Криворізька дипломатія: Україну не запросили на найбільший військовий парад в історії Польщі

У Варшаві відбувся масштабний військовий парад із нагоди Дня Збройних сил Польщі. У заході взяли участь близько 2 тисяч військовослужбовців, а також було продемонстровано сучасну військову техніку.

У суботу близько 2 тисяч військовослужбовців і 300 одиниць авіаційної техніки взяли участь у масштабному військовому параді на варшавській Віслостраді.

У Гдині також відбувся військово-морський парад, який продемонстрував підготовку та майстерність моряків. Усі заходи пройшли в межах святкування Дня Збройних сил.

Після показового виступу десантників, які під час спуску розгорнули польський національний прапор, парад розпочався.

У його «повітряній частині» представили, зокрема, урядові Boeing 737 і Gulfstream G550, французькі винищувачі Rafale, а також новітнє поповнення польських ВПС – винищувачі F-35.

На початку параду президент Польщі Кароль Навроцький присвоїв 21 офіцеру генеральські та адміральські звання.

Спорядження, яке ми бачимо сьогодні, було придбане завдяки податкам, сплаченим поляками. Ми повинні усвідомлювати, що протягом століть на прапорах Війська Польського було написано: Бог, Честь і Вітчизна, а не безпека,
– заявив Навроцький.

Парад розтягнувся на кілька кілометрів, а військовослужбовці та техніка рухалися чітко визначеним строєм із постійною швидкістю близько 8 кілометрів за годину.

Нагадаємо, що Україна не отримувала запрошення взяти участь у військовому параді Польщі. Попри це до урочистостей долучилися військовослужбовці низки країн-партнерів. Зокрема, у параді братимуть участь представники США, Канади, Австралії, Литви, Естонії, Швеції, Румунії та інших держав.

24tv.ua

===

Коли цей Zе-віслюк Апокаліпсису починає загрібати копитами чиюсь землю, то для наших друзів і партнерів усе, зазвичай, розвивається за дуже подібним сценарієм. Так відбувається і в Польщі, й у Німеччині, в США… А зараз у Шкіперії (Албанії). Порядок дій та їх наслідків традиційний:

1. Zейло влаштовує бикування, демонструє чорну невдячність або коїть якусь провокацію, чи навіть законні доречні дії супроводжує такими попередніми заходами чи демаршами, щоб це неодмінно викликало образу й збурення в дружній країні. Щоб добавити негативу, запускають у нас ботоферми, тролів, а вслід за ними підтягуються ласі на брудні теми ЛСД та купи простих дописувачів, а вже наші недоброзичливці й проклята Богом і людьми па-раша подбають, щоб тамтешні громадяни добре це все побачили й перейнялися до глибини душі праведним обуренням.

2. Але в нас війна, ворог щодня убиває українців та нищить Україну. Те саме Zе, яке щойно роздувало щоки, починає клянчити по всьому світу допомогу. Щоправда, й тут перемішує приниження України із своїми бикуваннями. Зрештою, таки викликає жаль.

3. Попри обурення своїх виборців, дружні до України світові лідери переконують власні народи, що треба допомагати, виділити кошти, віддати й так змалілі запаси зброї тощо. Мусять вони вступати в дискусії зі своїми конкурентами у власному політичному полі та й з відвертими московськими лобістами, як АдН чи польська Конфедерація Брауна.

4. Їх аргументи все частіше наражаються на паплюження конкурентів та невдоволення власних виборців. І електоральні рейтинги та підтримка наших симпатиків критично знижуються. От як у канцлера Мерца рівень підтримки на фоні усіх цих zе-викрутасів упав до 14%. А наше прокляття ж не заткнеться ні на мить, умисно й далі хамить та під’юджує.

5. Урешті-решт відбувається незворотнє. Наші друзі або програють вибори й поступаються не настільки прихильному до України уряду, або мусять іти у відставку й поступатися менш зараженим від цього віслюка прем’єрам. А ті прагнуть втримати якийсь прийнятний баланс між допомогою Україні та збереженням підтримки у себе вдома, що не може протриматися довго. І до влади приходять уже зовсім недружні до України партії, які відверто заявляють про припинення допомоги, або ж при збереженні ніби й дружніх урядів, допомога спадає менш різко, але зменшується до критичного мінімуму…

6. Зрештою, все більше учорашніх відданих друзів України втратили владу й ризикують поступитися реваншистським, популістським чи й прорашистським силам. Німеччина — фатальне зростання АдН, у Польщі лізуть, як дріжджі із сортира конфедерати…

А тепер Албанія. Бо Косово як союзнака ми вже втратили. А от з шкіпатрами ще ніби й не все пропало. Прем’єр-соціаліст Еді Рама висловив обурення ганебним демаршем Zейла у Сербії та відтворенням чисто рашистських наративів. Наші медахвойди цет назвали «виправдав і закликав не критикувати Zейла…» Але все ж він попросив громадян, які вийшли на мітинги протесту під українським посольством і в іінших містах Країни Орлів, пробачити, зробити вигляд, що нічого не відбулося й продовжити підтримку України. Й навіть не вимагати від обнюханого вибачень чи відкликання заяви про Косово. Що далі? Читайте перед цим пункти 4-6.

Але ж у Шкіперії нема недружніх до України й прорашитських партій, обидві коаліції (правляча лівиця на основі соціалістів Еді Рами та праві демократи з Демпартією та Селі Беріша на чолі) підтримували нас. От щоб це не вийшло й справді в минулому часі…

А тим, кому пофіг, бо ж «скільки там тих албанців»?, то вас із усіма вашими бкуваннями з розпростертими обіймами чекає мерзенна русня. Їх же більше, чи не так?

Чорновіл