Не хочу пускатися в оцінку його творчості, бо вона комусь подобається, а комусь виглядає примітивною, просто дам вам факти, а ви вирішуйте для себе самі, хочете ви Булгакова, чи ні.
1. Булгаков етнічний росіянин, батьки якого приїхали з росії і отримали в Києві тепле і гарно оплачуване містечко – вчити аборигенів молитися російській православній церкві. Трохи згодом і до кінця життя батько Булгакова був ЦЕНЗОРОМ, яки вирішував що можна, чого не можна читати МАЛОРОСАМ.
2. Сам Михаїл Булгаков, вихований своїми батьками у відповідності до РОСІЙСЬКОЇ традиції щиро і відкрито ЗНЕВАЖАВ українців. Зневага до українців проходить ЧЕРВОНОЮ НИТКОЮ крізь всі його найважливіші твори і неодноразово висловлювалася письменником у листах та коментарях. Українці в творах Булгакова завжди другорядні і смішні персонажі, які не є прикладом наслідування, а лише об’єкти висміювання і глуму.
3. Булгаков не любив Київ, як вважають його прихильники.
Він любив себе в Києві. Вважав себе елітою, розумнішим, спритнішим, важливішим за жителів Києва. Факт номер один, який підтверджує відсутність любові до Києва – Булгаков ВТІК із Києва, коли Київ потребував захисту в період визвольних змагань 1917-1921 р.р.
Факт номер два – як тільки трапилася нагода, Булгаков переїхав у Москву і клав на «улюблений» Київ великий болт.
Затямте, друзі, улюблене НЕ КИДАЮТЬ!!
Називати Булгакова киянином і шанувати за відверто українофобську літературу – це самоприниження.
Вам може подобатися його стиль, ви можете з ностальгією згадувати свою юність, коли буяли гормони і ви вважали себе Мастєром чи Маргаритою. Але якщо ви здатні скласти 2+2, ви обов’язково вийдете на прості і зрозумілі речі: шанування Булгакова це запрошення руского міра в Україну. Бо спочатку ви любите Кота Бегемота, потім Булгакова, а потім вам і путін «правільниє вєщі говоріт» і російський народ вам хороший, а «політікі плохіє». Ось що таке рускій мір і ось як він просуває інтереси РОСІЇ в Україні.
Тому мені жаль, якщо вас тригерить повернення України до українськості, друзі. Бо це значить, що рускій мір міцно пустив коріння у вашій голові і ви, навіть будучи зараз патріотами України, намагаєтеся тягнути в Україну рускій мір, який зробить рускімі ваших дітей і приведе до нової війни.
До речі, ви задумувалися, чому Булгаков став популярним в Україні, а українські письменники ні? А відповідь проста. Бо росіяни-комуністи їх вбили. Для того, щоб ви читали Булгакова і інших росіян, а не українців.
===
Хотів би, щоб всі правильно розуміли дерусифікацію і деколонізацію України. Ми не атакуємо російську культуру на її території, в росії, а повертаємо своє в УКРАЇНІ! Не ми тут загарбники. Це вони прийшли на нашу землю зі своєю мовою, культурою, літературою. Це вони винищили тут все українське. І це вони зараз бісяться, коли ми ПОВЕРТАЄМО Україні нашу, УКРАЇНСЬКУ, культуру.
І ми повернемо. Як би комусь не хотілося повернення назад, коли дурні українці соромилися своєї мови, своєї культури, своїх письменників. Так вже не буде. Ніколи.
Київська міська рада 18 грудня на засіданні підтримала рішення про усунення з публічного простору столиці 15 об’єктів та окремих елементів, пов’язаних з історією та символікою російської імперської та радянської політики.
Про це повідомила заступниця голови КМДА, голова міжвідомчої робочої групи з питань організаційно-правових заходів щодо усунення пам’ятних об’єктів, пов’язаних з історією та культурою росії та срср депутатка Київради Ганна Старостенко.
Демонтаж у межах дерусифікації
Відповідно до рішення Київради від 13 липня 2023 року, до переліку об’єктів, які підлягають усуненню з публічного простору Києва, внесено 251 пам’ятний об’єкт. Наразі демонтували понад 170 із них. Ще 36 об’єктів готують до демонтажу або коригування балансоутримувачі.
Окремо 37 об’єктів є пам’ятками культурної спадщини, тому роботи з ними можливі лише після погодження з Міністерством культури України.
Що саме демонтують
Проголосоване сьогодні рішення Київради також передбачає вилучення забороненої або ідеологічно маркованої символіки з об’єктів, які мають архітектурну, історичну чи містобудівну цінність, з їх збереженням. Зокрема, йдеться про:
- ринок «Житній» (декоративне зовнішнє оздоблення фасаду, вул. Верхній Вал, 16, Подільський район) – зберегти декоративне оздоблення фасаду з вилученням елементів із написами «Балтийское море», «Ленинград», «Нева» та цитати «Торговля есть единственно возможная экономическая связь между десятками миллионов»;
- об’єкт на в’їзді до Києва (Столичне шосе / Старообухівська траса, Голосіївський район) – зберегти об’єкт із вилученням забороненої символіки;
- будинок на вул. Івана Драча, 3 (Голосіївський район) – зберегти об’єкт із вилученням окремих ідеологічних елементів;
- знак межі Києва (геодезичний знак) (Велика Кільцева дорога, біля зупинки «вул. Жмеринська», Святошинський район) – зберегти знак із вилученням герба срср як забороненої символіки відповідно до Закону України «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів та заборону пропаганди їхньої символіки»;
- будинок на вул. Архітектора Городецького, 9 (Печерський район) – зберегти елементи оздоблення фасаду з вилученням напису «МУП СССР», що підпадає під обмеження чинного законодавства;
- пам’ятний знак «Нульовий кілометр» / Глобус (Майдан Незалежності) – з огляду на значний ступінь зношеності здійснити капітальний ремонт із вилученням назв російських міст і приведенням об’єкта у відповідність до актуальних назв українських міст;
- меморіальна дошка Віктору Васнецову (вул. Володимирська, 28, Шевченківський район) – зберегти дошку з проведенням реставрації та вилученням слова «російський». У разі проведення ремонтно-реставраційних робіт на будинку рекомендовано розглянути можливість перенесення дошки на будинок за адресою вул. Володимирська, 32, де фактично мешкав Віктор Васнецов;
- Пам’ятник воїнам-визволителям (вул. Шовковична, 39/1, Свято-Михайлівська лікарня, Печерський район) – вилучити елементи радянського ідеологічного маркування, а саме:
- викласти текст українською мовою;
- замінити дати «1941–1945» на «1939–1945»;
- замінити формулювання «Велика Вітчизняна війна» на «Друга світова війна».
Крім того, Київрада підтримала усунення з публічного простору
- пам’ятників Дмитру Мануїльському; Михайлу Глінці, Анні Ахматовій та Михайлу Булгакову,
- символічного знаку «Київ – місто-герой» із зображенням п’ятикутної зірки;
- пам’ятного каменю на честь 100-річчя Леніна;
- меморіальної дошки Петру Чайковському;
- меморіальної дошки з написом: «У цьому будинку в період німецько-фашистської окупації (1941–1943 рр.) провадив роботу підпільний Шевченківський райком КП(б)У м. Києва».
Леся Карпенко