політиці.
Але якщо Генрі Кіссінджер сам був впливовою політичною фігурою, обіймав посади радника президента США з питань національної безпеки і навіть державного секретаря США, то Джордж Сорос жодної державної посади не обіймав.
Своє життя він присвятив створенню ПОЛІТИКІВ МАЙБУТНЬОГО і їх вихованню на цінностях ліберального світу.
І ось вони зустрілися в Давосі на всесвітньому економічному форумі.
І обоє висловилися щодо України.
«Мирна угода між Україною й Росією мала б передбачати повернення до ситуації, яка була перед повномасштабним вторгненням Росії в Україну, тобто до 24 лютого 2022 року.
Захід має дозволити Росії залишити за собою Крим, який Росія відібрала в 2014 році.
Продовження війни за межами цієї точки буде вже не про свободу України… а про нову війну проти самої Росії».
«Вторгнення могло бути початком Третьої світової війни, і наша цивілізація може не пережити її. Кращий, і, мабуть, єдиний спосіб зберегти нашу цивілізацію – якомога швидше ПЕРЕМОГТИ ПУТІНА».
Кіссінджер пропонує Україні поступитися Кримом для досягнення миру з Росією і уникнення великої війни, тобто, пропонує нам укласти МИР З РОСІЄЮ В ОБМІН НА НАШІ ТЕРИТОРІЇ.
А Сорос попереджає, що єдиним запобіжником проти Третьої світової війни є ПОРАЗКА ПУТІНА В УКРАЇНІ, тобто, НІЯКОГО УМИРОТВОРЕННЯ АГРЕСОРА БУТИ НЕ МОЖЕ.
Світ знову перед дилемою: що робити?
Змусити Україну поступитися своїми територіями в обмін на мир з агресором, чи допомогти їй відстояти територіальну цілісність, ризикуючи бути втягненим у нову війну?
Іронія долі в тому, що саме такий вибір вже стояв перед людством у 1938 році.
Тоді Гітлер вимагав, щоб Чехословаччина поступилася Судетською областю, а натомість німецький диктатор обіцяв Європі мир.
І йому повірили, і підписали ганебну Мюнхенську угоду.
І лише один політик того часу Вінстон Черчілль пророчо заявив тим, хто так радів цій угоді:
«ВАМ БУЛО ЗАПРОПОНОВАНО ОБИРАТИ МІЖ ВІЙНОЮ І ГАНЬБОЮ. ВИ ОБРАЛИ ГАНЬБУ. А ТЕПЕР ОТИМАЄТЕ ЩЕ Й ВІЙНУ!»
Чехословаччина, яку тоді Велика Британія і Франція принесли в жертву заради «миру», стала першою, але далеко не останньою жертвою нацистів.
І саме за подібну «миротворчість» світ заплатив мільйонами життів під час Другої світової війни.
Невже цього не розуміє, або НЕ ПАМ’ЯТАЄ Генрі Кіссінджер?
Та все він знає, і все він пам’ятає.
Але дивні заяви робить вже не вперше.
Так, десять років тому назад – 17 вересня 2012 року газета «The New York Post» повідомила сенсаційний прогноз Кіссінджера, про те, що «через 10 років не буде Ізраїлю».
«Готуйтесь до Близького Сходу без Ізраїлю. Термін придатності у Ізраїлю закінчився» – процитувала політика газета.
Час розставив крапки над «і».
Ізраїль (слава Богу!) живе і процвітає.
То для чого ж тоді Кіссінджер робить такі дивні заяви?
«А ответ ужасно прост, а ответ ЕДИНСТВЕННЫЙ»!
Просто Кіссінджер робить такі заяви для покращення свого фінансового стану, розраховуючи на заможних спонсорів і торгуючи своїм фейсом.
Ця заява про зникнення Ізраїлю за 10 років мала приємно полоскотати вуха арабських шейхів, а нинішня заява щодо України сигналізує Путіну: «грузітє апєльсіни бочкамі!».
Коли він робив заяву щодо Ізраїлю, то термін його зникнення обирався не випадково.
Зникне Ізраіль чи не зникне — хтозна.
Але в момент пророцтва Кіссінджеру було 88 років.
Хто ж міг подумати, що він проживе ще 10 років!
Схоже на те, що він сам на це не дуже сподівався.
Тому й вийшов такий конфуз.
А ось Соросу не потрібно так ганьбитися.
У нього з грошима все добре. Тому і спонсори йому не потрібні.
А щодо заяв старого маразматика у Давосі, то їх потрібно сприймати спокійно.
Нічого Україна нікому не віддасть.
І грошей Кіссінджеру також ніхто не дасть.
Бо, як казав покійний класик харківської політики «у нього сумне обличчя».